Розроблення та реалізація системи заходів внутрішнього аудиту
Після проведення перевірки внутрішні аудитори повинні контролювати становище на підприємстві щодо виправлення виявлених і зазначених в аудиторському висновку порушень, а також визначити можливе прийняття на себе власниками ризику незастосування відповідних заходів.
Відповідальність за подальший контроль повинна визначатися в Положенні про службу внутрішнього аудиту на підприємстві (рис. 1).
Рис. 1. Проведення подальшого контролю
Керівники підприємства мають право взяти на себе ризик і відмовитися вживати відповідних заходів щодо викладених в аудиторському висновку фактів у зв'язку з великими витратами на їх проведення або іншими міркуваннями. В такому разі керівник служби внутрішнього аудиту повідомляє про це рішення власникам підприємства.
Деякі, викладені в аудиторському висновку внутрішнього аудитора, недоліки можуть бути настільки важливими, що потребуватимуть від керівників підприємства негайних дій. Внутрішні аудитори зобов'язані тримати такі ситуації під особливим контролем. Якщо керівник служби внутрішнього аудиту переконаний, що власники вживають достатніх заходів для усунення фактів порушень, то подальший контроль здійснюється в рамках наступної аудиторської перевірки.
Розробка графіка подальшого контролю повинна ґрунтуватися на передбачених ризиках, а також на ступені складності та важливості фактів виявлених порушень.
MCA 315 розглядає поняття моніторингу заходів контролю, який є важливим обов'язком управлінського персоналу.
Моніторинг заходів контролю включає перевірку функціонування внутрішнього контролю згідно з визначеними завданнями і цілей та внесення до нього належних змін відповідно до обставин.
Для забезпечення потреб управління підприємством велике значення набуває ефективність роботи внутрішнього аудитора. Критеріями оцінювання ефективності служби внутрішнього аудиту можуть бути:
• точне визначення його завдань;
• правильне планування роботи;
• використання в комплексі різних способів і прийомів аудиту;
• систематичне підвищення ділової кваліфікації кадрів;
• чітке налагодження інформації про чинність законодавчих актів;
• постійне вивчення передового досвіду організації аудиторської роботи і його застосування;
• удосконалення методики аудиту.
На ефективність внутрішнього аудиту впливають такі фактори: витрата часу на цикл проведення аудиту, трудовитрати осіб, що приймають рішення про проведення аудиту і персоналу на планування, проведення та узагальнення результатів аудиту; організаційні витрати, що характеризуються кількістю осіб, яких відривають від продуктивної праці для здійснення аудиту; собівартість і рентабельність внутрішнього аудиту, витрати коштів на здійснення аудиту; співвідношення залежності аудиту від прогнозованих економічних, соціально-політичних наслідків, кількість та цінність інформації, одержаної в результаті аудиту для потреб користувачів.
ЗАКРІПЛЕННЯ ГОЛОВНОГО