Тема 4. Міжнародна статистика праці

Мета теми:вивчити міжнародні статистичні показники аналізу продуктивності праці, рівня зайнятості та безробіття, їх використання в регулюванні міжнародної міграційної політики.

Завдання теми:визначити основні категорії трудових ресурсів, економічно активне і неактивне населення. Ознайомитися із статистичними показниками зайнятості та безробіття. Форми заробітної плати, що використовуються у міжнародній статистиці.

Основні терміни і поняття теми: організаційна структура, завдання Міжнародної організації праці. Трудові ресурси: значення, склад, процес їх формування. Методологія визначення зайнятості і безробіття на основі рекомендацій Міжнародної організації праці. Економічно активне та економічно неактивне населення. Система абсолютних і відносних показників зайнятості і безробіття.

ПЛАН

1. Міжнародна організація праці (МОП). Основні категорії трудових ресурсів.

2. Економічно активне і неактивне населення.

3. Статистичні показники зайнятості та безробіття.

4. Форми заробітної плати, що використовуються у міжнародній статистиці.

1. МОП створена в 1919 році у відповідності до Версальського мирного договору. Її особливістю являється трьохсторонній принцип представництва в її органах: представників уряду країн-членів МОП; представників профспілок; представників національних організацій підприємців. Задачами МОП є:

· регламентація робочого часу та вибору робочої сили;

· боротьба з безробіттям;

· розробка гарантій з/п, що забезпечує нормальні умови життя;

· захист від професійних хвороб і від нещасних випадків на виробництві;

· захист працюючих підлітків, жінок і дітей;

· врегулювання питань соціального страхування і соціального забезпечення;

· організація професійно-технічного навчання.

МОП виконує ранжування 140 країн за такими показниками: з/п, тривалість робочого тижня, рівень споживчих цін. МОТ розробляє основні класифікації статистики праці: Міжнародна стандартна галузева класифікація, Міжнародна стандартна класифікація занятості, Міжнародна класифікація трудових ресурсів.

2. Основною категорією трудових ресурсів являється населення (Н), яке поділяється на економічно активне (ЕА) – зайняті (З) та безробітні (Б) і економічно неактивне (ЕНА): Н=ЕА+ЕНА; ЕА=З+Б.

Економічно активне населення – особи, що потенційно здатні брати участь у виробництві. Зайняті – чисельність працюючих осіб. Безробітні – працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу та готові до неї приступити (фрикційне, сезонне, структурне, природне, циклічне). Економічно неактивне населення – особи, що не можуть бути класифіковані як зайняті та безробітні внаслідок того, що з різних причин не пропонують свою робочу силу на ринку праці.

Основні показники трудових ресурсів:

1. Коефіцієнт природного поповнення трудових ресурсів = (природне поповнення трудових ресурсів)*1000/середня чисельність трудових ресурсів.

2. Коефіцієнт природного вибуття трудових ресурсів = (чисельність тих, що вибули з робочого віку)*1000/середня чисельність трудових ресурсів.

3. Коефіцієнт природного приросту = К_п.п.–К_п.в. (результат природного руху трудових ресурсів).

4. Коефіцієнт міграції трудових ресурсів = коефіцієнт механічного поповнення – коефіцієнт механічного вибуття.

5. Коефіцієнт загального приросту = коефіцієнт природного приросту+коефіцієнт міграції трудових ресурсів (загальна характеристика руху трудових ресурсів).

3. Основні показники зайнятості (працездатності):

1. Працездатність всього населення = чисельність працездатного населення/чисельність всього населення.

2. Працездатність населення в робочому віці = чисельність працездатного населення/чисельність населення в робочому віці.

3. Коефіцієнт зайнятості працездатного населення = зайняті/чисельність всього працездатного населення.

4. Коефіцієнт зайнятості всього населення = зайняті/чисельність всього населення.

5. Коефіцієнт демографічного навантаження працездатного населення = чисельність непрацездатного населення/чисельність працездатного населення в працездатному віці.

6. Рівень економічної активності = ЕА/Н*100%.

Основні показники безробіття:

1. Коефіцієнт безробіття = безробітні/ чисельність всього (працездатного) населення.

2. Середня чисельність безробітних = чисельність безробітних і-го місяця/кількість місяців.

Контрольні запитання:

1. Назвіть шість груп зайнятого населення відповідно до міжнародної класифікації статусу зайнятих?

2. У чому суть екстенсивного аналізу соціального руху населення?

3. Назвіть основні методи стандартизації рівнів звйнятості та безробіття.

4. Як розрахрвуються показники локалізації для оцінки регіональних закономірностей ринку праці?

Самостійна робота:

1. Самостійне конспектування 4 питання теми.

2. Завдання для самостійного опрацювання:

Задача 1. Загальний рівень зайнятості населення складає 730 ‰. Це означає, що:

Відповіді:

1) на 1000 чол. працездатного населення приходиться 730 чол. зайнятих у народному господарстві;

2) на 1000 чол. населення приходиться 730 чол. зайнятих у народному господарстві;

3)на 1000 чол. економічно – активного населення приходиться 730 чол., які зайняті у народному господарстві.

Задача 2. Рівень зайнятості економічно – активного населення складає 810 ‰. Рівень незайнятості економічно – активного населення дорівнює:

Задача 3. На підприємстві працює 2100 чол. Заявлена підприємством потреба у робочій силі складає 30 чол. рівень вакантності дорівнює:

Задача 4. Рівень інтенсивності очікуваного вивільнення робочої сили на підприємстві, де працює 1800 чол., складає 15‰. Визначити чисельність очікуваного вивільнення працівників на підприємстві.

Задача 5. В районі рівень безробіття становить 4‰. Чисельність економічно – активного населення дорівнює 12000 чол. Визначити чисельність безробітних у районі.

Задача 6. Середня чисельність населення району складала 15000 чол. Чисельність мігрантів – 75 чол. Визначити коефіцієнт міграції населення.

Задача 7. У районі прибуло за рік 18 чол., вибуло – 12 чол. Визначити валову міграцію у районі.

Задача 8. Маємо дані про чисельність безробітних по місту за рік : в І кварталі середня чисельність склала 422 чол.; на початок ІІ кварталу – 728 чол., на кінець – 170 чол.; за ІІІ квартал – 2736 чол.; на середину кожного з останніх 3-х місяців чисельність безробітних була 3184, 3262, 3258 чол. відповідно. Середня чисельність безробітних по місту за рік склала?

Задача 9. Якою буде чисельність працездатного населення через 3 роки, якщо рівень працездатності населення складає 48%. Середньорічна чисельність населення району складає 1,3 млн. чол., коефіцієнт народжуваності - 28%, смертності – 10%, коефіцієнт сальдо міграції – 9%.

Задача 10. На початок року в районі було зайнято 950 тис.чол., в тому числі 15 тис.чол. – підлітки; 7,3 тис.чол. – особи пенсійного віку. Коефіцієнт зайнятості населення складає 56%. Визначити середньорічну чисельність населення району.

Тема 5. Міжнародна статистика національного багатства

Мета теми:обгрунтувати роль статистики національного багатства країн світу в уніфікації аналізу їх економічного розвитку.

Завдання теми: визначити основні поняття, значення та завдання статистичного вивчення національного багатства.

Основні терміни й поняття теми: система національних рахунків, її функції і задачі. Принципи побудови. Класифікація економіки за секторами. Розгалуження фінансових і реальних потоків. Взаємозв’язок показників системи національного багатства.

ПЛАН

1. Поняття, значення та завдання статистичного вивчення національного багатства (НБ).

2. Статистика природних ресурсів.

3. Статистика національного майна.

1. Статистика національного багатства (СНБ) – система показників, за допомогою яких вимірюють наявні та нагромаджені в країні цінності, призначені для підтримання безперервності та розширення процесу суспільного відтворення.

Структура національного багатства:

1. Матеріальні засоби:

· природні ресурси;

· нагромаджені матеріальні блага, створені суспільством (національне майно).

2. Фінансові засоби:

· дорогоцінні метали;

· цінні папери;

· страхові та інші фонди;

· готівка та рахунки в банку.

Система статистичних показників НБ об’єднані в такі групи:

· обсягу і структури;

· відтворення складових;

· динаміки національного багатства в цілому та його складових елементів;

· розміщення по території.

У статистиці національного багатства об’єднуються в окремі групи різнорідні елементи, тому використовуються лише вартісні показники, а саме моментні показники обсягу окремих матеріальних благ q_i та відповідних їм цін p_i за станом на одну й ту саму дату для всіх складових розрахунку. Таким чином розраховується вартість національного багатства: Q=∑p_i*q_i. Іншими словами це оцінка НБ в діючих цінах.

При вивченні динаміки та при міжнародних порівняннях обчислюється різниця в рівнях цін: ∑p₁*q₁–∑p₀*q₀=Q.

Відносні зміни вартості НБ в динаміці відбивають індекси:

· вартості національного багатства: І_pq=∑p₁*q₁/∑p₀*q₀;

· фізичного обсягу національного багатства: І_q=∑p₀*q₁/∑p₀*q₀.

2. Статистика навколишнього середовища (НС) забезпечує об’єктивне уявлення про обсяги природних ресурсів, якість навколишнього середовища, інтенсивність та напрямки техногенного навантаження на природу.

Система статистичних показників НС складається з таких підсистем:

1. Показники навантаження:

· видобутку (збору врожаю) окремих природних ресурсів;

· характеристики кількості викидів і скидів забруднюючих речовин та відходів у атмосферне повітря, воду та землю;

· характеристики кількості використовуваних біохімічних речовин (природних та хімічних добрив) за розміром площі та інтенсивністю їх використання.

2. Показники стану НС:

· зміни площі посівів с/г культур, популяції домашніх тварин, окремих популяцій рибних запасів, видів флори та фауни;

· якості НС, що визначають фактичні якісні властивості повітря, води та землі, які виражаються показниками концентрації окремих видів забруднюючих речовин.

3. Показники реакції суспільства:

· показники, що безпосередньо описують заходи з охорони НС;

· показники витрат на реалізацію заходів з охорони НС.

4. Показники запасів та фондів окремих компонентів НС дають оцінку запасів природних ресурсів та фондів населених пунктів і їх зміни внаслідок соціально-економічної діяльності суспільства: земельні фонди, багатства надр, водні ресурси, лісові ресурси, гідроенергоресурси.

Показники статистики:

· земельного фонду – показники динаміки і трансформації продуктивності земель;

· лісових ресурсів – показники водоохоронного, захисного, санітарно-гігієнічного та оздоровчого комплексу, на базі яких розроблені узагальнюючі характеристики території та лісу: лісистість території (площа лісу/площа регіону); лісові насадження на душу населення, м³; площа лісної зони на одну особу, га; загальний середній приріст лісу, тис. м³; середній приріст на 1 га вкритої лісом площі, м³/га;

· корисних копалин – балансові – запаси, використання яких економічно доцільне і відповідають вимогам, що встановлюються для підрахунку запасів у надрах; позабалансові – запаси, використання яких при досягнутому технічному рівні економічно недоцільне через їх малу кількість, малу потужність покладів, низький вміст цінних компонентів;

· водних ресурсів характеризує наявність і використання водних ресурсів, а також зміну їх стану, що виникає під впливом господарської діяльності людини і заходів щодо охорони водних ресурсів, а саме: запас води, тис. м³, усього та за видами поверхневих стоків рік; запас води в розрахунку на одну особу, на 1 км² території.

3. До національного майна відносять:

· основні та оборотні виробничі засоби (основний капітал);

· матеріальні резерви й страхові запаси, тобто ресурси різного призначення та терміну зберігання;

· майно споживчого призначення.

Основні виробничі засоби (ОЗ) – засоби, які під час виробництва зношуються, через що їх вартість зменшується і грошовий еквівалент цього зносу – амортизаційні відрахування – включається в собівартість виробленої продукції, тому основний показник характеристики ОЗ – їх вартість, що залежить від 2-ох часових періодів: віку основних засобів та періоду їх функціонування.

Зменшення вартості ОЗ у зв’язку з їх зношуванням у процесі функціонування зумовило існування 2-ох показників вартості ОЗ:

· повної вартості ОЗ, за якою вони оцінені в момент придбання за закупівельними (первинними) цінами;

· залишкова вартість ОЗ, яка менша від повної вартості за рахунок фізичного зношування на суму амортизаційних відрахувань за період з моменту введення ОЗ у експлуатацію до дати, на яку провадиться їх оцінювання.

Маючи відповідні вартісні оцінки ОЗ, розраховують якісні характеристики ОЗ:

· коефіцієнт придатності: залишкова вартість ОЗ/повна вартість ОЗ;

· коефіцієнт зношуваності: (повна вартість ОЗ–залишкова вартість ОЗ)/повна вартість ОЗ.

Зміни вартостей можуть бути охарактеризовані за допомогою балансових рівнянь:

· за повною вартістю З₁=З₀+З_в.в.–З_виб.;

· за залишковою вартістю ЗЗ₁=ЗЗ₀+З_в.в.– З_виб.+КР–А, де З – повна вартість ОЗ, ЗЗ – залишкова вартість ОЗ, З_в.в. – вартість ОЗ, введених протягом періоду, що вивчається; ЗЗ_виб. – вартість ОЗ, які вибули протягом періоду, що вивчається; КР – вартість проведеного капітального ремонту; А – сума амортизаційних відрахувань.

Приріст вартості ОЗ потребує витрат коштів на їх придбання, які називаються капітальними вкладеннями в основні засоби (інвестиціями).

Капітальні вкладення класифікуються за:

· джерелами утворення поділяються на КВ за рахунок амортизаційних відрахувань та за рахунок нагромаджень, тобто чисті вкладення на розширення виробництва;

· характером використання поділяються на КВ в основний капітал та в оборотні засоби з низьким рівнем ліквідності.

Для характеристики інтенсивності процесу оновлення ОЗ обчислюють 2 моментні показники: К_онов.=З_в.в./З₁; К_виб.=З_виб./З_о.

До найважливіших завдань статистики оборотних засобів належить аналіз їх обсягу, структури, обігу та використання матеріальних запасів.

Контрольні запитання:

1. Як відображається господарський колообіг у СНБ?
2. У чому полягають аналітичні можливості СНБ?
3. Які основні вимоги висуваються до даних, що використовуються при статистиці природних ресурсів?
4. Що являє собою статистика національного майна?

Реферати:

1. Етапи розвитку міжнародної системи національних рахунків.
2. Загальні принципи побудови системи національних рахунків.
3. Характеристика системи національних рахунків.