Забезпечення підприємства засобами виробництва
Будучи складовою потенціалу підприємства засоби виробництва разом з працею визначають його виробничу потужність. Якщо рішення щодо придбання вартісних засобів виробництва приймаються вищим рівнем керівництва то рішення щодо купівлі дешевих засобів виробництва - окремими підрозділами. Нерідко для підрозділів підприємства вистоновлюється певний бюджет в межах якого плануються закупки які здійснюються відділом постачання.
Розрізняють чотири стадії планування забезпечення підприємства засобами виробництва:
• планування потреби в засобах виробництва
• планування закупок засобів виробництва в ситуації, коли наявні у підприємства засоби виробництва не відповідають поточним або майбутнім потребам виробництва
• планування використання засобів виробництва; при цьому на перший план виступають рішення щодо комбінування окремих видів обладнання у виробничо-технічні одиниці (виробничі лінії, цехи) з метою забезпечення оптимальної структури виробничих процесів
• планування технічного обслуговування і утримання у справності засобів виробництва завдяки чому може забезпечуватись їх постійна готовність до використання. Необхідно уникати понаднормативного зносу засобів виробництва та забезпечувати їх своєчасний ремонт
Основними факторами, які впливають на ефективність використання засобів виробництва є:
1. технічний рівень засобів виробництва, який залежить від:
• ступеня їх новизни
• фізичного зносу
• їх придатності до експлуатації, яка може зростати завдяки заходам з технічного обслуговування та утримання засобів виробництва у справності
2. технічна придатність засобів виробництва для цілей виробництва, яка визначається як співвідношення між потрібними і фактично досягнутими результатами виробництва
Важливим аспектом забезпечення підприємства засобами виробництва є врахування їх спроможності випускати за певний період часу більшу або меншу кількість продукції. Ця спроможність або інакше кажучи продуктивність засобів виробництва має технічно обумовлені межі, які можна розглядати як максимальну та мінімальну виробничу інтенсивність (потужність).
Прийнято вважати що в нормальних умовах найбільш прийнятною є не максимальна або мінімальна, а середня інтенсивність використання засобів виробництва. Це пов’язано зокрема з тим, що нерідко засоби виробництва є функціональними лише за умови забезпечення їх певними матеріалами, найнижчі витрати яких на одиницю результату якраз і досягаються за середньої виробничої інтенсивності.
Приклад. У міру зростання виробничої інтенсивності (швидкості руху автомобіля) споживання матеріалу (бензину) на од. результату (1 км шляху) спочатку зменшується, а потім починають зростати. Оптимальна з погляду споживання бензину виробнича інтенсивність досягається за середньої швидкості руху автомобіля.
Функція споживання засобом виробництва автомобіль бензину на км шляху
За умов комплексного використання засобів виробництва постає завдання їх гармонізації, аби всі вони працювали у зоні оптимальної виробничої потужності, тобто найбільш економічно.
Таке завдання тим простіше розв’язувати чим вищою є кількісна виробничо технічна еластичність обладнання, яка визначається як інтервал між максимальною та мінімальною його потужністю. Важливе значення також має якісна виробничо технічна еластичність обладнання, під якою розуміють ступінь легкості з якою засіб виробництва може бути адаптованим до виробництва різних видів продукції.
Типовими сферами використання універсальних засобів виробництва є одиночне (за індивідуальними замовленями) та малосерійне виробництво. Вважається що багатоцільові засоби виробництва працюють менш економічно ніж спеціалізовані.
У свою чергу умовою оптимального завантаження спеціалізованих засобів виробництва є відсутність необхідності у постійних змінах виробничого процесу, що досягається у разі масового і часткового крупносерійного виробництва.