Розділ 1. теоретичні основи аналізу господарської діяльності сільськогосподарських підприємств 4 страница

Необхідно також визначити відхилення від прогнозного рівня собівартості кожного виду продукції. Після цього визначаються причини зростання собівартості сільськогосподарської продукції.

У табл. 2.11 наведено вихідну інформацію для факторного аналізу собівартості виробництва молока.

Таблиця 2.11

Вихідна інформація для факторного аналізу собівартості виробництва молока

Показники			Абсолютне відхилений
Обсяг виробництва молока, т
Сума постійних витрат, тис. грн	974,6		79,4
Середньорічне поголів'я корів, гол.			-30
Середньорічний надій молока на фуражну корову, кг
Сума постійних витрат на одну голову, грн.
Сума змінних витрат на 1 т молока, грн

Для вивчення причин змін собівартості кожного виду продукції за основними статтями витрат складено табл. 2.12.

Таблиця 2.12

Динаміка собівартості виробництва молока за статтями витрат

Стаття витрат	Витрати на 1 т продукції	Відхилення (+,-)
тис. гри	пито­ма вага, %	тис. гри	пито­ма вага, %	абсо­лют­не, тис. гри	від­нос­не	У пито­мій вазі, II. П.
Заробітна плата		20,5		21,0		9,1	0,5
Відрахування на соціальні заходи		6,2		6,3		8,3	0,1
Корми		34,0		35,0		9,9	1,0
Роботи і послуги:
•автотранспорту		5,6		5,0	-13	-4,8	-0,6
•тракторного парку		6,0		5,8		3,1	-0,2
Витрати на утримання основних засобів		18,0		17,8		4,8	-0,2
Медикаменти		0,8		0,5	-13	-33,3	-0,3
Витрати на організацію і управління виробництвом		6,8		7,0		9,6	2,0
Інші		2,1		1,6	-16	-15,8	-0,5
Усього						6,7	-
в тому числі змінні		74,0		73,0		8,1	-1

Структуру собівартості виробництва молока показано на рис. 2.5.

Рис.2.5 Динаміка собівартості виробництва молока за статтями витрат

Як свідчать дані, наведені у табл. 2.12 у собівартості молока основну частину займають витрати кормів, витрати на утримання основних засобів і заробітна плата.

Збільшення витрат відбулось за всіма статтями, за винятком медикаментів, що не оцінюється однозначно. Якщо ця економія зумовлена нестачею медикаментів, що зашкоджує здоров'ю тварин, збитки підприємства могли перевищити зекономлені кошти з причин падіжу тварин і зменшення її продуктивності.

Детальний постатейний аналіз здійснюється за кожним видом продукції рослинництва і тваринництва з наступною оцінкою причин перевитрат чи економії коштів за кожною статтею витрат.

Етап 4. Аналіз собівартості продукції за прямими статтями витрат.

Прямі трудові витрати займають значну питому вагу в собівартості продукції і впливають на формування її загальної величини. Тому оцінка динаміки зарплати на гривню продукції, її частки в собівартості продукції, вивчення факторів, що визначають її величину, і пошук резервів економії коштів мають велике значення для підприємства сільського господарства.

Для подальшого аналізу доцільно вивчити фактори, що впливають на зміну працемісткості і рівня оплати праці в рослинництві і тваринництві.

Працемісткість продукції в рослинництві визначається рівнем урожайності культур і витрат праці на 1 га посіву, в тваринництві - рівнем продуктивності тварин і витрат праці на утримання 1 голови тварин. Витрати праці на 1 га посіву (1 голову тварин), у свою чергу залежать від ступеня механізації і автоматизації виробничих процесів, техніки і технології виробництва, організації праці, кваліфікації працівників, мотивації їх праці тощо.

На рівень оплати праці впливають досягнутий рівень економіки підприємства, його фінансові можливості, продуктивність праці працівників, їх кваліфікація тощо.

До прямих матеріальних витрат у рослинництві відносять витрати добрив, насіння, нафтопродуктів, а в тваринництві - витрати кормів, електроенергії, водозабезпечення, медикаментів.

Значну питому вагу в собівартості продукції рослинництва займають витрати на удобрення ґрунтів. Економія (перевитрати) коштів за цією статтею на 1 т продукції може бути наслідком зміни ефективності використання добрив (витрати на виробництво 1 т продукції) та їх вартості. Слід відмітити, що підвищення окупності добрив (внесення в грунт в оптимальному поєднанні всіх поживних речовин, у відповідні терміни, недопущення втрат при збереженні і переведенні), а також скорочення витрат на їх заготівлю, збереження і внесення в грунт - важливі напрями зменшення собівартості продукції сільськогосподарського підприємства.

Аналогічно оцінюється вплив факторів на зміну витрат за статтею "Насіння і посадковий матеріал". Поглиблений аналіз здійснюється шляхом вивчення причин зміни норм висіву: низька якість насіння, пересівання у випадку загибелі посівів, нестача насіння, погано відрегульовані сіялки. Створення нових сортів інтенсивного типу дає можливість зменшити норму висіву і тим самим знизити матеріаломісткість продукції. Зниження норм насіву і посадки можливе також за рахунок застосування точного посіву зернових культур і раціональної схеми садіння картоплі при оптимальних розмірах бульб.

У таб. 2.13 наведено інформацію щодо оцінки впливу факторів на зміну собівартості зерна за статтею « Насіння і посадковий матеріал».

Таблиця 2.13

Оцінка впливу факторів на зміну собівартості зерна

Показники			Відхилення
абсолют­не	відносне
Витрати посівного матеріалу на 1 га, кг			-18	-6,2
Урожайність, ц/га				6,9
Витрати насіння на виробництво 1 т зерна, кг			-5	-5,9
Вартість 1 кг насіння, грн	0,65	0,73	0,08	12,3
Витрати за статтею на 1 т продукції, грн				5,7

За статтею "Роботи і послуги" витрати на виробництво продукції можуть змінюватись під впливом зміни кількості використаних послуг тракторного парку на транспортних роботах, вантажного автотранспорту і живої тяглової сили, а також собівартості одиниці цих послуг.

Для визначення резерву економії коштів за даною статтею необхідно знайти резерв зменшення собівартості еталонною гектара (або машино-години) та тонно-кілометра і помножити його величину на фактичну кількість даних послуг, віднесених па кожний вид продукції.

Значну питому вагу в собівартості продукції рослинництва займають витрати на нафтопродукти. Витрати за даною статтею змінюються під впливом обсягу тракторних робіт під певну культуру, відхилення від норм витрат на одиницю виконаних робіті зміни вартості нафтопродуктів.

Значну питому вагу в собівартості продукції тваринництва займають витрати на годівлю тварин. Витрати за цією статтею залежать перш за все від ефективності використання кормів (витрати кормів на 1 т продукції) та їх вартості, вплив яких можна оцінити за допомогою методу абсолютних різниць.

Середня вартість однієї кормової одиниці (1 к.од.) залежить від ціни окремих видів кормів та від їх структури.

Збільшення в раціоні тварин частки більш дорогих кормів призводить до підвищення собівартості продукції, і навпаки.

Етап 5. Аналіз накладних витрат підприємства.

До накладних витрат підприємств сільського господарства належать витрати на утримання і експлуатацію основних засобів, а також загальновиробничі і загальногосподарські витрати.

За своїм складом це комплексні статті, що складаються з декількох елементів витрат.

Витрати на утримання і експлуатацію основних засобів включають амортизацію приміщень, витрати на їх ремонт у експлуатаційні витрати та ін.

Амортизація основних засобів і витрат на їх ремонт в рослинництві розподіляються на прямі й ті, що розподіляються. Наприклад, амортизація і витрати на ремонт зернозбиральних комбайнів, сіялок та іншої техніки, що використовується лише для вирощування зернових культур, відносяться безпосередньо на дану культуру. За іншими видами техніки і сільськогосподарських машин, які використовуються у виробництві деяких видів продукції (наприклад, трактори), ці витрати розподіляються пропорційно обсягу виконаних робіт або кількості віднесених нафтопродуктів на окремі культури. Отже, сума розподілених витрат на утримання основних засобів, віднесена на конкретний вид продукції, залежить від загальної величини цих витрат і частки робіт, виконаних під дану культуру.

У свою чергу загальна величина амортизації основних засобів залежить від кількості об'єктів амортизованого майна, їх структури, вартості та норм амортизації.

Сума амортизації на одиницю продукції залежить і від обсягу виробництва продукції: чим більше продукції вироблено на наявних виробничих потужностях, тим менше амортизації та інших постійних витрат припадає на одиницю продукції. Скорочення невикористаних основних засобів шляхом їх реалізації, здавання в довгострокову оренду також сприяє зниженню собівартості продукції.

Експлуатаційні витрати нафтопродуктів, палива, електроенергії залежать від кількості експлуатаційних об'єктів і питомих витрат на одну годину їх роботи. Питомі витрати на 1 годину роботи експлуатаційних об'єктів змінюються під впливом кількості використаних ресурсів та їх вартості.

Витрати на ремонт основних засобів змінюються під впливом зміни обсягу ремонтних робіт, їх складності, ступеня зносу основних засобів, вартості запасних частин і ремонтних матеріалів, їх економного використання.

Достатньо велику питому вагу в собівартості сільськогос­подарської продукції займають витрати на організацію та управління виробництвом, які є умовно-постійними витратами.

Наприкінці аналізу необхідно узагальнити резерви скорочення накладних витрат у цілому. Для того, щоб визначити, наскільки у зв'язку з цим зменшиться собівартість окремих видів продукції, слід фактичну суму накладних витрат, віднесену на конкретний вид продукції, помножити на процент їх можливої економії в цілому по підприємству. Отримані результати необхідно враховувати при підрахунку резервів зниження собівартості продукції рослинництва і тваринництва.