Шляхи вдосконалення системи ОВП

Існуючі недоліки у роботі автотранспорту в значній мірі зумовлені недосконалістю системи оперативного управління і, в першу чергу, системи ОВП. Сюди відносяться низький рівень інформації у системі та недостатній рівень реалізації зв’язків у самій системі і з іншими системами; незабезпеченість або низький рівень використання технічних засобів; неповнота змісту планів тощо.

Вказані недоліки приводять до порушень, зривів планів перевезень, графіків доставки вантажів, до різних організаційних неполадок на автотранспорті та в галузях, які ним обслуговуються.

Лекція 14. Економіка обслуговуючого та підсобного господарства АТП

1. Планування потреби автотранспортних підприємств в нафтопродуктах та обладнанні для них
2. Забезпечення та збереження нафтопродуктів на автотранспортних підприємствах та на дільницях
3. Організація заправки і облік нафтопродуктів
4. Ефективність ведення нафтогосподарства у автотранспортних підприємствах
5. Організація складського господарства і його ефективність на АТП.
6. Планування норм запасів матеріалів.

Планування потреби автотранспортних підприємств в нафтопродуктах

Та обладнання для них.

Нафтогосподарство - це один із підрозділів автотранспортного підприємства, який має свої матеріально-технічні засоби і робочу силу і який організовується для включення договорів на поставку, збереження, відпуск і транспортування нафтопродуктів з найменшими витратами і з метою своєчасного виконання механізованих робіт водогосподарського підприємства.

Нафтогосподарство у автотранспортному підприємстві організовується на плановій основі, для чого складають план проведення механізованих робіт і визначаються планові річні об’єми робіт машин. По них визначаються потреби в паливі та ММ шляхом розрахунку по окремим маркам та видам машин, виходячи з об’єму робіт, який виконує кожна машина та відповідних норм витрат палива на одиницю визначеного виду робіт.

Річна потреба в паливі сумується по кожній марці машин і цілому по плану виробництва механізованих робіт.

Витрати палива на переїзди , перегони і холосту роботу двигуна встановлюють з врахуванням повторності цих випадків та середніх витрат часу на один випадок і год. витрат палива.

Витрати палива на ремонт , технічний догляд розраховують, виходячи з плану цих робіт і встановлених нормативів.

Потребу мастильних матеріалів та пускового бензину планують в процентах від основного палива.

Потім визначають загальну потребу в нафтопродуктах і план потреби палива.

План потреби будується по видам палива та мастил.

План потреби палива передбачає не тільки потребу але і нормативний запас і залишок на кінець року

,

де С_н.з. - нормативний запас і С_зал. - залишок.

Щоб забезпечити витрати не вище встановленого об’єму по нормах для кожної дільниці виводиться річний ліміт палива та ММ. Вартість палива визначається як ціна палива плюс витрати на транспортування та навантажувально- розвантажувальні роботи

Ємність тари на нафтогосподарстві підприємства для збереження палива на рік визначаються по формулі

,

де Е - доля річного запасу палива для даного періоду; SС - річні витрати палива; _Т і g - питома вага палива.

Об’єм тари для мастил встановлюється в розмірі 10% об’єму запасу палива.

На основі таких розрахунків замовляють тару та обладнання на нафтопродукти.