Системний аналіз як метод ухвалення і обґрунтування рішень

Системний аналіз - це найбільш послідовна реалізація системного підходу до вирішення політичних, соціально-економічних, технічних та інших проблем у різних сферах людської діяльності.

Жодна наука не народжується в один день, а з'являється в результаті виникнення інтересу до певного класу завдань і рівня розвитку наукових принципів, методів та засобів, за допомогою яких можна вирішувати ці завдання. Системний аналіз не є винятком. Його історичні корені так само глибокі, як і корені цивілізації. Ще первісна людина, вибираючи собі місце для спорудження житла, підсвідомо мислила системно (необхідно, щоб житло було розташоване недалеко від води, поблизу були дрова, природні перешкоди для захисту від нападу ворогів та диких тварин тощо). Але як наукова дисципліна системний аналіз оформився під час Другої світової війни, спочатку стосовно військових завдань, а вже після війни - щодо завдань різних сфер цивільної діяльності, де він став ефективним засобом вирішення широкого кола практичних завдань.

Саме тепер загальні основи системного аналізу сформувалися настільки, що їх стали виділяти у самостійну галузь знань. Можна з достатньою підставою заявити, що розробка методів системного аналізу значною мірою сприяла тому, що управління у всіх сферах людської діяльності піднялося від стадії ремесла або чистого мистецтва, яке переважно залежало від здатності окремих людей і накопиченого ними досвіду, до стадії науки.

У загальному вигляді системний аналіз можна охарактеризувати як методологію вирішення великих комплексних проблем управління. Він досліджує об'єкти системи з використанням системних принципів і покликаний надавати достовірну картину розвитку і діяльності економічного суб'єкта.

Метою використання системного аналізу стосовно конкретної проблеми є підвищення ступеня обґрунтованості рішення, що ухвалюється, розширення безлічі варіантів, серед яких проводиться вибір, з одночасним зазначенням способів відкидання варіантів, що поступаються іншим.

Системний аналіз передбачає використання як жорстких кількісних методів, так і логічних суджень, досвіду та інтуїції. За допомогою системного аналізу можна досліджувати будь-які проблеми, враховуючи не тільки ті чинники, вплив яких може бути виражено кількісно, а й чинники, оцінені

якісно. Таким чином, в основі ухвалення рішень з використанням системного аналізу лежить загальний підхід, який використовують керівники виробництва. Застосовуючи цей підхід, вони розглядають вплив у кожній конкретній ситуації всіх чинників: технічних, економічних, соціально-психологічних. Але при цьому особа, що приймає рішення (ОПР), повинна враховувати не тільки свої суб'єктивні думки, а й об'єктивні дані, отримані нею в результаті дослідження, що дає змогу їй ухвалити найбільш раціональне й обґрунтоване рішення.

Характерні особливості системного аналізу такі:

- оскільки здебільшого ухвалені рішення стосуються окремих елементів системи, то при вирішенні задач обов'язково враховуються взаємозв'язки цього елементу з іншими і загальна мета системи (системний підхід). Мета системи - очікувані результати практичної діяльності підприємства, на досягнення яких спрямовані зусилля. Мета є системотвірним чинником;

- аналіз спочатку здійснюється для всього комплексу проблем і зводиться до рівня їх складових. Дослідження проводяться за допомогою методів, що використовувалися для їх вивчення;

- першочергове значення належить таким чинникам, як вартість і якість праці, тому ОПР повинна мати чітке уявлення про них;

- у багатьох випадках уже дані аналізу показують шлях до очевидного рішення, проте саме рішення доводиться ухвалювати;

- системний аналіз не замінює логічних думок, а є лише допоміжним елементом. Він дає можливість визначити ті області, де може бути використана пропозиція, і визначити кожний із можливих варіантів рішення, які розглядає керівник;

- передбачає обов'язкове використання ПК; у деяких випадках вони можуть бути використані як технічні засоби.

Серед економістів побутує думка, що використання системного аналізу - данина моді. Мовляв, є "класичний економічний аналіз" і немає необхідності займатися якимось системним. На наш погляд, системний аналіз не замінює економічний, а істотним чином його доповнює.

Як відомо, сутність економічного аналізу полягає у вивченні:

- господарських явищ і процесів господарсько-фінансової діяльності підприємства в цілому;

- окремих сторін фінансово-господарської діяльності підприємства;

- діяльності окремих господарських підрозділів.

Економічний аналіз для оцінювання діяльності підприємства за визначеними напрямками використовує спеціальні інструменти - економічні показники, призначення яких полягає у вимірюванні та оцінюванні сутності досліджуваних явищ. Ці показники визначаються на підставі облікових та базових даних. Кожний показник має числове вираження, яке характеризує конкретне вимірювання об'єкта або процесу, що вивчається, а також його зміст

- економічну сутність.

При системному аналізі (як і при економічному) також враховуються показники, обґрунтовані даними обліку, звітності і плану. Але для повного і глибокого вивчення проблеми необхідно не тільки використовувати дані, отримані в результаті вивчення технічних, економічних, фінансових та інших сторін діяльності підприємства і його підрозділів, а також психологічний клімат і соціальні явища. У зв'язку з цим у системному аналізі показники набувають, окрім кількісних ознак, ще й якісного вираження. Наприклад, авторитет майстра, його внесок у виробництво або моральний стан працюючих. Ставлення майстра до роботи практично не можна виразити кількісно, проте у багатьох випадках саме такі чинники є вирішальними для результату діяльності певної ланки. Таким чином, системний аналіз дає можливість дослідити проблему більш глибоко і всебічно, ніж при звичайному економічному аналізі.

Необхідно зазначити, що за відсутності повного обсягу інформації і самого аналізу, неможливо іноді визначити чинники соціально-політичного характеру та моральні чинники. Але на них варто звертати увагу і враховувати їх під час ухвалення рішень.

При системному аналізі можна виявити не тільки причини, які викликають будь-які негативні наслідки, а й умови, в яких виникають ці

причини. Тому необхідно передбачити проведення відповідних заходів для ліквідації негативних явищ.

Системний аналіз набув значного поширення при вирішенні таких завдань, як розподіл виробничих потужностей між структурними підрозділами, визначення майбутньої потреби в новому устаткуванні і робітниках різної кваліфікації, прогнозування попиту на різні види продукції.

Системний аналіз є найбільш об'єктивною основою для прийняття управлінських рішень.