Вищі органи державного управління підприємствами (організаціями).

Окрім внутрішніх органів управління підприємствами та організаціями, існують вищі органи загальнодержавного управління всіма суб'єктами господарювання. Формування і функціонування таких органів управління є об'єктивно необхідними й доцільними, оскільки зумовлюються наявністю широкого кола управлінських рішень, прийняття та практична реалізація яких перебувають поза можливостями та компетенцією самих підприємств і організацій.

Чинну в Україні систему загальнодержавного управління підприємствами, організаціями та іншими первинними ланками (утвореннями) національної економіки показано на рис. 9.

Кабінет міністрів

Адміністрація Президента

Верховна Рада

Загальнодержавні функціональні міністерства , комітети, відомства

Галузеві (міжгалузеві) міністерства, комітети, агентства

Корпорації, концерни, холдингові компанії

Районні, міські та обласні державні адміністрації

Рис. 9. Система загальнодержавного управління підприємствами, організаціями та іншими первинними ланками (утвореннями) національної економіки

Президент України як глава держави в рамках повноважень, визначених Конституцією України, керує всіма сферами діяльності суспільства, включаючи економіку. З цією метою він видає відповідні укази й розпорядження, проводить ділові зустрічі та наради з посадовими особами відповідного рівня, здійснює робочі поїздки в регіони (області, міста), відвідує ті або ті підприємства (організації). Певні управлінські рішення приймає також глава адміністрації Президента. Верховна Рада (парламент) України бере участь в управлінні економікою, окремими її сферами і галузями опосередковано, через формування необхідної законодавчої бази.

Центральну виконавчу владу держави репрезентує Кабінет Міністрів України, який практично реалізує соціально-економічну політику країни, координує та спрямовує діяльність конкретних ланок національної економіки через відповідні центральні органи виконавчої влади — міністерства, державні комітети, комітети, агентства, інші установи.

Центральними органами виконавчої влади, керівники яких входять безпосередньо до складу Кабінету Міністрів України та які утворюють систему державного управління суб'єктами господарювання (діяльності), є конкретні міністерства, комітети та інші центральні відомства.

Основними складовими елементами чинної системи загальнодержавного управління сферою економіки служать галузеві та функ­ціональні міністерства.

Будь-яке міністерство очолює міністр, який має кількох заступників (здебільшого один з них є першим).

До складу органів управління міністерства входять департаменти (управління) та відділи, які керують підприємствами (організа­ціями) з певних питань у межах своєї компетенції.

Важливим робочим органом міністерства є колегія, членами якої є міністр, заступники міністра, начальники (керівники) основних департаментів і відділів. У складі міністерства виокремлюються необхідні функціональні департаменти: планово-економічний, тех­нічний, маркетингу, зі зв'язків із зарубіжними країнами, фінансо­вий, праці й заробітної плати, виробничо-диспетчерський, цент­ральна бухгалтерія тощо.

Виробничо-господарську та іншу діяльність окремих підприємств (організацій) чи їхніх інтеграційних утворень координують функціональні й галузеві міністерства, комітети та інші центральні органи виконавчої влади. Існує відповідна схема органі­зації та взаємодії центральних органів виконавчої влади. Пере­довсім назвемо міністерства, керівники яких входять до складу Кабінету Міністрів України:

Міністерство аграрної політики та продовольства України;

Міністерство внутрішніх справ України;

Міністерство екології та природних ресурсів України;

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України;

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України;

Міністерство інфраструктури України;

Міністерство закордонних справ України;

Міністерство культури України;

Міністерство надзвичайних ситуацій України;

Міністерство оборони України;

Міністерство освіти і науки України;

Міністерство охорони здоров'я України;

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України;

Міністерство соціальної політики України;

Міністерство фінансів України;

Міністерство юстиції України.

До вищих органів державного управління підприємствами (організаціями) належать також: державні комітети та інші центральні органи, статус яких прирівнюється до статусу Державного комітету України:

Державна архітектурно-будівельна інспекція України;

Державне агентство водних ресурсів України;

Державний агентство земельних ресурсів України;

Державне агентство лісових ресурсів України;

Державне агентство з управління корпоративними правами та майном;

Державна служба статистики України;

Державне космічне агентство України;

Державна казначейська служба України.

Крім того, функціонують центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Такими є:

Антимонопольний комітет України;

Державна податкова інспекція України;

Державна фіскальна служба України;

Національна комісія регулювання електроенергетики України;

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України;

Фонд державного майна України;

Служба безпеки України.

Конкретні функції, що їх виконують центральні органи державного управління, визначено здебільшого їхньою назвою. Пояснення здійснюваних функцій потребують лише деякі центральні органи управління, зокрема:

Міністерство економічного розвитку і торгівлі — визначає головні напрями економічної політики держави, спрямовує зовнішньоекономічну діяльність і торгівлю;

Фонд державного майна — проектує й реалізує щорічні про­грами приватизації державних підприємств (організацій);

Державна казначейська служба України — розробляє й реалізує плани фінансування переважно організацій, діяльність яких здійснюєть­ся за рахунок державного бюджету;