Економіко-соціальні проблеми

Економічні та політичні реформи в Україні стали причиною трансформації соціально-економічних відносин в суспільстві. Фактично державна соціальна політика вирішувала два завдання: по-перше, визначала темпи і пропорції економічного розвитку; по-друге, забезпечувала формування фондів суспільного споживання. Соціальні й економічні функції держави і підприємств значною мірою збігалися, що робило цілком виправданою з точки зору соціальної політики диференціацію в оплаті праці та інших умовах забезпечення в пріоритетних сферах народного господарства.

Здійснення економічних реформ при відсутності обґрунтованої економічної політики та розвиненої ринкової інфраструктури, за умов руйнації економічних зв'язків мало дуже важливі наслідки для соціального стану суспільства, який разом з економічним можна вважати кризовим. Розпад фінансової системи і гіперінфляція призвели до відродження "тіньової" економіки. Такий розвиток призвів до наступних украй негативних наслідків у соціальній сфері:

- зниження рівня життя значної частини населення, що набагато перевищило масштаби падіння рівня виробництва;

- значної частки прихованого безробіття;

- різкої поляризації населення за рівнем доходів;

- ліквідації відповідності між результатами й оплатою праці між секторами економіки і сферами економічної діяльності;

- посилення неформальних, неврегульованих методів вирішення економічних і соціальних питань, розвитку корупції;

- формування маргінальних груп населення, готових до суспільно деструктивних дій.

До соціального середовища відносять всі чинники, які активізують (або блокують) захист соціальних інтересів особи, реалізацію її потреб. Суперечності між благами, які є стандартними у суспільстві, і можливостями їх досягнення виступають корінними чинниками правопорушень. Взаємодія особи та середовища. Вплив соціального середовища має актуалізований характер, оскільки особа взаємодіє з ним у даний момент. Безумовно, соціальне середовище впливає на людину не лише безпосередньо перед яким-небудь вчинком. Воно справляло свій вплив на неї і в минулому, формуючи її як особу. Саме в цьому полягає різниця між конкретною життєвою ситуацією (сучасне) і умовами формування особи (минуле). Умови, що визначають соціальну поведінку особистості, – це ті факти реальної дійсності, які безпосередньо дію індивіда не спричинюють, але їх наявність сприяє її існуванню. Самі ці факти кореняться в економічних, політичних, духовних та суспільних відносинах.

Класифікація соціальних проблем:

1. Індивідуальні, сімейні, організаційні проблеми. Працюють з індивідом (слабке фізичне здоров'я і безпорадність, пригноблення, зовнішня непривабливість, самотність, соціальна ізоляція, організаційні проблеми).

2. Соціально-екологічні – охорона навколишнього середовища, забруднення промислових центрів, екологічні катастрофи.

3. Соціально-економічні проблеми (межа бідності).

4. Соціальне розшарування, нерівність в суспільстві веде до розділення суспільства на «вищі» і «нижчі» класи і верстви, до економічної експлуатації, технократичної маніпуляції.

5. Проблеми поведінкового функціонування індивідів, груп, спільностей.

6. Проблеми символізування і моделювання світу і людей в ньому. Вони можуть виражатися в неадекватних формах, недоліку честі і моралі, високій самоповазі, недосяжних життєвих цілях, а звідси – у відчуженні, соціальних забобонах, в антилюдських цінностях.

7. Проблеми комунікації, інформаційного забезпечення, а також проблеми нормативних оцінок і пізнавальних здібностей.

8. Проблеми структур влади – від них, їх дії, програм залежить соціальна напруженість і стабільність в суспільстві, від їх режиму (тоталітарності, демократії або авторитарності) - соціальна активність населення.

Соціальні проблеми можуть носити глобальний характер, зачіпаючи інтереси значної частини людства. Вони можуть бути вирішені в комплексі з іншими економічними проблемами суспільства.

Питання для самоконтролю:

1. Екологічні аспекти розвитку промислового сектору.

2. Еколого-економічні проблеми розвитку галузей економіки.

3. Економічна оцінка впливу людини на природу.

4. Соціально-економічні проблеми.