Розслідування способів та обстановки вчинення фіктивного підприємництва
Способи фіктивного підприємництва. Важливим елементом криміналістичної характеристики злочину є сукупність даних, що характеризують його спосіб. Саме спосіб злочину містить найбільший обсяг інформації, яка дозволяє зорієнтуватися в сутності того, що відбувається в цілому, та в його окремих обставинах з метою швидкого і повного розкриття і розслідування злочину, а також розроблення ефективних заходів попередження даного виду злочинів.
Інформація про спосіб фіктивного підприємництва постає основою для: а) висунення версій; б) планування й організацію розслідування; в) розроблення заходів попередження злочинів.
Специфіка розслідування фіктивного підприємництва полягає в тому, що в момент створення чи придбання суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи практично неможливо встановити наявність умислу в його засновників на здійснення фіктивного підприємництва (заснування фіктивного підприємства). До такого висновку можна дійти лише шляхом докладного аналізу наступної після заснування (придбання) поведінки дійсних і удаваних засновників (набувачів) фіктивного підприємства.
Спосіб вчинення фіктивного підприємництва у більшості випадків пов'язаний зі способом його приховування та значною мірою зумовлений ним. Під час готування до злочину, при вчиненні злочину і після нього особа керується логікою досягнення злочинного результату та уникнення відповідальності. Злочинець, маючи намір приховати злочин, ретельно обмірковує спосіб його вчинення з тим, щоб надійно приховати сліди злочину.
Крім вибору місця і часу вчинення злочину, підготовка до нього включає визначення: а) способу вчинення злочину; б) знарядь злочину; в) способу приховування (дійсного приховування й удаваної поведінки, що відображає позицію, обрану злочинцем); г) способу приховування слідів. Отже, злочинець уявно формулює модель майбутньої події, реальне втілення якої залежатиме від ситуації, що об’єктивно складеться. Моделювання включає і варіанти зміни намірів та злочинної поведінки у разі, якщо обрана схема не може бути реалізована. Більш того, злочинець може відмовитися від реалізації наміченого в зв’язку зі змінами в обстановці та суб’єктивним станом.
Аналіз механізму вчинення злочинів у сфері господарської діяльності дає підстави говорити про існування певних стандартів злочинної поведінки, під якими розуміються вироблені кримінальною практикою норми (правила) діянь, зумовлені самою «логікою» цих злочинів. Щоб досягти поставленої протиправної мети, злочинці вимушені виконувати певні стандартні дії. Причому ці дії виходять за межі традиційного в криміналістиці поняття способу вчинення злочину. Спостерігається картина, коли один економічний злочин є необхідною умовою вчинення іншого, більш тяжкого злочину.
Таким чином, вся злочинна діяльність набуває вигляду складних взаємопов’язаних діянь, істотність якої адекватно відображає термін «технологія злочинної діяльності». Вивчення досвіду розслідування економічних злочинів у деяких регіонах України показує, що технологія злочинної діяльності з використанням статусу суб’єкта підприємницької діяльності має форму організаційних і господарських дій засновників та службових осіб комерційних структур. Ці ззовні законні дії спрямовані, з одного боку, на утворення сприятливих умов для вчинення злочинів у сфері господарської діяльності, а з другого – на маскування злочинної діяльності з метою ухилення її організаторів від відповідальності.
Вивчення механізму створення і використання фіктивних підприємств, встановлення певних закономірностей в технології економічної злочинної діяльності є важливим для виявлення і розслідування цих злочинів, а також побудови криміналістичної методики розслідування фіктивного підприємництва.
Всі способи вчинення фіктивного підприємництва можна об’єднати у дві групи: 1) створення суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона; 2) придбання такого суб’єкта для досягнення названих протиправних цілей. Результати узагальнення кримінальних справ свідчать про те, що фіктивне підприємництво було вчинено шляхом створення у 59,5 % випадків, а шляхом придбання – у 40,5 %.
Способи фіктивного підприємництва можна також поділити на такі.
Способи, що являють собою легальні дії (при створенні (придбанні) фіктивного підприємства злочинці діють з формальним додержанням чинної процедури).
Способи, що містять в собі елементи обману в різних формах (використання підроблених документів, печаток, штампів).
Способи, що потребують залучення інших осіб (використання підставних осіб у ролі засновників і керівників працівників фіктивних підприємств).
Особливості способу, виду і місця утворення слідів фіктивного підприємництва визначає насамперед чинне законодавство. Процес створення нового підприємства складається з декількох послідовних і взаємопов’язаних етапів, результат здійснення кожного з яких фіксується у документі визначеної законодавством форми. Процес створення підприємства можна умовно розділити на три етапи: підготовчий, реєстраційний та післяреєстраційний.