Виробництво як процес, його суть і зміст. Рівень розвитку виробництва та типи його технологічних способів.
ПЛАН
1. Виробництво як процес, його суть і зміст. Рівень розвитку виробництва та типи його технологічних способів.
2. Основні чинники суспільного виробництва, їх взаємодія.
3. Економічний потенціал і межа виробничих можливостей.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. Основи економічних знань. – К.: «Вища школа».- 1999. – С. 67 – 80.
2. Мочерний С. В. Економічна теорія.- К.: «Академія».- 1999. – С. 96 – 115.
- Ніколенко Ю. В. Політекономія. – К.: «ЦУЛ». – 2003. – С. 43 – 61.
- Панчишин С. Економіка. – К.: «Либідь». – 2004. – С. 36 – 45.
Виробництво як процес, його суть і зміст. Рівень розвитку виробництва та типи його технологічних способів.
Основою життя людського суспільства є виробництво матеріальних і духовних благ: щоб жити, трудитися, створювати блага, люди повинні їсти, пити, мати одяг, житло, тобто постійно споживати матеріальні і духовні блага.
А споживати можна лише те, що створено людською працею. Тому суспільство завжди має виробляти засоби до життя. Процес виробництва матеріальних та духовних благ являє собою трудову діяльність людей.
Виробництво – це процес створення життєвих благ, необхідних для існування і розвитку людського суспільства.
Суспільне виробництво за своєю структурою складається з таких елементів або фаз:
1. Власне виробництво;
2. Розподіл;
3. Обмін;
4. Споживання.
Фази виробництва тісно між собою пов’язані, хоча кожна з них відносно відособлена, має свої характерні особливості. Насамперед тісний зв'язок існує між власне виробництвом та споживанням(використанням створених благ).
Споживання буває 2 типів: виробниче й особисте.
Виробниче споживання – це використання засобів виробництва і робочої сили працівника для виготовлення суспільно-необхідного продукту. Отже, даний вид споживання фактично означає виробництво.
З ним пов’язане особисте споживання, як процес задоволення потреб суспільства і кожного його члена в матеріальних і духовних благах. В процесі особистого споживання відбувається відтворення робочої сили.
Споживання визначає мету виробництва і його структуру. Виробництво створює предмет споживання, породжує нове споживання, визначає його спосіб.
Натуральне виробництво (для споживання всередині господарства, що виробило продукти. Виникло в первіснообщинному ладі) → товарне виробництво (його виникнення зумовили 3 великі суспільні поділи праці: виділення пастуших племен з маси первісних → регулярний обмін між общинами; у період рабовласницького ладу ремесло відокремлюється від землеробства, що означало виникнення товарного виробництва, тобто виробництва, розрахованого для обміну → виникнення металевих грошей, виділення класу купців, появу торговельного капіталу(3-й великий поділ праці).
У 20 ст. у розвинутих країнах світу відбувся 4 великий поділ праці – відокремлення нематеріального виробництва (науки, освіти, охорони здоров’я тощо) від матеріального, внаслідок чого посилилася тенденція до розширення товарного виробництва.
Основними рисами товарного виробництва є:
1. суспільний поділ праці;
2. приватна власність на засоби виробництва;
3. повна соціально-економічна відокремленість виробників;
4. економічні зв’язки між відокремленими товаровиробниками через обмін;
5. стихійний та анархічний характер розвитку.
Передусім як надійти до споживання, продукт передусім має бути розподіленим (пройти стадію розподілу).
Розрізняють такі види розподілу:
1. Розподіл засобів виробництва;
2. Розподіл трудових ресурсів;
3. Розподіл предметів споживання.
У процесі розподілу встановлюється частка кожного (трудового колективу чи окремої особи) в одержанні суспільного продукту. Але щоб отримати саме те, що необхідно для задоволення конкретних потреб суспільства, кожного виробничого підрозділу й окремої людини, продукт має пройти стадію обміну.
Обмін виступає у 3 видах:
1. Обмін діяльністю і здібностями;
2. Обмін засобами виробництва;
3. Обмін предметами споживання.