Собівартість продукції та витрати періоду


Таблиця 2.2

собівартість продукції та витрати періоду - student2.ru собівартість продукції та витрати періоду - student2.ru

Виробничі витрати або виробнича собівартість
прямі матеріали пряма зарплата загальновиробничі витрати інші прямі витрати
Витрати періоду
Адміністративні витрати Витрати на збут Інші операційні витрати
загальні корпоративні витрати (організа- ційні витрати, витрати на проведення річ- них зборів, представницькі витрати тощо); — витрати на службові відрядження та утри- мання апарату управління підприємства та іншого загальногосподарського персоналу; — витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (опе- раційна оренда, страхування майна, амор- тизація, ремонт, опалення, освітлення, во- допостачання, водовідведення, охорона); — винагороди за професійні послуги (юри- дичні, аудитор-ські, з оцінки майна тощо); — витрати на зв’язок (поштовий, телегра- фний, теле-фонний, телекс, факс тощо); — амортизація нематеріальних активів загальногосподарсько-го призначення; — витрати на врегулювання спорів у судових органах; — податки, збори та інші передбачені за- конодавством обов’язкові платежі (крім податків, зборів і обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівар- тості продукції, робіт, послуг); — плата за розрахунково-касове обслу- говування та інші послуги банків; — інші витрати загальногоспо-дарського призначення. — витрати пакувальних матеріалів для упаковки готової продукції; — витрати на ремонт тари; — оплата праці і комісійні винагороди продавцям, торговим агентам і робітникам підрозділів, що забезпечують збут; — витрати на рекламу та дослідження ри- нку (маркетинг); — витрати на передпродажну підготовку товарів; — витрати на відрядження робітників, за- йнятих збутом; — витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов’язаних зі збутом (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опален- ня, освітлення, охорона); — витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням відповідно до умов договору поставки; — витрати на гарантійний ремонт та гара- нтійне обслуговування; — інші витрати, пов’язані зі збутом. — витрати на дослідження та розробки від- повідно до Положення (стандарту) бухгал- терського обліку 8 «Нематеріальні активи»; — собівартість реалізованої іноземної ва- люти, яка для цілей бухгалтерського обліку визначається шляхом перерахунку інозем- ної валюти в грошову одиницю України за курсом Національного банку України на да- ту продажу іноземної валюти плюс витрати, пов’язані з продажем іноземної валюти; — собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їхньої облікової вар- тості і витрат, пов’язаних з їх реалізацією; — сума безнадійної дебіторської заборгова- ності та відрахування до резерву сумнівних боргів; — втрати від операційної курсової різни- ці (тобто від зміни курсу валюти за опе- раціями, активами і зобов’язаннями, що пов’язані з операційною (основною) дія- льністю підприємства; — втрати від знецінювання запасів; — нестачі і втрати від псування цінностей; — визнані штрафи, пені, неустойки; — витрати на виплату матеріальної до- помоги, на утримання об’єктів соціально- культурного призначення; — інші витрати операційної діяльності.
           

Виробничі витрати, пов’язані з безпосереднім перетворенням сировини і матеріалів на готову продукцію за допомогою праці виробничих робітників з використанням виробничого устатку- вання, називають основними.

Основні витрати — це сукупність прямих витрат на вироб- ництво продукції. Вони поділяються на три групи: прямі мате- ріальні витрати, прямі витрати на оплату праці та інші прямі витрати.

Виробничі накладні витрати— це витрати, пов’язані з про-

цесом виробництва, які не можуть бути віднесені до певних ви-

робів економічно можливим шляхом.

Прикладом цих витрат є допоміжні матеріали, заробітна плата

обслуговуючого персоналу, (непряма зарплата), витрати на утри-

мання і ремонт будівель, приміщень, устаткування, орендна пла-

та, оплата комунальних послуг тощо).

Виробничі накладні (загальновиробничі) витрати розподіля-

ються між виробами пропорційно до вибраної бази.

Для прийняття управлінських рішень вкрай необхідно розріз-

няти релевантні та нерелевантні витрати.

Релевантні— це витрати, що можуть бути змінені внаслідок

прийняття рішень.

Нерелевантні— це витрати, що не залежать від прийняття

рішень.

Наприклад, розглядається питання — придбати новий верстат

чи взяти його в оренду. У цьому випадку вартість верстата та

орендна плата є релевантними витратами, на відміну від вартості

витрачених на його обслуговування мастильних матеріалів, ви-

трат на заробітну плату обслуговуючого персоналу, які є нереле-

вантними витратами, оскільки вони матимуть місце в обох випа-

дках.

Різницю між витратами, які виникають при прийнятті альтер-

нативних рішень, називають диференційними витратами.

У нашому прикладі диференційні витрати — це різниця між

вартістю верстата і сумою орендної плати за період його експлу-

атації.

Релевантними (значними, суттєвими) можна вважати тільки

такі майбутні затрати, які зміняться в результаті прийнятого рі-

шення. При визначенні релевантних затрат слід враховувати без-

поворотні і тимчасові затрати.

Безповоротні затрати, тобто затрати минулих періодів, які ви-

никли в результаті раніше прийнятого рішення, не є суттєвими

для прийняття управлінських рішень.

Приклад: На будівництво нового виробничого корпусу витрачено

13 млн грн і вже зараз очевидно, що для його введення в експлуатацію

потрібно витратити ще 12 млн грн. Дохід від реалізації продукції, яка

буде виготовлятись у ньому, в найближчі 5 років складе 23 млн грн.

Запитання: чи слід продовжувати будівництво?

З метою отримання відповіді на вказане запитання необхідно здійснити аналіз альтернативних варіантів (табл. 2.3).

АНАЛІЗ ВАРІАНТІВ

Таблиця 2.3


  Варіанти Затрати, млн грн Дохід, млн грн Різниця, млн грн
А. Будівництво припинено –13
Б. Будівництво продовжено –2
Різниця (Б — А)

На витрачені 13 млн грн вплинути вже неможливо. Релевант- ними є тільки ті затрати і вигоди, на які можна вплинути сього- дні, тобто різниця затрат.

Дані наведеної таблиці наочно засвідчують, що необхідно у цьому випадку продовжувати будівництво, оскільки різниця між двома варіантами у сумі 11 млн грн на користь варіанту Б.

Мета класифікації затрат — виділити із загальної їх маси ре- левантну частину (частину, на яку можна вплинути в даний мо- мент). Тому спосіб класифікації залежатиме від конкретного за-

вдання, яке ставиться перед керівництвом. Отже, класифікація затрат повинна бути пов’язана зі специфікою конкретних завдань (табл. 2.4).

Тимчасові затрати (альтернативні затрати, втрачена ви- года)— затрати, які враховуються при прийнятті рішень, але в майбутньому їх бути не може. Вони виникають у випадку обме-

ження ресурсів і є релевантними для прийняття рішень.

Розглядаючи різні альтернативні варіанти рішень, необхідно

враховувати не лише дійсні (реальні), а й можливі витрати (втрати).

Дійсні (реальні) витрати— це витрати, які вимагають спла-

ти грошей або витрачання інших активів. Вони відображаються в

бухгалтерських регістрах в міру їх виникнення.

Можливі витрати (втрати)— це вигода, яка втрачається, ко-

ли вибір одного напрямку дії вимагає відмовитися від альтерна-

тивного рішення.

Таблиця 2.4

Наши рекомендации