Статистичне вивчення ринку цінних паперів
Цінні папери — це грошові документи, які свідчать про право власності на частину капіталу або про відносини позики, визначають взаємостосунки між організацією, яка їх випустила, і їх власником; передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів чи відсотків, а також можливість передачі грошових та інших прав на ці документи іншим особам.
Є такі типи цінних паперів: акції, облігації, інші цінні папери (векселі, ощадні сертифікати, зобов'язання скарбниці, земельні бони, приватизаційні папери, ваучери і т. ін.).
Доходи від цінних паперів залежать від їх виду, особливостей випуску, попиту та пропозиції.
Власник акцій отримує дохід від дивідендів; підвищення ринкової ціни акції; збільшення кількості акцій у результаті їх подрібнення.
Дивіденди — це дохід, що виплачується акціонеру на кожну придбану ним акцію з прибутків акціонерного товариства з певною періодичністю. Як правило, вони виплачуються раз на рік, а у період інфляції — раз на квартал, на місяць. Дивіденди можуть виплачуватись у вигляді: готівки, допоміжних акцій, продукції компанії.
Дивіденди у вигляді готівки встановлюються як сума грошей, які виплачуються на одну акцію, або як відсоткова ставка на її номінальну вартість. Наприклад: корпорація виплачує своїм акціонерам прибуток у розмірі 10% від основного капіталу. Це означає, що на одну акцію номінальною вартістю 500 грн. дивіденд становить 50 грн. Якщо акціонер придбав акцію за ринковим курсом і заплатив за неї 1000 грн., то його реальний дохід становитиме 5% (50/1000· 100%).
Дивіденди у вигляді відсоткової ставки (норма дивіденду) — це відношення дивідендної суми грошей до номінальної ціни акції.
Доходи від підвищення ринкової ціни акцій отримують ті, хто купує доходні акції на певний період, за який ринкова ціна акції зросла. При продажу таких акцій через деякий час власник отримає дохід не лише від дивідендів, а й від різниці вартості акції на момент продажу та купівлі (дисконт). Ринкову ціну називають курсом акцій.
Фірма може приймати рішення про подрібнення акцій у певному співвідношенні. Ціна акцій знижується, а кількість — збільшується. Наприклад, акціонер мав 20 акцій за ціною 1000 грн., а після подрібнення — 40 акцій за ціною 500 грн. Така процедура вигідна обом сторонам. Розглянемо приклад визначення прибутку від такої операції.
Акції придбали у 1990 році.
Таблиця 8.2
| Кількість акцій | Номінальна ціна акції, грн. | Номінальна вартість акції, грн. | Комісійні, % | Сума комісійного збору, грн. | Затрати на купівлю акцій, грн |
| 100 000 | 2 000 | 102 000 |
У 1992р. було прийнято рішення про подрібнення акцій у відношенні 2:1, у 1994р.— 3:1. У 1996р., коли ринкова ціна акцій становила 100 гри., пакет продали. Який прибуток отримали від продажу, якщо комісійні становили 1,5%. (без врахування дивідендів за ці роки).
Визначаємо кількість акцій у пакеті станом на початок 1996 р. після їх подрібнення
200 · 2 · 3 = 1200 акцій.
Виручка від продажу 1200 акцій:
1200 · 100 · (1-0,015) = 118 200 грн.
Прибуток від подрібнення акцій:
118 200 - 102 000 = 16 200 грн.
Для всебічного аналізу ринку цінних паперів статистика використовує систему абсолютних, відносних і середніх показників, які найбільш повно характеризують ефективність вкладання засобів інвесторів у цінні папери, ступінь використання акціонерного капіталу вартість цінних паперів тощо.
Розглянемо основні показники, які стосуються акцій.
Коефіцієнт виплачуваності — це процентне відношення дивіденду до доходу на одну акцію;
Дивідендна віддача акції— це процентне відношення суми дивіденду до ціни акції.
Приклад 1
По акціях корпорації виплачується дивіденд 10 грн. на одну акцію. Продажна ціна акцій на фондовій біржі становила 350 грн. Коефіцієнт дивідендної віддачі акцій дорівнює:
Dв.а.= 10: 350·100 = 2,9%.
Дивідендна віддача акції визначається також як процентне відношення суми дивіденду до ціни акції за мінусом дивіденду, помноженого на кількість днів від виплати дивіденду й поділеного на 360 днів.
(8.12)
де D — сума дивіденду;
Pa— ціна акції;
Kд.в.д. — кількість днів виплати дивідендів.
Коефіцієнт «ціна-дохід» визначається як процентне відношення ринкової ціни акції до доходу в розрахунку на акції. Цей коефіцієнт встановлює зв'язок між ціною акції та розміром чистого доходу (прибутку) корпорації з однієї акції. Чим менший розмір такого коефіцієнта, тим вища оцінка акції корпорації.
Коефіцієнт дивідендного покриття — зворотний показник до коефіцієнта виплачуваності. Він показує, у скільки разів чистий дохід корпорації перевищує суму виплачуваних нею дивідендів.
Показник капіталізованої вартості акцій показує ринкову вартість усіх акцій корпорації і визначається як добуток кількості акцій на курс однієї акції.
Показник віддачі (рентабельності) акціонерного капіталу за чистим доходом або обсягом реалізації визначається як процентне відношення обсягу реалізації (чистого доходу) до капіталізованої вартості акцій. Чим менший розмір коефіцієнта рентабельності, тим більший рівень капіталомісткості виробництва й нижча віддача акціонерного капіталу.
Приклад 2
Обсяг реалізації за звітний період становить 354 890 тис. грн., капіталізована вартість акцій (ринкова вартість акціонерного капіталу) оцінена в 420540 тис. грн. Рентабельність акціонерного капіталу за обсягом реалізації дорівнює:
(354 890 : 420 540) · 100 = 84,4 %.
Приклад 3
Чистий дохід акціонерної компанії — 40 300 тис. грн., капіталізована вартість акцій (ринкова вартість акціонерного капіталу) оцінена в 420 540 тис. грн. Рентабельність акціонерного капіталу за чистим доходом:
(40 300 : 420 540) · 100 = 9,9 %.
Показник вартості акції за балансом обчислюється діленням суми акціонерного капіталу й резервного фонду на кількість акцій.
Показник істинної вартості акцій визначається діленням капітальних ресурсів, у тому числі неоголошених резервів, на кількість акцій. Він показує, скільки капітальних ресурсів корпорації припадає на одну випущену акцію, що особливо важливо при економічному аналізі придбання контрольного пакету акцій або ліквідації корпорації.
Розрахункова вартість акції після збільшення капіталу визначається як відношення суми вартості старих акцій і нової ціни до кількості старих акцій, збільшеної на одиницю:
(8.13)
де N – кількість старих акцій
Pc – ціна старої акції
Pн – ціна нової акції
Задача
Акціонер компанії має 10 акцій за ціною 500 грн. Нова ціна акцій 300 грн. Розрахункова вартість акції після збільшення капіталу:
Збільшення акціонерного капіталу та пов'язана з цим додаткова емісія дають право власнику старих акцій купувати нові з певним коефіцієнтом (одна нова акція за кількістю старих за більш низькою ціною).
Величина скоригованої ціни акції дорівнює добутку ціни, яка коригується, на коефіцієнт коригування. Скоригована ціна дає змогу приводити до порівняльного виду ціни на акції корпорації в різні моменти часу. Коефіцієнт коригування визначається діленням ціни після впровадження заходу на суму ціни і розрахункової вартості права на підписку.
У разі дроблення акцій або розповсюдження серед акціонерів безкоштовних акцій для їх заохочення величина скоригованої ціни акції визначається за такою формулою:
(8.14)
де Ркор – ціна, що коригується;
N – кількість старих акцій, за які видається одна нова акція.
Показник повного доходу від капіталу обчислюється за формулою:
(8.15)
де Pk – ціна акції на кінець року;
Pn – ціна акції на початок року
Середня ціна акції— це відношення суми регулярних перерахувань, помножених на час у місяцях або роках, до кількості куплених акцій. Цей показник характеризує усереднену величину вартості однієї акції пакета, який формується протягом певного періоду часу, оскільки здебільшого клієнт регулярно перераховує гроші для придбання акцій за вигідною ціною брокерській або дилерській конторі.
Наприклад: на придбання акцій компанії клієнт щомісячно перераховував 500 грн. протягом 2-х років (24 місяці). За цей період він придбав 100 акцій.
Середня ціна акції:
Іншим видом цінних паперів є облігації. Облігації можуть випускатись іменні і на пред'явника, відсоткові та безвідсоткові, які обертаються вільно, або з обмеженим колом обертання. Як і інші цінні папери, облігації купуються, продаються, закладаються на фондових біржах. На відміну від акцій, вони не дають власникові права на участь у розподілі прибутку компанії і права голосу у розв'язанні питань діяльності фірми. Облігації мають термін погашення, тому повернення їх номінальної вартості завжди гарантується. Крім цього, власник облігації може мати ще такі джерела доходу: відсотки (за фіксованою відсотковою ставкою); дисконт (різниця між ціною придбання та ринковою ціною облігації).
Для обчислення доходу відсоткових облігацій за декілька років використовуємо таку формулу:
(8.16)
де FN – вартість облігації разом з відсотками за п років;
N – номінальна вартість облігації;
i – річна ставка складних відсотків;
n – число періодів нарахування відсотків.
Множник нарощення складних відсотків (1+і)n = FVIF (і, n) можна знайти у спеціальних таблицях.
Розмір відсотка, що періодично сплачується за відсотковими облігаціями і який позначено на облігаційному сертифікаті, називається купонною ставкою.
Для характеристики облігацій використовують такі показники.
Прямий дохід з облігації визначається як відношення норми процента, помноженої на номінальну вартість облігації, до ціни облігації.
Дохід з облігації на дату погашення (у відсотках) обчислюється за формулою:
(8.17)
де N — норма процента;
Рд к. — ціна облігації на день купівлі;
Т— тривалість періоду.
Ціна на день купівлі обчислюється в процентах до номінальної вартості облігації. Дохід з облігації на дату погашення визначає фактичний процентний дохід інвестора на цей момент.
Ціна конверсії визначається як відношення номінальної вартості конвертованої облігації до кількості акцій за конвертовану облігацію. Цей показник визначає середню ціну акцій під час їх обміну на облігацію.
Розглянемо приклад визначення доходу з облігації на дату її погашення.
Задача
Облігація 5 %-ї позики була придбана 10 січня 1990 р. за ціною, яка на 4 % вища від ЇЇ номінальної вартості. Дата погашення облігації — 1 липня 1995 р.
Визначаємо прибуток на дату погашення:
· облігація знаходилась у власника 5 років і 172 дні (1972 дн.);
Питання та завдання для самоперевірки
1.Що таке кон'юнктура ринку?
2.Які питання включає аналіз товарного ринку?
3.Що показує коефіцієнт цінової еластичності?
4.Який період часу називають часом обігу товару?
5.Як визначається валовий товарообіг?
6.Як визначається чистий товарообіг?
7.Чим відрізняється готівковий грошовий оборот від безготівкового?
8.Назвіть основні показники статистики грошового обігу.
9.Як визначається швидкість обороту грошової маси?
10.У чому полягає суть грошових агрегатів? Назвіть їх склад.
11.Які фактори впливають на приріст середньої швидкості окремих агрегатів грошей?
Задача 1
На біржі нерухомого майна в одному із міст попит та пропозиція на товар А мали такий вигляд (див. табл. 8.3).
Необхідно визначити коефіцієнти цінової еластичності:
• пропозиції;
• попиту.
Зробити висновки.
Таблиця 8.3
| Показник | Місяць | |
| квітень | жовтень | |
| Пропозиція: | ||
| - кількість товару А | ||
| - ціна, тис. грн. | ||
| Попит: | ||
| - кількість товару А | ||
| - ціна, тис. грн. |
Відповідь: 1,599;- 1,227.
Задача 2
Наведені такі данні:
Таблиця 8.4
| Дата | Товарний запас, тис. грн. | Товарообіг, тис. грн. |
| На 1 січня | ||
| На 1 лютого | ||
| На 1 березня | ||
| На 1 квітня | ||
| Січень | ||
| Лютий | ||
| Березень |
Необхідно визначити:
· тривалість обороту (час обертання);
· швидкість обороту (кількість оборотів).
Відповідь: 69 дн.; 1,3.
Задача 3
Наведені такі дані:
Таблиця 8.5
| Товарна група | Товарообіг за квартал, тис. грн. | Середні товари запаси за квартал, тис. грн. | ||
| Базовий | Звітний | Базовий | Звітний | |
| А | ||||
| Б | ||||
| В |
Необхідно визначити:
· індекси швидкості товарообігу в середньому по всіх товарних групах (змінного, фіксованого складу та структурних зрушень);
· абсолютний приріст товарообігу за рахунок зміни його швидкості та обсягу товарних запасів.
Відповідь: 1,097; 1,104; 0,994; 110 тис. грн.
Тема 9
СТАТИСТИКА ЦІН І ТАРИФІВ
План
9.1Завдання і система показників статистики цін
9.2Індекси цін
9.3Оцінка рівня інфляції, її використання для порівняльного аналізу вартісних показників
Словник ключових термінів
| індекс | - статистичний показник, що характеризує динаміку певних явищ, зокрема, економічних, у часі або просторі |
| інфляція | - знецінення паперових грошей, що супроводжується зростанням цін на товари та послуги |
| ціна | - грошовий вираз вартості товару. Ціна здебільшого не збігається з вартістю. Вона може бути вищою за вартість у разі дефіциту товарів на ринку і нижчою за вартість у разі їх надлишку |
| ціна базисна | - ціна, що її беруть за основу у плануванні і статистичному облікові для обчислення індексів, які характеризують економічні показники |
| ціна виробника (відпускна) | - ціна товару, за якою він надходить зі сфери виробництва у сфері обігу (від виробника в торгівлю чи до торговельного посередника) |
| ціна гуртова (оптова) | - ціна, за якою підприємства та торговельні посередники реалізують продукцію партіями іншим підприємствам, а також населенню. Вона, як правило, нижча від роздрібної |
| ціна договірна | - ціна, яка встановлюється за домовленістю між виробником (продавцем) і споживачем (покупцем) продукції |
| ціна закупівельна | - вид гуртової ціни, що використовується в процесі закупівлі сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку. Закупівельні ціни диференціюються залежно від якості продукції з урахуванням географічної сегментації ринку |
| ціна регульована | - ціна, рівень якої регулює держава. На відміну від фіксованої ціни, може коливатися в певних межах, не перевищуючи встановленого рівня. Регулювання цін може здійснюватися: · встановленням граничного рівня цін; · встановленням граничного відхилення від фіксованих цін; · встановленням нормативу рентабельності; · встановленням граничної рентабельності; · обмеженням стосовно рівня світових цін. Методи регулювання цін залежать від специфіки продукції |
| ціна роздрібна | - ціна, за якою товар продають населенню, а також підприємствам та організаціям через роздрібну торговельну мережу. Включає гуртову ціну промисловості (суму витрат на виробництво і прибуток виробника), витрати і прибуток постачально-збутових організацій, податок на додану вартість та акцизний збір (якщо його встановлено), а також торговельні націнки підприємств роздрібної торгівлі |
| ціна світова | - грошове вираження міжнародної ціни виробництва, що складається на світовому ринку |
| ціна споживача | - ціна, за якою споживач купує товар. Перевищує ціну виробника на суму витрат у сфері обігу |
| ціни порівнянні | - ціни, використовувані для оцінки обсягу продукції, виробленої в різні періоди, з метою зіставлення економічних показників виробництва й аналізу їх динаміки. Порівнянність цін забезпечують, використовуючи середні та індивідуальні індекси зміни цін |