Розгляд скарг, заяв та звернень на діяльність митних органів

Зазвичай оперативному вирішенню конфліктів, що виникають між співробітниками митних органів та іншими особами при оцінці їхньої діяльності слугує інститут звернень та заяв. Вони розглядаються у порядку Закону України «Про звернення громадян». Зокрема, особа (фізична чи представники юридичної особи), яка оскаржує рішення, дії або бездіяльність митного органу, має право:

• особисто викласти аргументи посадовій особі, яка здійснює перевірку звернення і його розгляд;

• брати участь у перевірці обставин, що містяться у скарзі, заяві;

• знайомитися з матеріалами перевірки;

• надавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, що розглядає звернення;

• бути присутнім при розгляді скарги, заяви;

• користуватися послугами свого представника (адвоката тощо) для здійснення правозахисної функції, оформивши це повноваження у встановленому законом порядку;

одержати письмову відповідь щодо результату розгляду скарги, заяви;

• вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленої о порядку розгляду звернень.

Митні органи та їх посадові особи при розгляді і вирішенні скарг, заяв зобов'язані:

• об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти скарги, заяви, інші звернення;

• на прохання громадянина або керівника підприємства, установи чи організації запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає скаргу, заяву, інше звернення;

• відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках передбачених законодавством України, і, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

• забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку зі скаргою, заявою рішень;

• письмово повідомляти фізичну чи юридичну особу про результати перевірки її звернення і суть прийнятого рішення;

• вживати заходів щодо відшкодування у встановленому порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину або підприємству, установі чи організації в результаті ущемлення їх прав або законних інтересів;

• вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення;

• у разі визнання скарги, заяви, іншого звернення необґрунтованими роз'яснити порядок оскарження прийнятих по них рішень;

• не допускати передачу на розгляд звернень тим посадовим особам, рішення, дії або бездіяльність яких оскаржуються;

• не допускати безпідставної передачі розгляду скарг, заяв, тощо іншим митним органам;

• перевіряти та аналізувати стан розгляду скарг, заяв інших звернень фізичних або юридичних осіб, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують.

Чинним законодавством врегульовано й порядок розгляджу звернень. Зокрема, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку звернення підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду (ст. 7, 20 Закону «Про звернення громадян»), скарги, заяви, інші звернення громадян розглядаються митними органами в строк не більше одного місяця з дня їх надходження, а ті, які не вимагають додаткового вивчення — невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання. Якщо в вказаний строк вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник митного органу чи його заступник встановлюють необхідний строк для його розгляду, про що повідомляється заявнику. Загальний строк вирішення цих питань не може перевищувати 45 днів. Начальник митного органу або його заступник на обґрунтовану письмову вимогу громадянина може скоротити строк розгляду звернення.

Начальник митного органу (а також заступник), якому передано звернення, що оскаржує рішення, дії або бездіяльність цього чи нижчого органу, зобов'язаний не пізніше ніж у триденний строк прийняти звернення або до свого провадження, або передати його зі своєю резолюцією на розгляд виконавцю (керівнику відповідного підрозділу чи конкретній посадовій особі цього підрозділу).

Звернення громадян до митного органу, котрі містять відомості щодо адміністративних проступків (окрім порушень митних правил) або дані щодо ознак злочинів (окрім контрабанди), скоєних особами, які не є працівниками митних органів, надсилаються згідно зі ст. 253 КпАП України про адміністративні правопорушення та ст. 97 КПК України прокурору або органу попереднього слідства за належністю.

У випадках, коли в резолюції начальника митного органу з приводу звернення вказані декілька осіб — виконавців, підготовку проекту відповіді скаржникові (заявникові) здійснює виконавець, зазначений у резолюції першим. Він також інформує інших виконавців щодо доручення та організовує його виконання.

Керівники митних органів при розгляді звернень зобов'язані вникати в їх суть, при необхідності направляти працівників на місця для всебічної перевірки обставин, що викладені у зверненні, вимагати від скаржника (заявника) надання додаткових документів, забезпечувати йому реалізацію його прав, вживати інших заходів з метою об'єктивного вирішення поставлених ним питань, виявляти причини та умови, що породжують скарги, претензії.

Якщо в процесі перевірки звернення виявлені або отримали підтвердження факти порушень прав і охоронюваних законом інтересів, а також інші недоліки в роботі митних органів, то висновки за результатами перевірки повинні бути чітко викладеними у довідці з констатацією, які конкретно заходи вживаються для усунення вказаних порушень і задоволення вимог, прохань осіб, права та інтереси яких були ущемлені. Довідку підписують посадові особи, які проводили перевірку, вони ж готують проект письмової відповіді подавцю скарги, заяви. Рішення митного органу повинно бути аргументованим незалежно від того, чи задовольняє воно інтереси скаржника, заявника чи є негативними.

Відповіді на розглянуті митницею скарги, заяви або інші звернення підписує начальник або його заступник. Під відповіддю на рішення, дії або бездіяльність митниці ставить свій підпис начальник відповідної регіональної митниці. У подальшому оскарженні «по вертикалі» відповіді за результатами розгляду скарги, заяви підписують начальники управлінь або самостійних відділів центрального апарату Держмитслужби України, а при повторному зверненні громадянина відповідь йому надсилають за підписом Голови ДМСУ або одного з його заступників.

У всіх випадках поряд з викладенням суті рішення, його аргументації з посиланнями на законодавчі акти письмова відповідь на службовому бланку повинна містити повідомлення особам, які зверталися у ці органи, про порядок оскарження їх рішень як «по вертикалі», так і «по горизонталі», тобто до суду.

Законом України «Про звернення громадян» (ст. 22) дозволяється замість письмової відповіді надавати усну відповідь про результати розгляду скарги, заяви, але тільки за бажанням громадянина, який її подавав. Незалежно від того, в якій формі була надана відповідь (письмова, усна), митний орган, який розглядав скаргу і визнав її обґрунтованою, зобов'язаний вжити всіх залежних від нього заходів по задоволенню вимог скаржника аж до відшкодування йому матеріа­льних збитків, пов'язаних з оскарженням.

У районному (міському) суді скарги громадян розглядаються в 10-денний строк суддею одноособово у відкритому судовому засіданні за участю громадянина, який подав скаргу, і посадової особи митного органу, дії або бездіяльність якого оскаржується. Якщо заявник (скаржник) або посадова особа митного органу, дії якого оскаржуються, не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справа по скарзі може бути розглянутою при участі їх представників (наприклад, адвоката з боку скаржника і посадової особи, яка репрезентує інтереси цього органу в суді).