Системи життєзабезпечення сховища

Для безпечного перебування людей протягом не менше ніж дві доби у сховищі передбачені такі системи:

- система повітропостачання (вентиляції);

- система водопостачання;

- система каналізації;

- система електропостачання;

- система теплопостачання;

- система зв’язку.

Система вентиляції складається з оголовка, повітропроводу (як правило, сполучені з аварійним виходом) , противибухових пристроїв, протипилових фільтрів, вентиляторів (при місткості до 300 осіб – з електроручним приводом, а для більших сховищ – з електроприводом), фільтрів-поглиначів, гермоклапанів, клапанів надлишкового тиску, водяних манометрів. Включена вентиляція забезпечує невеликий надлишковий тиск у приміщеннях сховища.

Противибухові пристрої відсікають вибухову хвилю, вони являють собою систему жалюзі, що автоматично зачиняються. Енергія ударної хвилі витрачається на деформацію металу жалюзі.

Протипилові фільтри очищають повітря від пилу й бактерій майже повністю, від краплиннорідких отруйних речовин – частково. Від газоподібних отруйних речовин протипилові фільтри не захищають.

Фільтри-поглиначі очищають повітря від залишків пилу, бактерій, отруйних речовин у будь-якому агрегатному стані. Вони являють собою ємності із гранульованим активованим вугіллям, змонтовані разом з вентилятором і системою перемикання режимів вентиляції в одному корпусі, – фільтровентиляційнійустановці.

Існують два режими вентиляції сховища (рис 5,3).

1 – оголовок; 2 – повітропроводу, сполучений з аварійним виходом;)
3 – противибуховий пристрій;4 – протипиловий фільтр; 5 – вентилятор;
6 – фільтри-поглиначі

Рисунок 5.3 – Режими вентиляції сховища

Перший режим – (режим чистої вентиляції), коли повітря проходить всі пристрої, крім фільтрів-поглиначів. У цьому режимі повітря очищається від пилу майже повністю, від краплиннорідких отруйних речовин і бактерій – частково, не очищається від пароподібних отруйних речовин. Подача повітря становить 8...13 м³ на людину в годину.

Другий режим – режим фільтровентиляції, коли повітря проходить ще очищення у фільтрах-поглиначах, очищаючись при цьому повністю від пилу, бактерій і отруйних речовин (СДОР) у будь-якому стані. Подача повітря в цьому режимі становить 2 м³ у годину на людину (внаслідок високого опору фільтрів-поглиначів).

Перший режим використовується від моменту заповнення сховища до прояву дії уражаючих факторів, потім вентиляція відключається на 30…40 хвилин, після чого включається другий режим, що функціонує до кінця перебування людей у сховищі.

Рідко зводяться сховища з регенеративним режимом вентиляції (у Краматорську – на міському холодильнику). У цьому режимі повітря циркулює по приміщенню, збагачується киснем, звільняється від продуктів дихання, при цьому забезпечується підпір повітря для запобігання потраплянню в сховище зовнішньої атмосфери.

Інші системи життєзабезпечення:

- система водопостачання – від зовнішньої мережі й аварійний запас не менш 6 літрів на людину;

- система каналізації – міська мережа й (або) вигрібні ями;

- система електропостачання – від загальної мережі або дизель-генератора (у великих сховищах), аварійне освітлення від акумуляторів;

- система теплопостачання – від міської мережі або відсутня зовсім;

- система зв’язку – телефон, радіоточка, короткохвильова радіостанція.

У сховищі обладнують різні інженерні системи: електропостачання – труби з електропроводкою фарбують у чорний колір, водопостачання – труби фарбують у зелений колір, опалення – труби фарбують у коричневий колір, радіотрансляційна точка, телефонний і радіозв’язок. Там також мають бути дозиметричні й хімічні прилади розвідки, засоби індивідуального захисту, засоби гасіння пожеж, аварійний запас інструментів, засоби аварійного освітлення, запас медичних засобів, продуктів і води, документація щодо утримання сховища.

Після деякого дообладнання – встановлення захисних герметичних пристроїв, систем фільтровентиляції, водопостачання та ін., як сховища можуть бути використані шахтні виробки, катакомби, метрополітен, транспортні й пішохідні тунелі, заглиблені частини будівель, підземні (у скельних породах) приміщення різного господарського призначення.