Класична кількісна теорія грошей, її основні постулати
Лекція 2. Теорії грошей.
План:
1. Класична кількісна теорія грошей, її основні постулати.
2. Неокласичний варіант розвитку кількісної теорії грошей. Вклад Д. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей.
3. Сучасний монетаризм як альтернативний напрям кількісної теорії.
4. Зближення позицій монетаристів та неокейнсіанців у їхніх рекомендаціях щодо грошово-кредитної політики в сучасних умовах.
5. Грошово-кредитна політика України в перехідний період у світлі сучасних монетаристських теорій.
Класична кількісна теорія грошей, її основні постулати.
Перші спроби пояснити суть грошей та їх роль у суспільстві виникли ще в античному світі. Саме з аналізу грошових відносин починає свій розвиток економічна наука. Зміни економічних та політичних умов розвитку суспільства спричинили і появу різних теорій грошових відносин, які умовно можна об'єднати навколо двох провідних напрямів:
| Теорія грошей |
| Абстрактна теорія | Прикладна (монетаристська) теорія грошей |
| Металістична, номіналістична, державна, функціональна, марксистська теорії грошей | Класична кількісна теорія | Неокласична кількісна теорія | Кейнсіанська теорія |
| Сучасний монетаризм | Неокейнсіанська модель |
| Кейнсіансько-неокласичний синтез |
Номіналістична – полягає в запереченні товарної природи грошей і визначенні їх як умовних знаків, що позбавлені внутрішньої вартості. За цієї теорії гроші виникають як продукт погодженості між людьми з метою полегшення обміну або як наслідок законодавчих актів уряду, а вартість грошей не залежить від їх монетарного змісту і визначається лише найменуванням. Представники цієї теорії заперечують функцію грошей як міри вартості, ототожнюючи її з масштабом цін, й абсолютизують гроші як засіб обігу.
Металістична – ототожнює грошовий обіг з товарним обміном і стверджує, що золото і срібло вже за своєю природою є грішми. Вважає гроші простим засобом обміну, а резервній функції металевих грошей надає фундаментального значення. Свого часу ця теорія відіграла позитивну роль у боротьбі з псуванням монет.
Кількісна теорія грошей виникла в XVI-XVIII ст. Як реакція на концепцію меркантилістів про залежність кількості золота в країні з рівнем її багатства. Стала основою всього подальшого розвитку монетаристської теорії, включаючи і сучасні її напрями. Назву кількісної ця теорія дістала тому, що її основоположники пояснювали вплив грошей на економічні процеси виключно кількісними чинниками, насамперед зміною маси грошей в обороті. Визначальною ознакою є положення про те, що вартість грошей і рівень товарних цін визначаються змінами кількості грошей: чим більше їх в обороті, тим ціни вищі, а вартість грошей нижча, і навпаки. Представники: Ж. Боден, Д. Юм, Дж. Мілль, Ш.Монтеск'є, А.Сміт, Д.Рікардо. Класична кількісна теорія грошей зміну цін пояснює лише зміною кількості грошей в обігу. При цьому вплив кількості грошей на ціни є безпосереднім, прямо пропорційним і загальним, тобто однаково дійсним для всіх товарів. Сам механізм впливу кількості грошей на ціни та наслідки зміни цін у сфері виробництва ця теорія не вивчає.
Д. Юм підготував методологічну основу для характеристики принципів формування вартості грошей. Юм вважав, що поняття вартості грошей є суто умовним, бо відсутня їх вартісна основа, яку отримують в процесі обміну. Такий характер вартості грошей називається представницьким або фіктивним, а кількість їх визначається за формулою:
Кількість грошей, що обслуговує товарний обіг = сумі цін товарів / число оборотів грошової одиниці.
Заслуга класиків буржуазної політичної економії полягає в тому, що вони виявили чітке розуміння походження грошей з товарів і підкреслили зв’язок теорії грошей з трудовою теорією вартості. А.Сміт називав працю дійсною, а гроші номінальною мірою вартості. Д. Рікардо запропонував створити грошову систему, яка б максимально відповідала потребам розвитку економіки. Основні ідеї такої грошової системи:
1) стійкий грошовий обіг - умова зростання економіки;
2) така стійкість можлива в грошовій системі, що базується на золоті;
3) золото в обігу може бути частково або повністю замінене на паперові гроші, розмінні за твердим паритетом на золото.