Швидкість перенесення фронту зараженої хмари від швидкості вітру

Швидкість вітру, м/с

Швидкість перенесення, км/год.

Інверсія

Ізотермія

Конвекція

За остаточну розрахункову глибину зони зараження приймають найменше з 2-х (Г і Г_п) порівнюваних між собою значень.

Площа зони можливого зараження первинною (вторинною) хмарою СДЯР визначається за формулою:

(5.11)

де S_M – площа зони можливого зараження СДЯР, км²;

Г – глибина зони зараження, км;

– кутові розміри зони можливого зараження, градуси (визначаються за допомогою табл. 5.18).

Таблиця 5.18

Залежність кута сектора φ, в якому поширюється хмара зараженого повітря, від швидкості вітру υ в зоні зараження

υ, м/с	< 1 м/с	1 м/с	1…2 м/с	> 2 м/с
φ, кут. град.

Площа зони фактичного зараження S_ф розраховується за формулою:

(5.12)

де – площа зони фактичного зараження, км²;

K₈ – коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря, приймається: при інверсії – 0,081; при ізотермії – 0,133; при конвекції – 0,295.

N – час, який пройшов після початку аварії, год.

Час підходу хмари СДЯР до заданого об'єкта залежить від шввдкості перенесення хмари повітряним потоком і визначається за формулою:

(5.13)

де t – час підходу хмари СДЯР, год;

R_г – відстань від джерела зараження до заданого об'єкта, км;

v – швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря, км/год (визначається за табл. 5.17).

Приклад розрахунку

На хімічному підприємстві відбулась аварія на складі з рідким хлором, який перебував під тиском. В результаті аварії викинуто в атмосферу 40 т зрідженого хлору, виникло вогнище зараження СДЯР.

Визначити глибину можливого зараження хлором за станом на 1 годину після аварії.

Метеоумови на момент аварії: швидкість вітру – 5 м/с, температура повітря – 0°С, ізотермія. Розлив СДЯР на поверхню вільний.

Розв 'язання:

1. Визначаємо еквівалентну кількість речовини в первинній хмарі:

2. Визначаємо час випаровування хлору:

год.

3. Визначаємо еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі:

4. За табл. для 1 т знаходимо глибину зони зараження первинною хмарою Г₁ = 1,68 км. За табл. для 11,8 т знаходимо глибину зони зараження вторинною хмарою Г₂ = 6 км.

5. Визначаємо повну глибину зони зараження:

Г = 6 + 0,5 ∙ 1,68 = 6,84 км.

6. Знаходимо гранично можливе значення гли­бини переносу повітряних мас:

Г_п = 1∙29 = 29 км.

За остаточну розрахункову глибину зараження хлором приймається Г = 6,84 км.

Зміст звіту

1. Найменування та мета заняття.

2. Задачі, що розв’язуються при оцінці радіаційного зараження.

3. 3адачі, що розв’язуються при оцінці хімічного зараження.

4. Висновок.

Питання для самоконтролю знань студентів

1. Поняття про ядерну, хімічну та бактеріологічну (біологічну) зброю.

2. Особливості застосування хімічної зброї.

3. Характер забруднення місцевості радіактивними речовинами в наслідок аварії на радіоаційно–небезпечному об’єкті.

4. Характер забруднення місцевості отруйними речовинами.

5. Характер інфекційних захворювань.

6. Поняття про «карантин» та «режим обсервації».

7. Заходи при проведенні «карантину»

Завдання до практичного

Задача 1.На АЕС у результаті аварії зруйнований реактор типу. Визначити дозу опромінення, яку може одержати робоча зміна за час роботи в забрудненій зоні.

Вихідні дані	Варіанти завдань
тип аварійного ядерного реактора	РБМК–1000	ВВЕР–1000	РБМК–1000	РБМК–1000	ВВЕР–1000	ВВЕР–1000	ВВЕР–1000	РБМК–1000
відсоток виходу активності при аварії, %
астрономічний час аварії — Тав.	12.00 25.03	11.30 16.02	17.00 22.03	8.00 25.06	4.30 1.08	16.40 5.06	21.15 4.03	2.50 15.11
астрономічний час початку зараження об'єкта — Тп.з.	16.00 26.03	15.35 19.02	15.00 29.03	4.15 1.07	2.00 5.08	5.30 12.06	17.30 12.04	11.30 16.11
роботи необхідно почати	14.00 26.03	16.30 19.02	16.30 29.03	6.00 1.07	4.00 5.08	6.30 12.06	18.35 12.04	13.00 16.11
потужність дози випромінювання на час Тп.з– Рп.з...(рад/год)	2,4	0,5	0,45	8,7	5,4	0,28	0,04	7,8
ступінь захисту від радіоактивності Косл
припустима доза випромінювання Дзад. (рад)	4,5		4,6		5,4	5,1		4,8
швидкість вітру на висоті 10 м— V10 (м/с)	5,6	2,1	0,5	7,8	3,5	4,2	9,6	2,8
час доби	день	ніч	ніч	день	день	ніч	день	ніч
наявність хмарності	середня	відсутня	середня	середня	суцільна	відсутня	суцільна	середня

Задача 2. На хімічному підприємстві відбулась аварія на складі зі СДОР, яка перебувала під тиском. В результаті аварії викинуто в атмосферу СДОР, виникло вогнище зараження. Визначити глибину можливого зараження. Площі можливого і фактичного зараження. Час підходу хмари.

Вихідні дані	Варіанти завдань
Найиенування СДОР	аміак	сірчи-стий ангід-рид	сірководень	фосген	фтор	хлор	сірчи-стий ангід-рид	аміак
викинуто в атмосферу зрідженого СДЯР, т
час, який минув після аварії, год					1,5	4,5	2,5
швидкість вітру на висоті 10 м— V10(м/с)						3,4	5,6
температура повітря ,ºС						-10	-20	-25
ступінь вертикальної стійкості повітря	інверсія	ізотер-мія	конвек-ція	інверсія	конвек-ція	конвек-ція	інвер-сія	ізотермія

Питання для самостійного вивчення теми

1. Поняття про ядерну, хімічну та бактеріологічну зброю. Їх коротка характеристика.

2. Характеристика зараження місцевості радіактивними речовинами в наслідок аварії на радіоаційно–небезпечних об’єктах.

3. Характеристика зони відчуження, зони тимчасового відселення та жорстокого радіаційного контролю на ЧАЕС.

4. Поняття про ядерну, хімічну та бактеріологічну зброю. Їх коротка характеристика.

5. Використання засобів індивідуального та колективного захисту.

Теми рефератів

1. Зонування місцевості зараженими РР в наслідок аварій на радіоаціно–небезпечних об’єкті (РНО).

2. Розрахунок рівня радіації на об’єкті на будьякій час після викиду радіоактивних речовин.

3. Класифікація отруйних речовин залежно від дії на організм людини.

4. Коротка характеристика бактеріологічної зброї.

5. Основні заходи з ліквідації наслідків після викиду РР та застосування отруйних речовин.

6. Розрахунок масштабів радіоактивного забруднення місцевості.

7. Розрахунок масштабів забруднення місцевості.

Інформаційні джерела: 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 13.