Порядок здійснення аварійного прогнозування

1.Визначається площа S_р та радіус r_р зони розливу НХР за залежностями:

, м²,

де h – товщина шару розлитої НХР, м (приймається 0,05 м), d – густина НХР, т/м³ (визначається за табл. 3 додатку 1);

, м.

2. За даними прогнозу або за таблицею 4 додатку 1 визначити СВСП.

3. Визначити глибину зони можливого хімічного забруднення Г_з^ав, км за таблицею 1 додатку на реальні метеоумови.

Глибини розповсюдження НХР, значення яких не визначено в таблиці 1, розраховуються з використанням коефіцієнтів таблиць 5, 6, 7, додатку 1.

4. Після визначення Г_з^ав з урахуванням усіх коефіцієнтів отримана величина порівнюється з максимальним значенням глибини переносу повітряних мас за T годин Г¢:

Г¢ = Tw, км,

де w – швидкість переносу переднього фронту зараженного повітря в залежності від швидкості вітру та СВСП, км/год (табл. 8 додатку 1).

Для подальших розрахунків береться менше із двох значень (глибини зони зараження Г_з^ав та глибини переносу повітряних мас Г¢), далі – Г, км.

5. Форма ЗМХЗ буде залежати від напряму та швидкості середнього вітру. Вона умовно приймається у вигляді кола, напівкола або сектора кола, кутовий розмір якого j, град залежить від швидкості вітру (табл. 9 додатка 1). Радіус кола (сектора) дорівнює глибині зараження Г. Розворот сектору – у напрямку вітру (бісектриса кута jповинна співпадати з напрямком вітру Н_в).

Приклади зображення ЗМХЗ при аварійному прогнозуванні – на рис. 3.

Рис.3. Вигляд ЗМХЗ при аварійному прогнозуванні в залежності від швидкості та напрямку вітру.

Площа ЗМХЗ S_ЗМХЗ при аварійному прогнозуванні визначається як площа сектора кола:

S_ЗМХЗ = 8,72∙10^-3∙Г²∙j , км².

6. Форма ПЗХЗ, як і при ДОП, умовно приймається у вигляді еліпсу і графічно зображується пунктиром в межах ЗМХЗ, але фіксовано – велика піввісь еліпсу (дорівнює глибині зараження Г) співпадає з напрямком вітру (бісектрисою кута j).

Площа ПЗХЗ S_ПЗХЗ при аварійному прогнозуванні визначається за формулою:

S_ПЗХЗ =k∙Г²∙N^0,2, км²,

де k – коефіцієнт, що залежить від СВСП і дорівнює при інверсії – 0,081, при ізотермії – 0,133, при конвекції – 0,235; Т – час, на який розраховується глибина ПЗХЗ (час прогнозу).

Ширина ПЗХЗ (мала піввісь еліпсу) визначається в залежності від СВСП:

- при інверсії Ш = 0,3Г^0,6, км;

- при ізотермії Ш = 0,3Г^0,75, км;

- при конвекції Ш = 0,3Г^0,95, км,

де Г – прийнята глибина зони забруднення.

7. Визначається час підходу хмари забрудненого повітря до досліджуваного об’єкту (ОЕ):

,год,

де R_ОЕ– відстань від місця аварії до об’єкту, км.

8. Визначити тривалість вражаючої дії НХР t_вp, год.

Тривалість вражаючої дії НХР визначається терміном випаровування НХР з поверхні її розливу (приймається t_вp = t_вип) та залежить від характеру розливу ("вільно" чи "у піддон"), швидкості вітру, типу НХР і може бути визначена за табл. 10 додатка 1.

9. По карті (схемі) визначаються осередки хімічного ураження – об’єкти чи населені пункти, що потрапили у ЗМХЗ. У завданні, що розглядається, визначається: потрапляє ОЕ в ЗМХЗ чи ні? Якщо потрапляє, то здійснюється приблизна оцінка можливих втрат серед людей (персоналу ОЕ).

Взагалі, при прогнозуванні наслідків небезпечних явищ, як правило, використовують детерміновані або імовірнісні методи.

У детермінованих методах прогнозування певної величини негативного впливу вражаючого фактора джерела надзвичайної ситуації відповідає цілком конкретна ступінь ураження людей, інженерно-технічних споруд і т. п. (так, наприклад, при токсичному впливі такими величинами є порогова токсодоза і летальна токсодоза). У цьому випадку область на графіку «кількість уражених – ступінь ураження», обмежена лінією, що відповідає певній мірі негативного впливу, носить назву зони впливу цього рівня (летального, середнього, порогового і т. п.).

У дійсності при впливі однієї і тієї ж дози негативної дії на досить велику кількість людей (будівель і споруд, компонентів навколишнього природного середовища і т.д.), вражаючий ефект буде різний і значення негативного впливу (наприклад, наведені вище) відповідають математичному очікуванню даного ступеня негативного впливу.

Іншими словами, негативний вплив вражаючих факторів носить імовірнісний характер. Тому в імовірнісних методах величина ймовірності ураження (ефект ураження) вимірюється в частках одиниці або відсотках і визначається, як правило, по функції Гауса (функції помилок) через «пробит-функцію» Рr.

В «Методиці …», затвердженій наказом №73 МНС, можливі втрати серед людей та їх структура визначені з використанням імовірнісного підходу. Але з метою полегшення практичного застосування «Методики …» при прогнозуванні, громіздкі розрахунки Рr замінені на зручну у використанні таблицю (див. табл. 11 додатку 1), за якою можливі втрати та їх структура визначаються у відсотках від загальної чисельності. При необхідності, за отриманими відсотками, можна визначити кількісні значення.

Тому можливі втрати серед персоналу ОЕ за табл. 11 визначаються спочатку у відсотках, а потім кількісно. Також визначається (у відсотках та кількісно) ступінь ураження постраждалих: смертельні ураження, отруєння середньої тяжкості та легкі отруєння.

10. Призначаються та здійснюються заходи, які виконуються після аварії на ХНО (див. додаток 2).