Митна політика і міжнародна торгівля

Як уже підкреслювалося, митна політика Україна – прояв економічної політики держави взагалі і залежить від потреб розвитку зовнішньоекономічної діяльності. В зв’язку з цим митні відносини тісно пов’язані зі вступом України до Світової торгової організації (СОТ), що відбулося у 2008 р., для чого були зняті суперечності із Киргизстаном, який довгий час висував проти членства України економічні аргументи – непогашений борг. Вона є важливим міжнародним інститутом у розробці правил і методів тарифного і нетарифного регулювання ЗЕД. Тому варто зупинитися на аналізі особливостей СОТ більш детально.

СОТ у врегулюванні міжнародної торгівлі на сучасному етапі її розвитку відіграє особливу роль. Це стосується й Міжнародного валютного фонду (МВФ), Всесвітньо митної організації (ВМО), а в Європі ЄС. Статути цих організацій, розроблені ними угоди рекомендовані до виконання всіма країнами, що є їх членами. Так, стаття XVI Статуту СОТ вимагає, щоб країни ― члени СОТ забезпечували відповідність своїх законів, нормативно-правових актів положенням цього Статуту, взятим на себе зобов’язанням під час вступу до ГАТТ/СОТ.

Загалом СОТ є правонаступницею Генеральної угоди по тарифам і торгівлі (ГАТТ) і діє з 1995 р. СОТ створена в результаті багатосторонніх торгових переговорів, що велися з 1986 р. по 1994 р. в межах ГАТТ (General agreement on tarіffs and trade 1994 — GATT 1994), яка отримала ще назву Уругвайського раунду. В цих переговорах брало участь понад 120 держав. Вони завершилися 15 квітня 1994 р. підписанням Заключного акту, який відкрив шлях для заснування СОТ.

Головне завдання СОТ — лібералізація міжнародної торгівлі шляхом її регулювання переважно тарифними методами при послідовному скороченні рівня імпортного мита, усунення інших бар’єрів у торгівлі. Основними принципами і правилами ГАТТ/СОТ є: надання режиму найбільшого сприяння у взаємній торгівлі на недискримінаційних засадах, взаємне надання національного режиму товарам і послугам іноземного походження, транспарентність торговельної політики, вирішення торговельних спорів шляхом консультацій і переговорів.

Основні функції СОТ полягають у:

— організації виконання і застосування всіх угод Уругвайського раунду, а також інших документів, що підписані і будуть підписані в подальшому;

— організація переговорів між членами СОТ з питань, що відносяться до підписаних угод, а також з інших проблем, з яких Конференцією на рівні міністрів будуть прийняті відповідні рішення;

— забезпечення розгляду спорів і конфліктних ситуацій між членами СОТ;

— забезпечення аналізу періодичних оглядів торгової політики країн-членів СОТ.

По суті СОТ — пакет угод, нормами яких регулюється понад 90 відсотків усієї світової торгівлі товарами і послугами. Членами СОТ є понад 152 держав світу. Пакет угод Уругвайського раунду охоплює приблизно 50 багатосторонніх угод і інших документів, основними з яких є Угода про заснування СОТ і додані до неї ряд багатосторонніх угод:

І. Багатосторонні угоди по торгівлі товарами:

— Генеральна угода по тарифах і торгівлі 1994 р. (ГАТТ-94);

— Угода по сільському господарству;

— Угода про застосування санітарних і фітосанітарних заходів;

— Угода по текстильним виробам і одягу;

— Угода про технічні бар’єри в торгівлі;

— Угода про інвестиційні заходи, пов’язані із торгівлею (ТРІПс);

— Угода про застосування Статті VІ ГАТТ-94 (Антидемпінгові процедури);

— Угода про застосування Статті VІІ ГАТТ-94 (Оцінка митної вартості товарів);

— Угода про передвантажну інспекцію;

— Угода про правила походження товарів;

— Угода про процедури імпортного ліцензування;