Тема 1. методологічні засади статистики.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра економічної кібернетики

Рег. №____________

Методичні рекомендації

до проведення практичних занять

з дисципліни «СТАТИСТИКА»

для спеціальності 6.050102 – «Економічна кібернетика»

напряму 0501 – «Економіка і підприємництво»

факультету кібернетика

Херсон – 2009р.

Методичні рекомендації до практичних занять з дисципліни «Статистика».

Укладач: к.т.н., доцент Райко Г.О. , кількість сторінок - ____.

Рецензент:

Затверджено

на засіданні кафедри економічної кібернетики

протокол №___ від _________2009р

Зав. кафедри, д.т.н., професор

__________________________Соколова Н.А.

Відповідальний за випуск Соколова Н.А. зав. кафедри економічної кібернетики

Мета і задачі дисципліни

Мета і задачі дисципліни.

У системі економічних наук статистика є однією з фундаментальних наук, що формують спеціальність економіста, менеджера. У сучасних умовах, коли однією з найважливіших задач економічної науки є вивчення основних закономірностей розвитку ринкової системи, особливої актуальності набуває розвиток вмінь економістів та менеджерів грамотно обробляти і аналізувати статистичні дані.

Статистика як наука покликана відображати реалії суспільного життя, його проблеми успіхи і невдачі дисципліна «Статистика» охоплює методологічні основи статистики, системи соціально-економічних показників, які відображають рівень забезпеченості і співвідношення ресурсів суспільного виробництва, їх використання, результати господарювання, життєвий рівень населення; методи вивчення об’єктивно існуючих статистичних закономірностей у формі розподілу сукупностей, взаємозв’язків, тенденцій розвитку.

Завдання. Вивчення принципів організації статичних спостережень, методик розрахунків показників статистичного аналі­зу соціально-економічних явищ і процесів.

Студенти повинні вміти.

Вивчення та засвоєння курсу „Статистика" вимагає не лише відповідних теоретичних знань, а й практичних навиків у проведенні статистичних спостережень; оцінювання процесів і явищ, які відбу­ваються у суспільстві, за допомогою узагальнюючих статистичних_; вміння збирати та опрацьовувати інформацію, аналізувати її, моделювати і прогнозувати соціально-економічні явища. Формування у студентів навиків обчислення узагальнюючих показників, виявлення тенденцій і закономірностей розвитку явищ і про­цесів суспільного життя, взаємозв'язків між ними досягається шляхом розв'язування конкретних задач.

Завданням практикуму є спрямованість практичного використання набутих теоретичних знань у вирішенні таких проблем:

v збирання, перевірка та опрацювання статистичної інформації, розробка статистичних формулярів;

v зведення та групування матеріалів статистичного спостереження, виявлення зв'язків між окремими явищами та процесами, встанов­лення його структури;

v обчислення узагальнюючих статистичних показників (абсолют­них, відносних, середніх) та їх економічна інтерпретація;

v статистична оцінка однорідності зібраного статистичного мате­ріалу;

v виявлення та оцінка взаємозв'язків між явищами І процесами суспільного життя;

v вивчення динаміки суспільних явищ, тенденцій та закономір­ностей їх розвитку;

v аналіз складних суспільних явищ та виявлення дії окремих фак­торів на їх розвиток.

Предмет: розміри й кількісні співвідношення масових явищ і процесів у економіці.

Зміст дисципліни розкривається в темах:

1. Методологічні засади статистики.

2. Статистичне спостереження.

3. Зведення і групування статистичних даних.

4. Узагальнюючі статистичні показники.

5. Аналіз рядів розподілу.

6. Аналіз концентрації, диференціації та подібності розподілів.

7. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків.

8. Аналіз інтенсивності динаміки.

9. Аналіз тенденцій розвитку та коливань.

10. Індексний метод.

11. Вибірковий метод.

12 Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти.

ТЕМА 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СТАТИСТИКИ.

АНАЛІЗ ТАБЛИЦЬ

ВЗАЄМНОЇ СПРЯЖЕНОСТІ

Базові поняття і терміни

Одним із методів аналізу зв'язків та пропорцій є балансовий метод, який базується на побудові балансових співвідношень.

Статистичний баланс - це система показників, яка складається з двох сум абсолютних показників, пов'язаних між собою знаком рівності:

a+b=c+d

Шляхом побудови балансів об'єднують в єдину систему абсо­лютні показники, що характеризують рух населення, трудових, мате­ріальних і фінансових ресурсів, товарів, коштів тощо. Цю систему можна зобразити такою балансовою рівністю:

Початковий залишок + надходження — вибуття + кінцевий залишок

Наведена формула характеризує єдиний процес руху і показує взаємозв'язок і пропорції окремих елементів цього процесу.

Балансовий метод дає можливість не тільки аналізувати взаємо­зв'язок показників, але і здійснювати взаємний контроль даних, а також розраховувати відсутні показники.

Прикладом балансової системи може бути баланс руху товарів зарік, млн.грн:

Таблиця 1.1

Товар	Залишок на початок року	Надійшло протягом року	Продано	Залишок на кінець року
гуртом	вроздріб
1	2	3	4	5	6
А
Б			-
В
Разом

У цьому прикладі: гр.2 + гр.3 = гр.4 + гр.5 + гр.6

Для аналізу міжгалузевих та міжрегіональних зв'язків використовують, так звані, шахматні баланси. Наприклад, схема балансу міжрегіонального вантажообігу (тис. т) може мати такий вигляд:

Таблиця 1.2.

Район відправлення	Район прибуття	Разом відправлено
А	Б	В	Г
А
Б	зо
В
Г
Разом прибуло

Аналогічну схему мас баланс міжгалузевих зв'язків, де замість районів вказують галузі економіки, що відпускають і споживають ресурси.

Баланси міжгалузевих та міжрегіональних зв'язків дають можливість визначити пропорції та рівні залежності одних галузей (регіонів) від інших.

Взаємозв'язки між макроекономічними показниками описуються своєрідною економічною моделлю - системою національних рахунків, яка узагальнює потоки статистичної інформації щодо виробництва, утворення, розподілу і перерозподілу доходів, проміжного і кінцевого споживання, нагромадження капіталу, фінансової та зовнішньоекономічної діяльності.

Система національних рахунків (СНР) - це набір взаємопов'язаних двосторонніх балансових таблиць, побудованих за принципом подвійного запису, запозиченим у бухгалтерському обліку.

За даними системи національних рахунків можна здійснити поглиблений аналіз економічного і фінансового стану окремих секторів і галузей економіки, виявити їх взаємодію в економічному процесі, оцінити рівень і темпи економічного розвитку країни, провести міжнародні зіставлення і порівняння.

Непараметричні показники щільності зв'язку

Поряд із вивченням кореляційної залежності між кількісними показниками статистика встановлює також зв'язки і між якісними показниками. У разі вивчення залежності між якісними ознаками встановлюють наявність зв'язку і вимірюють його щільність.

Для вимірювання щільності зв'язку між двома ознаками, які мають альтернативний вираз, застосовують коефіцієнти асоціації та колігації, запропоновані статистиком Юлом.

Обчислюють ці коефіцієнти за допомогою таблиці, яку скла­дають з чотирьох клітинок, позначених латинськими буквами а, Ь, с, d. Кожна клітина відповідає певній альтернативі тієї чи іншої ознаки:

Таблиця 1.3.

Ознака	А	Не А
В	а	b	a + b
Не В	с	d	c + d
	a + c	b + d	a + b + c + d

Коефіцієнт асоціації:

Коефіцієнт колігації:

Чотирикліткова таблиця дала змогу К. Пірсону винайти Й Інший Показник, який названо коефіцієнтом контрагенції:

Коефіцієнти асоціації, колігації та контннгенції є коефіцієнтами кореляції для якісних ознак, причому Q > W > К .

У випадку, коли взаємопов'язані ознаки розподілені більше ніж на дві групи, для вимірювання щільності зв'язку застосовують показники взаємного сполучення (взаємної спряженості), запропо­новані К. Пірсоном і А. Чупровим.

Коефіцієнт взаємного сполучення К. Пірсона

де φ - сума квадратів частот кожного рядка таблиці, поділена на суму частот по стовпчиках і на суму частот рядків, без одиниці.

Коефіцієнт взаємного сполучення А. Чупрова

Коефіцієнт взаємного сполучення Пірсона застосовують переважно у разі квадратної таблиці, тоді як коефіцієнт Чупрова - для вимірювання зв'язку і за прямокутними таблицями.

Вважають, що вже при значенні коефіцієнтів взаємного сполучення 0,3 можна говорити про щільний зв'язок між варіацією досліджуваних ознак.

Розв'язок типових задач

Задача 1. Досліджується вплив внесення мінеральних добрив на урожайність озимої пшениці, з цією метою побудовано таблицю, в якій показано обсяги посівів у кожній групі:

Таблиця 1.4.

Урожайність ділянок	Кількість ділянок, на яких добрива:	Разом
внесені	невнесені
Підвищено		10 .	120 ~
Не підвищено
Разом

Обчислити коефіцієнт асоціації.

Розв'язок:

Коефіцієнт асоціації обчислюємо за формулою:

Отже, зв'язок між удобрюванням ділянок і врожайністю озимої пшениці досить щільний.

Задача 2. 500 дослідних ділянок під посівами ярої пшениці розбиті за терміном посіву та рівнем урожайності на три групи за кожною ознакою:

Таблиця 1.5

Рівень урожаю fi	Термін посівів fi	Разом Fj
пізній	Середній	ранній
Низький
Середній
Високий
Разом Fі

За наведеними даними дослідити вплив термінів посівів пше­ниці на її урожайність за допомогою коефіцієнтів взаємного спряженості Пірсона та Чупрова.

Розв'язок:

Коефіцієнт взаємної спряженості К. Пірсона

, де

Отже, коефіцієнт взаємного спряження Пірсона:

Даний коефіцієнт свідчить про досить щільний зв'язок між урожайністю пшениці І термінами посіву.

Коефіцієнт взаємного спряження Чупрова

Результат, добутий за коефіцієнтом взаємного спряження А. Чупрова, точніший, оскільки, він враховує кількість груп за кожною Із досліджуваних ознак.

З А Д А Ч І

1.1. Наведено баланс руху товарів за рік, млн. грн.:

Товар	Залишок на початок року	Поступило за рік	Реалізовано за рік	Залишок на кінець року
гуртом	вроздріб
А					…
Б		…
В				…
Г	…

Визначити показники, яких не вистачає в таблиці.

1.2. Наведені такі дані про розподіл робітників підприємства:

Групи робітників	Кількість робітників у групі:
Ті, що виконали і перевиконали норму виробітку	Ті, що не виконали норму виробітку	Разом
Пройшли технічне навчання
Не пройшли технічне навчання
Разои

Дослідити щільність зв'язку між виконанням норм виробітку і технічною підготовкою робітників.

1.3. Розподіл студентів-заочників за рівнем успішності на державному екзамені та характером роботи характеризується такими даними:

Оцінка на екзамені	Характер роботи	Разом
Працює за спеціальністю	Працює не за спеціальністю
Відмінно
Добре
Задовільно
Незадовільно
Разом

Дослідити залежність між успішністю та характером роботи студентів-заочників.