Мал.9. графік споживчого набору

Ми не виберемо ні крапку В, ні крапку Zтому що вони лежать на кривій байдужності А, бо вони знаходяться нижче кривої байдужності В, а тому приносять менше задоволення; із кривої байдужності З бюджетна лінія не має загальних крапок. Тому можна зробити висновок, що у своєму виборі ми зупинимося на крапці, де бюджетна лінія є дотичної до кривої байдужності, тобто ми купимо 4 кг олії і 2 кг сира.

ТЕМА 6. МОНОПОЛІЇ ТА КОНКУРЕНЦІЯ

ПЛАН

Зроблена і недосконала конкуренція

Монополія: “за” і “проти”.

3. Антимонопольне (антитрестовське) законодавство

Зроблена і недосконала конкуренція

Економічна конкуренція

В умовах прагнення кожної фірми до максимізації прибутків, отже, до розширення масштабів господарської діяльності, фірми виступають по відношенню друг до друга як конкуренти. Під економічною конкуренцією розуміється змагання економічних агентів на ринку за перевагу чи споживачів, як говорять, за “долар споживача” з метою одержання найбільшого прибутку. Конкуренція є необхідним і найважливішим елементом ринкового механізму, але сам її характер і форми різні на різних ринках і в різних ринкових ситуаціях. Це істотно впливає на поводження фірм і інших економічних агентів при прийнятті рішень щодо цін, обсягу виробництва продукції й інших параметрів господарської діяльності.

До історії питання

Приблизно до середини ХIХ в. для економіки розвитих країн була характерна зроблена (вільна) конкуренція, що визначалося невеликими розмірами підприємств і численністю виробників. Але з другої половини століття картина починає істотно мінятися: великі підприємства поступово захоплюють усе велику частку ринків (ринків окремих товарів). Бурхливий розвиток виробництва, зв'язаний зі швидким ростом капіталомістких галузей важкої промисловості, залізничним будівництвом, переходом до використання електричної енергії, привело до утворення великих і надвеликих по масштабах ХIХ в. підприємств. Про посилення концентрації виробництва на рубежі ХІХ-ХХ ст. свідчать наступні дані. У Німеччині великі підприємства (з числом робочих більш 50) складали в 1882 р. 0,3 % усіх підприємств, причому на них було зосереджено 22 % всіх робочі країни; у 1925 р. на долю великих підприємств приходилося уже 1,2 % загального числа підприємств і 48 % загальної кількості робітників. В американській промисловості в 1904 р. найбільші підприємства з обсягом виробництва в 1 млн. дол. складали 0,9 % від загального числа, на них було зайнято 25,6 % робітників. У 1909 р. таких підприємств нараховувалося уже 1,1 % від загального числа і на них було зайнято 30,5 % всіх робітників, що робили 43,8% усієї промислової продукції країни.

Ці процеси привели до істотної зміни конкурентної боротьби на ринках. Поряд з вільною, зробленою конкуренцією з'явилися її нові види, і пережде конкуренція недосконала.

Найбільш глибокий і повний аналіз кардинально нових моментів у поводженні економічних агентів на ринках і новій ринковій кон'юнктурі був даний у фундаментальних роботах “Економічна теорія недосконалої конкуренції” Джоан Робинсон і “Теорія монополістичної конкуренції” Едварда Чемберлена.

Ринкова структура

Умови, у яких протікає ринкова конкуренція, як і ряд інших процесів, звичайно називають ринковою структурою. Вона характеризується поруч чорт:

число і розмір фірм, тип пропонованого продукту, ступінь контролю над цінами, умови входу в галузь і виходу з її, приступність інформації.

По суті справи, поняття “ринкова структура” ширше категорії “ринок”. Воно фактично охоплює багато моментів ринкової організації всього національного господарства, і його не можна зводити до ринку в його повсякденному трактуванні.

Незважаючи на різноманіття ринкових структур, звичайно виділяють наступні чотири їх типи (моделі ринку): зроблена конкуренція, монополістична конкуренція, олігополія, монополія. Кожна з названих структур відрізняється ступенем конкурентности ринку, тобто здатністю фірм впливати на ринок, і пережде на ціни. Чим менше цей вплив, тим більше конкурентним вважається ринок.

Таблиця 1

	Кількість і розміри фірм	Характер продукції	Умови входу і виходу	Приступність інформації
Зроблена конкуренція	Безліч дрібних фірм	Однорідна продукція	Ніяких утруднень	Рівний доступ до усіх видів інформації
Монополістична конкуренція	Безліч дрібних фірм	Різнорідна продукція	Ніяких утруднень	Деякі утруднення
Олігополія	Число фірм невелике, є великі фірми	Різнорідна чи однорідна продукція	Можливі окремі перешкоди	Деякі обмеження
Монополія	Одна фірма	Унікальна продукція	Практично нездоланні бар'єри на вході	Деякі обмеження

Представлена характеристика типів ринкових структур (мал.1) при зіставленні з реальною дійсністю показує, що такі моделі ринку, як зроблена конкуренція й монополія (чиста монополія), фактично зустрічаються вкрай рідко, у той час як монополістична конкуренція й олігополія описують безліч реально існуючих ринків. Зупинимося більш докладно на кожній з моделей ринку.

Зроблена конкуренція.

Ринок вільної конкуренції складається з конкуренція більшого числа продавців, що конкурують між собою. Кожний з них пропонує стандартну, однорідну продукцію багатьом покупцям. Обсяги виробництва й пропозиції з боку окремих виробників складають незначну частку загального випуску, тому одна фірма не може робити помітного впливу на ринкову ціну, але повинна “погоджуватися з ціною”, приймати її як заданий параметр.

Учасники конкурентного ринку мають рівний доступ до інформації, тобто всі продавці мають представлення про ціну, технологію виробництва, можливого прибутку. У свою чергу, покупці інформовані про ціни і про їхні зміни. Існує воля входу й виходу: будь-яка фірма, при бажанні, може почати виробництво даного чи товару безперешкодно залишити ринок.

Коливання ціни можуть бути досить інтенсивними — порівняєте ціну яблук наприкінці літа й весною, — але різниця в ціні це не результат дій окремих продавців, а процес взаємодії попиту та пропозиції на ринку.

На практиці зроблена конкуренція в чистому виді — явище рідке не тільки в XX в., але й у попередні сторіччя, але існує ряд галузевих ринків, що порівняно в більшому ступені мають саме цю структуру. Наприклад, ринки сільськогосподарських продуктів, ринки деяких послуг. Ці ринки включають велике число незалежних продавців, що пропонують стандартизований товар, ціна на який визначається співвідношенням попиту та пропозиції.

Недосконала конкуренція.

Під недосконалою конкуренцією розуміється ринок, на якому не виконується хоча б одне з умов чистої конкуренції. На більшості реальних ринків гнітюча частина продукції пропонується обмеженим числом фірм. Великі корпорації, що зосередили у своїх руках значну частину ринкової пропозиції, виявляються в особливих відносинах з ринковим середовищем. По-перше, займаючи пануюче положення на ринку, вони можуть істотно впливати на умови реалізації продукції. По-друге, міняються і відносини між учасниками ринку: виробники уважно стежать за поводженням своїх конкурентів, і реакція на їхнє поводження повинна бути своєчасної. Конкурентні відносини такого типу вивчаються теорією недосконалої конкуренції.

Недосконалу конкуренцію прийнято підрозділяти на три основні типи: монополістична конкуренція, олігополія, монополія.