Основні завдання та джерела аналізу показників платоспроможності та фінансової сталості підприємства

ВСТУП

В ринкових умовах основою виживання і стабільного становища підприємства являється його фінансова стійкість. Функціонуючи як суб’єкт підприємницької діяльності, кожне підприємство має забезпечувати такий стан своїх фінансових ресурсів, за якого воно стабільно зберігало б здатність безперебійно виконувати свої фінансові зобов’язання перед діловими партнерами, державою, власниками, найманими працівниками. Поняття “фінансова стійкість” підприємства багатогранне, воно більш ширше від понять “платоспроможність” і “кредитоспроможність”, так як включає в себе оцінку різних сторін діяльності фірми. Фінансова стійкість формується в процесі всієї виробничої діяльності і є головним компонентом загальної стійкості підприємства.

В умовах нестабільної економіки кожний суб’єкт господарювання постійно шукає шляхи підвищення ефективності своєї діяльності. Тому оцінка фінансової стійкості є однією з найважливіших засад діяльності підприємств, яка надає інформацію про фінансові можливості підприємства на перспективу. Вона є необхідною умовою життєдіяльності підприємства й забезпечує високий рівень конкурентоспроможності.

Велике різноманіття підходів до сутності поняття “фінансова стійкість” зумовлює необхідність здійснити глибше дослідження даного поняття і сформулювати комплексне визначення.

Проблему оцінки фінансової стійкості підприємства досліджувало безліч вчених-економістів як вітчизняних, так і зарубіжних, зокрема це Савицька Г.В., Поддєрьогін А.М., Філімоненков О.С., Кривицька О.Р., Грабовецький Б.Є., Бланк І.А., Базілінська О.Я. разом з тим, розмаїття підходів до вирішення зазначеної проблеми пояснюється відсутністю однозначного трактування самого поняття “фінансова стійкість підприємства”.

Метою роботи є проведення аналізу платоспроможності та фінансової сталості підприємства.

Основними завданнями написання роботи є:

- визначити основні завдання та джерела аналізу показників платоспроможності та фінансової сталості підприємства;

- проаналізувати основні техніко- економічні та фінансові показники діяльності підприємства;

- здійснити аналіз платоспроможності підприємства;

- проаналізувати фінансову сталість підприємства за допомогою абсолютних та часткових показників;

- визначити напрями поліпшення платоспроможності та фінансової сталості підприємства.

Предметом виступає фінансовий стан підприємства. Об`єктом дослідження є аналіз фінансового стану та фінансової стійкості.

Суб’єктом дослідження є ПрАТ «Чернігівська взуттєва фабрика «Берегиня».

Основні завдання та джерела аналізу показників платоспроможності та фінансової сталості підприємства

Сьогодні все більше інтересу економістів визиває така категорія як "сталий розвиток підприємства". Адже щоб підприємство ефективно діяло, необхідно зробити його стабільно функціонуючим, що в першу чергу характеризується як економічно сталий розвиток, що ототожнюється з фінансовим станом підприємства, в якому головна роль відведена фактом беззбитковості.

Економіка держави в умовах турбулентності пред'являє завдання сталого розвитку підприємства та його здатності протистояти несприятливим ситуаціям, що викликає необхідність забезпечення надійності кожного окремого підприємства. Практика показує, що існуючі на сьогоднішній день проблеми не можуть бути вирішені без формування механізму, що забезпечує сталий розвиток підприємства, одним з основних елементів якого визначають економічну стійкість підприємства.

Проблемі визначення економічної стійкості та сталого розвитку підприємства в своїх роботах приділяли увагу Ю.П. Анісімова, А.Н. Богатко, Г.М. Голобокової, Г.Н. Захарова, І.М. Омельченко. Недостатнє дослідження питань забезпечення стійкості розвитку сучасних підприємств на основі формування механізму економічної безпеки діяльності за допомогою факторів стійкого розвитку викликає актуальність і необхідність вивчення цієї проблематики як в науковому плані, так і з практичної точки зору.

Сталий розвиток підприємства – це процес постійних змін, при якому використання ресурсів, напрямок інвестицій, науково-технічний розвиток, впровадження інновацій, вдосконалення персоналу та інституційні зміни погоджені один з одним і спрямовані на підвищення сьогодення і майбутнього потенціалу підприємства, задоволення його потреб та досягнення стратегічних цілей. В умовах економічної нестабільності однією з найбільш важливих завдань ставати ефективне управління стійким розвитком і його інтеграцією в діючі системи управління підприємством. Теоретичною основою механізму сталого розвитку підприємства служить динамічна теорія розвитку підприємства, з якої випливає, що для забезпечення безкризового розвитку підприємству слід діяти з метою приведення його у стан динамічної рівноваги. Однак, для механізму сталого розвитку підприємства покласти в основу тільки лише динамічну теорію недостатньо.

Сталий розвиток підприємства можна розглядати в якості свого роду компенсаційного механізму, що дозволяє підприємству не просто адаптуватися до дестабілізуючого впливу внутрішнього і зовнішнього середовища, але і неухильно розвиватися. Чим вище стійкість розвитку підприємства, тим менше ризик можливого відхилення від очікуваного результату і навпаки.

Стійкість середовища розуміється, перш за все, в контексті її стабільності, детермінованості дії факторів, що визначають її базові характеристики стану [24, с. 127].

Зовнішня по відношенню до підприємства стійкість визначається, перш за все, стабільністю економічного середовища, в рамках якої здійснюється діяльність підприємства. Вона досягається відповідними механізмами управління економікою в масштабах країни.

Внутрішня стійкість середовища – це стійкість внутрішнього середовища підприємства. Для того, щоб правильно і точно оцінити ступінь стійкості та розробити стратегію сталого економічного розвитку підприємств, слід виділити зовнішні (економічні фактори, державно-політичні чинники, науково-технічні фактори, соціальні фактори, екологічні фактори) та внутрішні чинники (фактори сфери кадрів, організаційні фактори, маркетингові фактори, фінансові фактори), які справляють визначальний вплив на процес розвитку.

В даний час все більш актуальною стає необхідність розробки відповідних методів і механізмів забезпечення економічно стійкого розвитку підприємств. Це передбачає врахування зовнішніх і внутрішніх факторів, управління якими здатне вплинути на параметри функціонування та ефективність бізнес-адміністрування підприємства.

Про стійкий фінансовий стан підприємства свідчить його спроможність вчасно розраховуватись з поточною заборгованістю, підтримувати платоспроможність у несприятливих обставинах, збільшувати обсяги реалізації та отримувати прибуток. Фінансова стійкість забезпечує стабільну платоспроможність на перспективу, в основі якої лежить збалансованість активів і пасивів, доходів і витрат та грошових потоків.

Отже, фінансова стійкість – це здатність суб’єкта господарювання функціонувати і розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів і пасивів у зовнішньому і внутрішньому середовищі, яке змінюється; що гарантує його постійну платоспроможність та інвестиційну привабливість у межах припустимого рівня ризику [24, с. 125].

Оцінювання фінансової стійкості підприємства передбачає проведення об'єктивного аналізу величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі його фінансової стабільності і незалежності, а також аналізу відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Основною умовою забезпечення фінансової стійкості підприємства є формування достатніх обсягів коштів, які дають змогу в повному обсязі виконати свої зобов’язання перед бюджетом, розрахуватися з працівниками, кредиторами, постачальниками.

Іншими словами, підприємство буде фінансово стійким, якщо величина його вхідних грошових потоків від операційної діяльності перевищуватиме вихідні. Виходячи з наведеного, можна зробити висновок, що одним з важливих компонентів фінансової стійкості є наявність необхідної кількості фінансових ресурсів, які можна сформувати лише за умови ефективної роботи підприємства та отримання прибутку, що неможливо без застосування управлінських рішень [3, c. 277].

Основними завданнями аналізу рівня фінансової стійкості підприємства є: аналіз складу і розміщення активів господарського суб'єкта; дослідження динаміки і структури джерел фінансових ресурсів; визначення рівня забезпечення власними оборотними коштами; аналіз кредиторської та дебіторської заборгованості; оцінка рівня платоспроможності.

У практиці аналізу фінансової стійкості використовують головним чином відносні показникикоефіцієнти (раціональний аналіз), які можна порівнювати:

– із загальноприйнятими “нормами” для оцінювання ступеня ризику і прогнозування можливості банкрутства;

– з аналогічними даними інших підприємств, що дає змогу виявити сильні й слабкі аспекти діяльності та можливості;