Рівень забезпеченості худоби кормами визначаються як
1) відношення фактичних витрат кормів га 1голову до планових;
2) відношення фактичних витрат кормів до планових;
3) різниця між фактичними і плановими витратами кормів на 1 голову;
4) різниця між фактичними і плановими витратами кормів на усе поголів’я .
108. В процесі аналізу забезпеченості худоби кормами не суттєвими факторами є:
1) визначення рівня годівлі;
2) дотримання раціонів годівлі;
3) спосіб заготівлі і доставки кормів;
4) ефективність використання корму.
109. При аналізі ефективності використання корму основним показником у розрахунках є:
1) витрати кормів на 1 голову;
2) витрати кормів на 1 ц продукції;
3) витрати кормів на усе поголів’я ;
4) витрати кормів на фактично отриману продукцію.
110. Економію або перевитрати кормів на виробництво продукції обчислюють, як:
1) добуток різниці між фактичними і плановими витратами кормів на 1 ц та фактичним обсягом продукції;
2) добуток різниці між фактичним і плановим обсягом продукції на планові витрати кормів на 1 ц;
3) різниця між фактичними і плановими витратами кормів на увесь обсяг продукції;
4) різниця між фактичними і плановими витратами кормів на 1 голову помножити на плановий обсяг продукції.
111. Можливий резерв збільшення обсягів виробництва окремого виду продукції тваринництва за рахунок покращення породного складу стада в економічному аналізі обчислюють, використовуючи методику розрахунку впливу фактора:
1) кількісного;
2) якісного;
3) структурного;
4) немає правильної відповіді.
112. Резерв збільшення обсягів виробництва молока за рахунок ліквідації яловості корів обчислюють як:
1) добуток кількості недотриманого молока від ялової корови на маточне поголів’я ;
2) різниця між фактичним валовим надоєм молока та надоєм від ялових кормів;
3) різниця між фактичним і плановим валової надоєм молока;
4) кількість недотриманого молока від ялової корови помножити на кількість ялових корів в стаді.
113. Аналіз ринків збуту продукції починають з вивчення:
1) попиту на продукції;
2) його структури;
3) пропозиції продукції;
4) кількість учасників ринку.
114. Місткість товарного ринку (U) визначається обсягом товарів, які на ньому реалізуються протягом оку, і обчислюється за формулою:
1) U=В – З + І – Е , де В – виробництво товарів;
2) U=В + З – І – Е ; З – залишки товарних запасів;
3) U=В + З + І + Е; І – імпорт товарів;
4) U=В – З – І + Е . Е – експорт товарів.
115. Показник ринкової частки (сегмент ринку) обчислюють як відношення:
1) обсягу продажу певного товару окремим підприємством до сумарного обсягу продажу цього товару на ринку;
2) сумарного обсягу продажу певного товару на ринку до обсягу продажу цього товару окремим підприємством;
3) загального обсягу імпортного товару до обсягу його експорту;
4) загального обсягу експорту певного товару до обсягу його імпорту.
116. При аналізі змін обсягів реалізації продукції сільського господарства (I) здійснюють розрахунки за формулою:
1) , де q – кількість реалізованої продукції;
р – ціна реалізації одиниці продукції;
2) ; і – вид продукції
3) ; п, ф – плановий і фактичний показник
4) .
117. Рівень товарності окремих видів продукції обчислюють як:
1) відношення кількості виробленої продукції до реалізованої;
2) різниця між кількістю виробленої та реалізованої продукції;
3) сума кількості виробленої та реалізованої продукції;
4) відношення кількості реалізованої продукції до виробленої.
118. При факторному аналізі суми доходу від реалізації продукції с.-г. до чинників першого порядку не входять:
1) обсяг реалізованої продукції;
2)структура реалізованої продукції;
3) якість реалізованої продукції;
4) середня ціна реалізованої продукції.
119. Можливий резерв збільшення обсягів реалізації окремих видів продукції за рахунок збільшення обсягів виробництва обчислюють як:
1) добуток резерву збільшення обсягу виробництва на рівень товарності;
2) різницю між фактичним і плановим обсягом реалізації;
3) добуток планового обсягу реалізації на рівень товарності;
4) різницю між фактичним обсягом реалізації та резервом його збільшення.