Один і той же небезпечний і шкідливий виробничий чинник за природою своєї дії може відноситися одночасно до різних груп.

Лекція 2.1.

Тема: «Аналіз потенційних небезпек при роботі персоналу в економіко-гуманітарній сфері»

План лекції

1. Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

2. Аналіз причин прояву потенційних небезпек при роботі персоналу в економіко-гуманітарній сфері.

Діяльність фахівців економіко-гуманітарної сфери (економістів, менеджерів, фінансистів, перекладачів, дизайнерів, правознавців, психологів та ін.) характеризуються підвищеною психологічною та емоціональною напруженістю праці, наявністю небезпечних та шкідливих факторів трудового процесу, які можуть бути причинами нещасних випадків або професійних захворювань.

Шкідливий виробничий фактор - фактор середовища і трудового процесу, вплив якого на працюючого за певних умов (інтенсивність, тривалість та ін.) може викликати професійне захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних і інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров'я. Залежно від рівня і тривалості дії шкідливий виробничий фактор може стати небезпечним(ГОСТ 12.0.002-80«Система стандартов безопасности труда. Термины и определения»).

Згідно ГОСТ 12.0.003-74 «ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация» небезпечні і шкідливі чинники за природою дії поділяються на наступні групи:

1. Фізичні– до яких відносять будь-які фізичні об’єкти, явища, процеси, які здатні нанести шкоду здоров’ю або життю людини. Наприклад: електричний струм, незадовільна організація робочого місця, негативний вплив навколишнього середовища, тощо. Серед небезпечних і шкідливих виробничих чинників, зазначених у стандарті, для адміністративних приміщень характерні наступні: підвищене значення напруги в електричному колі, замикання якого може статися через тіло людини; підвищена або знижена вологість повітря; підвищена або знижена рухливість повітря; підвищена або знижена іонізація повітря; підвищений рівень електромагнітних випромінювань; відсутність або нестача природного світла; недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; знижена контрастність; пряма і відбита блискучість.

2. Хімічнінебезпечні і шкідливі виробничі чинники підрозділяються за наступними критеріями:

а) за характером дії на організм людини на: токсичні; дратівливі; канцерогенні; мутагенні; такі, що впливають на репродуктивну функцію;

б) за шляхом проникнення в організм людини через: органи дихання; шлунково-кишковий тракт; шкірні покриви і слизові оболонки.

3. Біологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники включають патогенні мікроорганізми і продукти їх життєдіяльності.

4. Психофізіологічнінебезпечні і шкідливі виробничі чинники є наслідком нервово-психічних перевантажень, які, у свою чергу, підрозділяються на: розумове перенапруження; перенапруження аналізаторів; монотонність праці; емоційні перевантаження.

Один і той же небезпечний і шкідливий виробничий чинник за природою своєї дії може відноситися одночасно до різних груп.

Умови праці – це сукупність факторів трудового процесу і виробничого середовища, у якому здійснюється діяльність людини.

Чинники, що формують умови праці, зазвичай відносять до комплексної групи санітарно-гігієнічних.Приведення цих чинників у відповідність із сучасними нормами, нормативами і стандартами є передумовою забезпечення нормальної працездатності людини.

Виробнича санітарія – система організаційних, технічних і санітарно-гігієнічних заходів і засобів, що запобігають впливу на працюючих шкідливих виробничих факторів. Призначенням санітарних норм (СН) є створення на робочих місцях сприятливої для працюючої людини санітарно-гігієнічної обстановки. Спираючись при аналізі умов праці на існуючі СН, здійснюється нормування та робочого часу, встановлення режиму роботи та відпочинку, визначається необхідність лікувально-профілактичних заходів і т. п.

Таким чином, досанітарно-гігієнічних виробничих чинників відносять параметри або стан виробничого середовища, які здатні негативно впливати на здоров’я та працездатність людини. До цих факторів відносять незадовільні параметри мікроклімату, електричні та електромагнітні поля, потужність яких перевищує припустимі значення, підвищений шум, незадовільний рівень освітлення.

Планування та здійснення заходів з охорони праці починають з аналізу потенційних небезпек, які можуть виникати в будь-який час професійної діяльності та призвести до негативних наслідків як відразу, так і через певний час.

Оскільки діяльність працівників економіко-гуманітарної сфери пов’язана переважно з експлуатацією комп’ютерної техніки, будемо розглядати основні потенційні небезпеки на прикладі експлуатації комп’ютерної та іншої офісної техніки.

До основних потенційних небезпек фізичного характеру, які можуть мати прояв для працівників офісних приміщень можна віднести такі.

1) Небезпека враження електричним струмомпри роботі в адміністративних приміщеннях. У будь-якому сучасному приміщенні, яке насичене різноманітним електроустаткуванням (персональними комп'ютерами, копіювальною технікою, кондиціонерами, опалювальними приладами), створюються умови підвищеної небезпеки ураження електричним струмом.

Ступінь тяжкості електричного ураження залежить від багатьох факторів: опору організму, величини, тривалості дії, роду і частоти струму, шляхів його проходження через життєво важливі органи, умов зовнішнього середовища. Результат враження електричним струмом залежить і від фізичного стану людини. Якщо людина хвора, стомлена або перебуває в стані душевної пригніченості, то дія струму особливо небезпечна.

Основний чинник, що обумовлює той або інший ступінь ураження людини, - сила струму. Для характеристики його дії на людину встановлені три критерії (таблиця 2.1) :

- граничний відчутний струм - найменше значення струму, що викликає відчутні роздратування;

- граничний струм, що не відпускає - значення струму, що викликає судорожні скорочення м'язів, які не дозволяють ураженому звільнитися від джерела струму;

- граничний фібриляційний струм - значення струму, що викликає фібриляцію серця.

Фібриляцією називаються хаотичні і різночасні скорочення волокон сердечних м'язів, що повністю порушують їх роботу.

Таблиця 2.1 Середнє значення граничного струму

Струм	Значення струму
граничний відчутного, мA	граничний, що не відпускає, мА	граничний фібриляційного, мА
Змінний частотою 50 Гц	0,5... 1,5	6... 10	50...100
Постійний	5.0...20	50...80

Таким чином, ураження електричним струмом може відбутися внаслідок несправності електрообладнання, невиконання правил техніки безпеки при користуванні електричним обладнанням, що може призвести до електротравм або летальному наслідку.

Приміщення, обладнані обчислювальною технікою, як правило, відносяться до категорії приміщень без підвищеної небезпеки, тому що: відносна вологість повітря не перевищує 75%; немає струмопровідного пилу; температура тривалий час не перевищує 30 °С; відсутня можливість одночасного контакту людини зі струмопровідними частинами та з'єднаними із землею металевими конструкціями; немає доступу до струмопровідних частин устаткування та струмопровідних підлог. Персонал, що працює в такому приміщенні повинен пройти навчання з електробезпеки та отримати допуск першої або другої групи.

2) Ушкодження опорно-рухового апарату. Проблеми, що пов’язані з опорно-руховим апаратом у працівників економіко гуманітарної сфери, які більшу частину свого робочого часу проводять сидячи, працюючи з паперовими документами та використовуючи персональний комп’ютер пов'язані зі:

- статичними навантаженнями на опорно-руховий апарат;

- нераціональною позою;

- малорухомістю (гіподинамією);

- недотриманням вимог ергономіки при організації робочого місця.

Ушкодження опорно-рухового апарату можуть призвести до кістково-м’язових захворювань.

3) Механічне травмування при виконанні службових обов’язків може виникнути в будь-якому місці, де є потреба у присутності фахівця. Найбільш вірогідним може бути травмування внаслідок порушень правил і норм з охорони праці, нераціонального розташування офісного обладнання та захаращеності робочого приміщення.

4) Підвищені статичні навантаження користувачів ПК та «тунельний синдром» або синдром зап’ястного клапана пов’язані з тривалим перебуванням в однотипній позі положенні «сидячи», повторення однотипних рухів кистями рук при роботі з ПК при низькій ергономічності пристроїв введення інформації, що може призвести до ушкоджень опорно-рухового апарату “синдром тривалих статичних навантажень” (СТСН) та защемлення нерва в зап’ястному каналі.

При введенні даних кількість дрібних стереотипних рухів кистей і пальців рук за робочий час може перевищити 60 тис., що є небезпечним. Кожне натискання на клавішу сполучено зі скороченням м'язів та сухожилля, внаслідок чого можуть розвитися хворобливі запальні процеси. Запальні процеси тканин сухожиль (тенденіти) одержали загальну назву “травма повторюваних навантажень”.

5) Негативний вплив електромагнітних полів та випромінювань.ЕМП не виявляються органами чуття людини, але, при підвищеному рівні вони можуть чинити негативний вплив на організм, тому виникає потреба захисту персоналу від їх впливу.

У просторі, що оточує людину, існують електромагнітні поля, джерела яких, залежно від їх походження, можна розділити на дві групи: природні та штучні.

До природних джерел належать; електромагнітне поле Землі, яке в тому числі включає геопатогенні зони; космічні джерела радіохвиль (сонячні спалахи, магнітні бурі, випромінювання зірок тощо); процеси, які відбуваються в атмосфері Землі (блискавки, зміни в іоносфері).

До штучних джерел належать пристрої, які спеціально створені для випромінювання електромагнітної енергії (радіо і телевізійні станції, радіолокаційні установки, системи радіозв'язку, фізіотерапевтичні прилади та ін.), а також пристрої, що безпосередньо не призначені для випромінювання електромагнітної енергії в простір (лінії електропередач і трансформаторні підстанції, побутова і промислова техніка, оргтехніка тощо).

Тому негативний вплив електромагнітних полів та випромінювань, в тому числі випромінювань при використанні моніторів ПК з електронно-променевою трубкою, може призвести до погіршення зору, зниження імунітету та загальної працездатності.

6) Можливість отруєння хімічними речовинами, які виділяються у повітря робочої зони при роботі з ПК та іншою офісною технікою.

Повітря робочої зони при використанні обчислювальної техніки (ОТ) може забруднюватися деякими шкідливими продуктами виділення пластичних мас, з яких виготовлені корпус комп'ютера і ряд його деталей. Зокрема, вказується про присутність в приміщенні з працюючою ОТ поліхлорованих біфінилів (ПХБ), щоправда, заміряна концентрація істотно нижче допустимих значень. Нині при обстеженні робочих місць обов'язково проводяться аналізи на наявність фенолу, формальдегіду та стиролу.

При порушенні режиму роботи ПК та периферійної техніки або у випадку їх несправності у повітря робочої зони можуть виділятися інші шкідливі та небезпечні речовини. Діоксини та фуран – гази, що не мають запаху і є канцерогенами, належать до протипожежних засобів, які необхідні для корпусу монітора і плат. Ці отрути утворюються при горінні, але є докази того, що вони присутні в атмосфері і при звичайній робочій температурі в незначних кількостях. Озон утворюється внаслідок впливу електричних розрядів, які виникають у лазерних принтерах, на кисень повітря. І, хоча нові лазерні принтери здійснюють фільтрацію озону, проблема існує, бо з часом фільтр псується і його необхідно вчасно замінити. Озон сильно подразнює слизову оболонку носа, очей і горла та може призвести до ракових захворювань як канцерогенна речовина. Крім того технологія виготовлення ПК передбачає використання покриттів на основі лаків, фарб, пластиків. При роботі ПК нагріваються, що сприяє збільшенню концентрації у повітрі шкідливих речовин таких як формальдегід, фенол, аміак, двоокис вуглецю.

Процес друку на лазерному принтері супроводжується емісією озону, сульфідів селену і кадмію, окисидів азоту і вуглецю, а також дрібних часток фарби (тонера). Підвищена концентрація озону в повітрі понад 1 ppm (Parts per million) може викликати роздратування очей, носа, горла, в окремих випадках головний біль і нудоту. Більшість людей починають відчувати запах озону при значно меншій концентрації - 0,01 ppm. Дія сульфідів селену і кадмію на організм аналогічна. Мікрочастки тонера можуть також бути небезпечними для здоров'я людини. Завдяки своїм невеликим розмірам вони легко проникають навіть в самі важкодоступні частини легенів. Окисли вуглецю і азоту можуть викликати сонливість, головні болі, слабкість, почастішання пульсу, порушення протікання вагітності. Крім того, в процесі друку можуть виділятися і інші органічні гази, такі як бензол, що має канцерогенні властивості; ксилол, толуол, ізооктан і тетрахлоретан, що викликають сонливість, роздратованість і втому.

Багато сучасних багатофункціональних пристроїв, що мають функцію копіювання, є принтером, поєднаним зі скануючим модулем. Проте класичний копіювальний апарат дещо відрізняється від копіра на основі лазерного принтера. Основна відмінність полягає в способі формування зображення на світлочутливому барабані: замість лазера в копіювальних апаратах використовується високовольтне коронування. Цей спосіб обумовлює значно більш високу концентрацію озону і оксиду азоту в повітрі. Усі інші шкідливі чинники, що впливають на працюючу з копіювальним апаратом людину, аналогічні таким у лазерних принтерів. Проте копіювальні апарати мають, як правило, набагато більшу продуктивність, ніж офісні принтери. У зв'язку з цим кількість шкідливих речовин, що виділяються при роботі копіювального апарату, значно перевищує кількість шкідливих виділень від використання принтерів.

7) Захворювання внаслідок хвороботворної дії мікроорганізмів. До основних потенційних небезпек біологічногохарактеру, в офісних приміщеннях можна віднестихвороботворну дію мікроорганізмів, внаслідок не дотримання правил санітарної гігієни приміщень, що може призвести до захворювань інфекційної природи.

Серед чинників ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОГО характеру, які виникають внаслідок напруженості* праці найбільш поширеними є наступні.

*Напруженість праці – це характеристика трудового процесу, яка обумовлює навантаження на центральну нервову систему, органи почуття та емоційний стан людини (Гігієнічна класифікація праці N 4137-86 «Гигиеническая классификация труда (по показателям вредности и опасности факторов производственной среды, тяжести и напряженности трудового процесса»). Напруженість праці характеризується:

- інтелектуальними здібностями;

- роботою сенсорних механізмів;

- емоційними навантаженнями;

- монотонністю праці, що може бути пов’язана зі специфікою виконання обов’язків фахівця;

- режимом праці тощо.

Нервово-психічні навантаження. Специфіка роботи працівника економіко-гуманітарної сфери передбачає постійний контакт з клієнтами, колегами по роботі, керівництвом, контрагентами при вирішенні робочих питань (деякі з них можуть бути конфліктними, суперечливими). Подібний характер роботи може викликати емоційний дискомфорт, внутрішнє роздратування та емоційну нестабільність під час короткотривалих певних негативних ситуацій, що може призвести до захворювань нервової системи, зниження наснаги на працю та стресових станів.При підвищених нервово-психічних навантаженнях відбувається виведення з організму вітамінів і мінеральних речовин, що може призвести до гіповітамінозу, нестачі мікроелементів і мінеральних речовин (особливо заліза, магнію, селену) прискорюєй загострює сприйнятливість до впливу шкідливих факторів навколишнього й виробничого середовища, порушує обмін речовин, веде до зношування й старіння організму.

9) Незадовільні стосунки у колективі – моббінг. Причинами прояву моббінгу можуть бути процес постійної модернізації виробничого процесу, який вимагає концентрації сил та уваги; страх втратити робоче місце; психологічний терор, зумовлений заздрістю, марнославством, інтригами, плітками та фізичним впливом. Це може призвести до погіршення виробничого клімату, зниження продуктивності праці та безпечності її умов.

10) Низький рівень професійної компетентності.Дана обставина формує прагнення вирішити професійні завдання з порушенням морально- правових норм, що може завдати моральної шкоди, страждань людині, її близьким, негативно вплинути на авторитет та репутацію фахівця серед оточуючих, сформувати негативну думку про установу, яку він представляє.

11) Професійне (емоційне) вигорання- психологічний стан здорових людей, які працюють у системі «людина-людина», що характеризуються емоційним виснаженням, деперсоналізацію, редукцією особистих досягнень. На початку синдрому вигорання приглушаються емоції, відчувається незадоволеність собою або, навпаки, з'являється нечутливість до речей, які звичайно викликають гостру реакцію.

На другій стадії цього синдрому психологічний стан проявляється на рівні емоцій. Виникає недоброзичливе відношення до людей, з якими доводиться спілкуватися щодня: вони дратують, злять.

Третя стадія - виснаження. Робота виконується за відсутністю творчих підходів, різко знижується наснага на дотримання правил безпеки. З'являються різкість, озлобленість, брутальність, відстороненість, замкненість, переоцінка професійних цінностей.

До комплексної групи санітарно-гігієнічнИХ чинників, що характеризують умови праці робітників економіко-гуманітарної сфери та містять потенційні небезпеки, зазвичай відносять наступні.

12) Негативний вплив електростатичних полів при роботі з відео дисплейними терміналами. Електростатичне поле, яке створюють монітори з електронно-променевою трубкою негативно впливає на здоров’я користувачів комп’ютерів. Довготривале перебування користувача в електростатичному полі, що перевищує допустимі рівні може негативно вплинути на самопочуття, нервову і судинну системи. Воно може бути причиною бронхо-легеневих та шкіряних захворювань.

Накопичена статична електрика, зокрема, на екрані монітора притягує пил, бруд та інші частинки, присутні в повітрі. Причому електризується не тільки екран, а і повітря на робочому місці, а також одяг користувача.

13) Негативний вплив випромінювань відео дисплейних терміналів на органи зору людини має основною причиною перенапруження м’язового апарату ока, що пов’язане з недостатньою контрастністю та мерехтінням зображення, відблисками та відбитим світлом від моніторів. Крім того, втома очей наступає при частій зміні огляду більш освітленого монітора та менш освітленої клавіатури, що призводить до «астенопії» (відчуття дискомфорту та біль в очах).

Зображення на екрані монітора відрізняється від зображення на папері рядом специфічних ознак: воно світиться, не безперервне, а складається з дискретних точок - пікселів, воно мерехтливе, оскільки ці точки з певною частотою спалахують і гаснуть.

Важливим чинником, що визначає ступінь зорової втоми, є також освітлення робочих місць і приміщень, де розташовані комп'ютери. Ще однією особливістю зорової роботи на ПЕОМ є те, що спектр поглинання світла очима не співпадає із спектром випромінювання від дисплея.

Численними дослідженнями вітчизняних і зарубіжних вчених було встановлено, що не лише надмірне ультрафіолетове випромінювання, але й надмірна величина синьо-фіолетового світла здатні викликати помутніння оптичних середовищ очей. Це ще сильніше погіршує з часом чіткість зображень на сітківці.

14 Недостатній рівень освітлення. Рівень освітлення безпосередньо впливає на безпеку і продуктивність праці, а також на якість виробленої продукції.

Освітлення поділяється на: природне, штучне та змішане. Освітлення виробничих (офісних) приміщень визначається нормативним документом ДБН В.2.5-28-2006 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення».

Правильно спроектована система освітлення, що відповідає вимогам санітарних норм освітлення надає позитивний психологічний вплив на людей, знижує втому, створює оптимальні умови для роботи органів зору, тим самим підвищує безпеку праці і знижує травматизм.

Недостатній рівень освітлення виробничих (офісних) приміщень і робочих місць, у зв'язку з хибним вибором освітлювальних приладів або з їх несправністю може призвести до погіршення зору, передвчасної втоми та зниження працездатності.

Незадовільні параметри мікроклімату. Мікроклімат виробничих приміщень – це метеорологічні умови внутрішнього середовища цих приміщень, які визначаються діючими на організм людини поєднаннями температури, вологості, швидкості руху повітря і теплового випромінювання. (ГОСТ 12.1.005-88. «ССБТ. Общие санітарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны»).

Основними чинниками, які формують мікроклімат приміщень, є: температура, швидкість руху та вологість повітря, а також радіаційна температура, тобто середня температура поверхонь огороджувальних конструкцій і предметів.

Температуру, відносну вологість і швидкість руху повітря вимірюють у п’яти точках: одна з них знаходиться в центрі приміщення, а інші чотири — в його кутах (після проведення вимірювань визначають середню арифметичну величину) на висоті 1,0 м від підлоги або робочої площадки при роботах, що виконуються сидячи, і на висоті 1,5 м - при роботах, що виконуються стоячи, і не ближче 1 м від нагрівальних приладів та зовнішніх стін.

Мікроклімат нормується в робочій зоні* на висоті до 2 м над рівнем підлоги або площадки обслуговування. Поза робочою зоною мікроклімат може бути іншим. Нормується оптимальний мікроклімат, що забезпечує тепловий комфорт і високу працездатність людини, і допустимий, при якому можуть спостерігатися дискомфортні тепловідчуття, тимчасове погіршення самопочуття і зниження працездатності; але ці тимчасові відхилення швидко нормалізуються, не викликаючи порушення здоров'я людини.

Робоча зона – простір, обмежений по висоті до 2 м над рівнем підлоги або майданчика, на якому знаходиться місце постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників. ГОСТ 12.1.005-88. Робоче місце - місце постійного або тимчасового перебування працівника в процесі трудової діяльності (ГОСТ 12.1.005-88. «ССБТ. Общие санітарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны»).

Таким чином незадовільні параметри мікроклімату на робочому місці, у робочій зоні або у виробничому приміщенні у зв'язку із відсутністю приладів, що забезпечують необхідний повітрообмін та неефективна робота опалювальної системи можуть викликати загальні захворювання.

16) Дискомфортний рівень шумув офісному та адміністративному приміщенні найчастіше пов’язаний з використанням застарілої периферійної техніки, кондиціонерів, копіювальної техніки, освітлювальних приладів. Це може визивати у працівників ефект роздратування, пов'язаний з підвищеним рівнем шуму.