Класифікація основних видів економічної ефективності
Стандартизації
| Види економічної ефективності стандартизації | Класифікаційна ознака | Конкретний зміст окремих |
| видів | ||
| Абсолютна - порівняльна | Мета визначення: виявлення загальної суми ефекту; коефіцієнта економічної ефективності; вибір найбільш ефективних напрямків і варіантів стандартизації | Абсолютна - визначається в народному господарстві чи галузі відношенням приросту національного доходу в порівнювальних цінах, які розраховані по роках за період дії стандарту чи за термін служби стандартної продукції, до спричиняємих цей приріст вкладень в основні та оборотні фонди відповідно до масштабів народного господарства чи галузі. Порівняльна - визначається при виборі найкращого із можливих варіантів заходів по стандартизації і характеризує переваги одного варіанта перед іншими. |
| Розрахункова - фактична | Період проведення розрахунків: стадія розробки і впровадження стандартів, стадія випуску та експлуатації стандартної продукції | Проектна - визначається на стадії планування стандартизації на основі укрупнення даних. Розрахункова - визначається на основі нормованих даних, які отримані при впровадженні стандартів на конкретному підприємстві чи в окремій галузі. Фактична – визначається на основі фактичних даних, які отримані в результаті випуску та експлуатації стандартизованої продукції в конкретних умовах галузі чи підприємства. |
| Загальна-приватна | Повнота охоплення наслідків стандартизації | Приватна - характеризує економічну доцільність окремих видів стандартів чи приватний ефект, який отримують у різних сферах створення і споживання стандартної продукції. |
При визначенні різних видів економічної ефективності стандартизації використовують різні показники. Так, при визначенні порівняльної ефективності використовують приведені витрати, термін окупності, коефіцієнт економічної ефективності та інші. Проектна економічна ефективність - це можлива ефективність, яка визначається при розробці перспективних та поточних (річних) планів. При визначенні народногосподарського ефекту враховується фактор часу: за який час окупляться витрати на проведення робіт на стадії проектування. Чим менший термін проектних робіт до серійного виробництва продукції, тим вище буде економічний ефект. Тому частіше розраховують: річний ефект; ефект терміну дії стандарту; ефект за весь строк служби стандартної продукції і т.д.
Оцінка економічної ефективності стандартизації в більшості випадків є складовою частиною загальної проблеми порівняльної ефективності. У процесі вибору методів і напрямків стандартизації ставиться задача із двох і більше варіантів виявити найбільш ефективний. Для того, щоб цей вибір був науково обґрунтованим, оцінка економічної ефективності стандартизації повинна базуватися на широкому використанні . принципів народногосподарського підходу, повною, комплексною з урахуванням усіх витрат на проведення заходів щодо створення, виробництва і використання продукції. Комплексний підхід дозволяє враховувати і аналізувати у взаємозв'язку усі технічні, економічні та організаційні фактори, які впливають на ефективність стандартизації на різних етапах розробки, впровадження стандартів і експлуатації стандартної продукції.
Економічний ефект стандартизації слугує важливим показником при обґрунтуванні доцільності використання стандартів, вибору оптимальних параметрів об'єктів, раціонального розподілення ресурсів і оцінки подальшого розвитку стандартизації. Причому визначення економічного ефекту від привести показники якості продукції досягнень науки і техніки.
В основі методичного підходу визначення економічної ефективності стандартизації лежить метод урахування всіх можливих її наслідків і результатів. Тому до оцінки ефективності комплексу заходів зі стандартизації і кожного окремого стандарту необхідно підходити обов’язково з народногосподарських позицій та з економічної точки зору оцінювати зміни, які вони викликають в усіх сферах діяльності. Існуючі методи визначення економічної ефективності стандартизації базуються На порівняльній оцінці собівартості, продуктивності виробів нової техніки, характеризуються величиною експлуатаційних витрат, тобто усіх основних показників продукції, які безпосередньо регламентуються стандартами.
Важливу роль у народному господарстві країни відіграє економія ресурсів, яка забезпечується методами стандартизації. Дані щодо економії, які виражаються в натуральних чи грошових одиницях, характеризують вклад стандартизації в рішення цієї проблеми. Економія досягається за рахунок поліпшення якості виробленої продукції в сфері її експлуатації, а також росту валютної виручки через підвищення конкурентоспроможності продукції на світових ринках.
Наочним свідченням впливу стандартизації на економіку народного господарства країни є постійний зріст її економічної ефективності. Аналіз великого обсягу статистичних даних показує, що економічний ефект від впровадження стандартизації П0 основних сферах відтворення розподіляється таким чином:
• науково-дослідні, дослідно-конструкторські та проектно-конструкторські роботи - близько 30-35%;
• сфера виробництва - близько 15-20%;
• сфера експлуатації _ близько 50%.
Основними джерелами економічного ефекту впровадження нових стандартів є:
• зниження собівартості та приведених витрат продукції у виробника (споживача) за рахунок зменшення кількості типорозмірів, зниження витрат на заробітну плату, створення спеціалізованого виробництва, непотрібність розробки креслень, технології, спеціального оснащення.
• збільшення строку служби ресурсів, зменшення амортизаційних відрахувань;
• підвищення надійності;
• зменшення тривалості випробувань та дроблення бракованої і дефектної продукції, поліпшення її якості та підвищення строку зберігання;
• підвищення продуктивності праці.
Стандартизація належить до сфери державного управління, без якої не може існувати промисловість, оборона і країна в цілому. Цей вид діяльності пов'язаний з усіма іншими видами діяльності, що відображається на економічній ефективності роботи підприємств та організацій країни.