Ретроспективний аналіз обсягу фінансового інвестування
Аналітичне дослідження доцільно здійснювати в такій послідовності
Насамперед вивчається загальний обсяг інвестування капіталу у фінансові активи, темпи його зміни, частка фінансового інвестування в загальному обсязі інвестицій підприємства, частка довго-, короткострокового інвестування в загальному обсязі фінансових інвестицій.
Згідно з П(С)БО 1, фінансові інвестиції – це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку за рахунок відсотків, дивідендів тощо, зростання вартості капіталу або отримання інших вигод для інвестора.
Вивчається склад фінансових інвестицій за видами фінансових вкладень та об’єктами інвестування, їх динаміка, частка в загальному обсязі фінансового інвестування, в обсязі довгострокового і поточного інвестування.
Для кращого сприйняття і розуміння значення, суті фінансових інвестицій їх класифікують за різними ознаками, основними серед них є
(табл.6).
Склад фінансових інвестицій за основними ознаками
таблиця 6
| З позицій власності | Інвестиції в боргові цінні папери (облігації, довгострокові векселі інших підприємств і т.п.) Фінансові інвестиції, які дають право власності (акції) |
| У залежності від рівня впливу інвестора на підприємство | Інвестиції в асоційовані підприємства Інвестиції в дочірні підприємства Інвестиції в спільні підприємства |
| За методами оцінки | За собівартістю За ринковою вартістю За методом участі в капіталі |
| За формами фінансового інвестування | Вкладення капіталу в статутні фонди спільних підприємств Вкладення капіталу у фондові інструменти Вкладення капіталу в грошові інструменти |
| За часом інвестування | Довгострокові Поточні |
Фінансові інвестиції з позицій власності поділяють на боргові цінні папери та такі, що дають право власності.
Боргові цінні папери не дають права на участь у капіталі об’єкта інвестування, приносять дохід у вигляді процентів, мають визначений строк обігу і утримуються інвестором до строку погашення.
Пайові цінні папери надають право інвестору на частку в капіталі об’єкта інвестування та не мають встановленого строку обігу. Дохід по них виплачується у вигляді дивідендів.
У залежності від рівня впливу інвестора на підприємство розрізняють інвестиції в спільні, дочірні, асоційовані підприємства.
За методами оцінки виділяють фінансові інвестиції, які обліковуються за собівартістю, ринковою вартістю і за методом участі в капіталі.
Собівартість фінансових інвестицій включає ціну придбання, комісійні винагороди, гонорари, мито, податки, що не відшкодовуються підприємством та інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням інвестицій.
Згідно методу участі вартість інвестицій, яку спочатку оцінюють за собівартістю збільшують (зменшують) відповідно до частки інвестора у фінансових результатах асоційованого підприємства.
Ринкова вартість – це вартість реалізації фінансових інвестицій за ціною, яка склалася в момент їх продажу на фінансовому ринку (фіксована вартість по боргових цінних паперах і поточна курсова вартість по пайових фінансових активах).
Сума, яка відображена на бланку цінного папера, є його номінальною вартістю. Сума всіх акцій за номінальною вартістю відображає величину статутного капіталу підприємства.
За формами фінансового інвестування виділяють інвестиції в статутні капітали інших підприємств (купівля паю), в цінні папери та грошові інструменти (депозитні вклади).
Аналіз депозитних сертифікатів здійснюють у розрізі установ банку і строків відшкодування грошових коштів;
аналіз акцій – з врахуванням акціонерних товариств та видів акцій, їх номінальної та ринкової вартості;
аналіз облігацій – за строками, видами, емітентами.
За часом інвестування виділяють довгострокові та поточні фінансові інвестиції.
Довгострокові фінансові інвестиції – це інвестиції на період більше від одного року, а також всі інвестиції,які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. Такий вид інвестицій відображається в складі основного капіталу.
Поточніфінансові інвестиції – це інвестиції, що легко реалізуються та призначаються для утримання протягом строку, що не перевищує один рік. Вони відображаються в складі оборотного капіталу.
В аналізі важливим є оцінювання рівня дохідності окремих фінансових інвестицій і фондового портфеля в цілому.
Рівень дохідності визначається як відношення суми доходу, отриманого від інвестування в грошові і фондові інструменти; вкладення капіталу в статутні(зареєстровані) капітали інших підприємств чи доходу за окремими фінансовими інструментами до обсягу інвестиційних витрат.
До складу інвестиційного доходу належать:
· проценти по вкладах у статутні фонди; депозитних вкладах у банках, по облігаціях та інших боргових цінних паперах;
· дивіденди по акціях і інших пайових цінних паперах;
· вартість реалізації фінансових інструментів по ціні, яка склалася в момент їх продажу на фінансовому ринку.
Сума інвестиційних витрат – це фактичні витрати для інвестора, пов’язані з придбанням цінних паперів, сума наданих позик, обсяг грошових коштів, перерахованих на депозит, і т.п.
Рівень доходності фінансових інвестицій підприємства зіставляється з середнім рівнем доходності на фінансовому ринку і рівнем доходності інших активів і власного капіталу. Позитивною тенденцією слід рахувати відставання темпів росту останніх.
Факторний аналіз дохідності фінансових інвестицій можна провести за допомогою методів елімінування, користуючись наступною факторною моделлю. Так, середній рівень дохідності інвестицій 
залежить від структури об’єктів фінансового інвестування та рівня доходності кожного з них
Y= 
)
Де: 
-питома вага кожного виду фінансових інструментів
- рівень дохідності кожного виду фінансових інструментів.
Оцінюється ліквідність окремих інструментів фінансових інвестицій, а також вивчається співвідношення рівня «доходність – ліквідність» по кожній з них.
Рівень ліквідності характеризує можливу швидкість реалізації інструментів інвестування по їх реальній ринковій вартості і вимірюється за допомогою коефіцієнта ліквідності
Ліквідність впливає на рівень доходності (рентабельності). Чим нижчий рівень ліквідності інструменту інвестування, тим вищий повинен бути розмір інвестиційного доходу чи премії за ліквідність
Оцінюється ризик інвестування та вивчається співвідношення рівня доходності і ризику.
З підвищенням рівня доходності зростає і величина ризику об’єктів фінансування і знижується рівень їх ліквідності.