Оформлення курсової роботи

Одним з найважливіших етапів підготовки курсової роботи є її оформлення.

Загальні вимоги до оформлення основного тексту роботи. Кваліфікаційна роботаповинна бути оформлена за допомогою комп’ютерної техніки на одній стороні стандартного аркушу формату А4 (210 х 297 мм) через 1,3 міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці і підшита.

Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве – не менше 25-30 мм, праве – не менше 15 мм, верхнє та нижнє – 20 мм.

Розмір шрифту в тексті – 14 пунктів, в рисунках і таблицях – 12 пунктів, гарнітура

Times New Roman.

Приблизний обсяг структурних складових друкованого тексту (кількість сторінок) складає: вступ – 2-3 сторінки; теоретична частина – 25-30 сторінок; висновки і пропозиції – 2-3 сторінки; список використаних літературних джерел – 40 одиниць.

Вписувати в текст окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору.

Рукопис курсової роботи слід ретельно вичитати (особливо це стосується правил бібліографічного опису літературних джерел). Друкарські помилки, описки та графічні неточності, що виявилися в процесі написання курсової роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту рисунка) машинописним способом. Кількість виправлень повинна бути мінімальною і становити не більше 10% загального обсягу роботи.

Вступ, розділи, висновки, список використаних літературних джерел, додатки слід починати з нової сторінки. Заголовки структурних частин курсової роботи “ЗМІСТ”,

“ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту (виділяється «жирним»). Крапка в кінці заголовка не ставиться. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком розділу та текстом повинна дорівнювати 1-2 інтервалам (абзацам).

Абзац («отступ» тексту) повинен бути однаковим по всьому тексту роботи і складати 1 см (окрім таблиць, рисунків, діаграм – без ).

Нумерацію сторінок, розділів, пунктів, підпунктів слід проставляти арабськими цифрами без знаку №, дотримуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту роботи.

Номер сторінки проставляють у правому верхньому кутку або посередині сторінки (знизу) без крапки в кінці.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної кількості сторінок роботи (Додаток Б). Номер сторінки на титульному аркуші та змісті не ставиться. На структурних частинах роботи номер сторінки не проставляється, проте сторінка включається до загальної кількості сторінок роботи.

Номер розділу ставиться після слова “РОЗДІЛ” без крапки, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Нумерація розділів і підпунктів (в т.ч. у плані та змісті) здійснюється арабськими цифрами.

Підпункти нумеруються в межах кожного розділу. Номер підпункту складається з номера розділу та порядкового номеру підпункту, між якими ставиться крапка. В кінці номера підпункту повинна стояти крапка, наприклад: “1.3. Бухгалтерський облік виробничих запасів”.

Оформленняілюстрацій,таблицьтаформул. Ілюстрації (схеми, діаграми,

рисунки, графіки) і таблиці необхідно подавати у курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. В цьому випадку, як і у разі якщо рисунок йде після одного або декількох абзаців тексту, у посиланні ставиться “(див. рис. 1)”. Ілюстрації і таблиці, наведені в курсовій роботі, включаються до загальної нумерації сторінок.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номеру ілюстрації. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу та порядкового номеру ілюстрації в даному розділі, між якими ставиться крапка, наприклад: “Рис. 1.2. Назва” (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва та пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією.

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлюватися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Студенту необхідно звернути увагу на те, що в роботі не повинно бути цифр, які не здійснюють вплив на висновки і пропозиції. Разом з тим у всіх випадках, де це можливо, необхідно висновки і пропозиції підкріпити відповідним цифровим матеріалом. При цьому слід бути впевненим в об’єктивності і точності наведених даних.

Слід обов’язково вказати джерела інформації.

Таблиці нумеруються послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номеру. Номер таблиці повинен складатися з номеру розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2.” (друга таблиця першого розділу).

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і її номер зазначають один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.” із зазначенням номера таблиці, наприклад: “Продовження табл. 1.2”.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті роботи. Заголовок кожної графи в таблиці має бути по можливості коротким. Якщо текст, який повторюється у графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінити лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні він замінюється словами “Те ж”, а далі лапками. Якщо таблиця або рисунок обсягом перевищує дві сторінки, вона повинна бути винесена в додатки з відповідним посиланням в тексті.

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При її перенесенні назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна поділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки.

При розміщенні в роботі формул обов’язковим є зазначення пояснень до них. Пояснення окремих символів формул наводиться безпосередньо після формули, в

послідовності їх зазначення у формулі. Пояснення починається словом “де” без проставлення розділових знаків.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставляться відповідно до правил пунктуації. Розділовими знаками між формулами, йдуть одна під одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

Формули виділяються по тексту вільними рядками. Нумерація формул здійснюється в межах розділу. Номер складається з номера розділу та порядкового номера формули. Номер формули зазначається з правого боку біля відповідної формули в круглих дужках, наприклад (1.5) – п’ята формула першого розділу.

Оформлення цитат і посилань. Для підтвердження власних аргументів або з метоюпроведення критичного аналізу слід в тексті кваліфікаційних робіт наводити цитати.

При наведенні в тексті роботи цитат неприпустимим є скорочення наведеного витягу, що призводить до спотворення його змісту.

При використанні у курсовій роботі цитат необхідно звернути увагу на основні правила цитування, до яких належать:

- доцільність використання цитат в кваліфікаційній роботі, що визначається необхідністю підтвердження ними думки та позиції автора;

- цитування авторів необхідно здійснювати безпосередньо на підставі їх робіт;

- цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручення думок автора;

- цитата повинна чітко відповідати джерелу та супроводжуватися посиланням на джерело.

Цитати в тексті оформлюються наступним чином:

- цитата наводиться в тексті в лапках з прописної літери в тій граматичній формі, в якій вона наведена у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання;

- цитата наводиться з малої літери, якщо цитата включається як частина речення або

в реченні, що цитується пропущені перші слова;

- пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками, які ставляться у будь-якому місці цитати;

- коли у наведеній цитаті автором робиться наголос або виділяються окремі слова чи словосполучення, то після виділеного тексту наводяться пояснення. Наприклад, (підкреслено автором. – І.І. Івановим).

Цитування наукових джерел у курсовій роботі є обов’язковим. При цьому необхідною умовою є наявність посилань на використані джерела. Посилання на використані джерела наводяться після завершення цитати після лапок або безпосередньо після переказаного

змісту цитати. Посилання наводяться в квадратних дужках, всередині яких проставляється порядковий номер, під яким це джерело стоїть в списку використаних літературних джерел, і через кому проставляється номер сторінки, з якої взятий цей матеріал. Якщо речення в тексті закінчується цитатою, то крапка ставиться після вихідних даних про джерело, які зазначені в дужках.

У курсовій роботі не допускається скорочення слів. Можливе використання тільки загальноприйнятих скорочень, наприклад ТЗВ (транспортно-заготівельні витрати). ТМЦ (товарно-матеріальні цінності), МШП (малоцінні швидкозношувані предмети), ПДВ (податок на додану вартість), ОЗ (основні засоби) тощо.

У випадку необхідності склад курсової роботи доповнюється переліком прийнятих термінів та переліком прийнятих скорочень.

Оформлення додатків. Додатки є продовженням курсової роботи,які оформлюютьсяна наступних її сторінках або у вигляді окремої частини. Додатки розміщуються у порядку появи на них посилань у тексті роботи. Якщо додатки оформлюються на наступних сторінках курсової роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. В додатках сторінки нумеруються, проте до загального обсягу роботи додатки не входять.

При оформленні додатків окремою частиною на окремому аркуші друкується великими літерами слово “ДОДАТКИ”. Наступну сторінку бажано присвятити змісту додатків. Посередині – “Перелік додатків, що містяться в роботі”. Зазначити додатки і сторінку, на якій він починається.

При оформленні додатків слід звернути увагу на наявність заголовків, які друкуються вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток _” і велика літера, що позначає додаток, наприклад, Додаток А, Додаток Б тощо.

Позначати додатки потрібно послідовно прописними літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Г, Е, Є, І, Ї, И, Й, О, Ч, Ь. У випадку, якщо не вистачає літер абетки, нумерація додатків починається таким чином: АА; АБ; АВ; АД тощо, далі БА: ББ ... і т.д.

Об’ємні додатки можна укрупнити. Так, якщо необхідно розмістити первинні документи (облікові регістри, форми звітності) перед ними можна вставити аркуш із позначенням. Наприклад, “Додаток Д – Первинні документи (назва підприємства) за (період)”

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумеруються в межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставиться позначення додатку (літеру) і крапку. Наприклад, Додаток А.2.

Оформлення списку використаних літературних джерел. Список літературнихджерел містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків

і пропозицій. Він може бути оформлений за одним із варіантів:

- в алфавітному порядку;

- в порядку наявності посилань в тексті;

- у хронологічному порядку.

Загальна схема оформлення списку використаних літературних джерел наступна:

Автор. Назва підручника (посібника, статті тощо) // Дані про видання. – місце видання: видавництво, рік. – загальна кількість сторінок.

Приклади оформлення списку використаних літературних джерел наведено у табл. 12.

Таблиця 12. Приклади оформлення літературних джерел

Вид джерела	Приклад оформлення
Книги:	Чижевська Л.В. Методика викладання облікових дисциплін: [навч. посібник для студ.
Один автор	вищ. навч. закл.] / Л.В. Чижевська: за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП “Рута”, 2003.
	– 504 с.
Два автори	Стрєльніков Р.М. Контроль і ревізія. Практикум: Навч. Посібник / Р.М. Стрєльніков,
	Т.В. Свірідова. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 336 с.
Три автори	Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Аудит: стан і тенденції розвитку в Україні та
	світі: Монографія / За редакцією П’ять.. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ЖДТУ, 2004. – 564 с.
Чотири	Організація бухгалтерського обліку: [навч. посібник для студ. вузів спеціальності 7.050106
автори	“Облік і аудит”] / Ф.Ф. Бутинець, О.В. Олійник, М.М. Шигун, С.М. Шулепова – [2-е вид., доп.
	і перероб.] – Житомир: ЖІТІ, 2001. – 576 с.
Нормативно-	Господарський процесуальний кодекс України: Офіц. текст із змін. станом на 1 лип.
правові акти	2002 р. / М-во юстиції України. – К.: Вид. дім “Ін Юре”, 2002. – 129 с. – (Кодекси
	України)
Журнали	Іванов І.І. Нормативне регулювання обліку операцій з виробничими запасами /
	І.І. Іванов // Бухгалтерія. – 2008. – № 67 – С. 17-21
Тези	Петров П.В. Порядок формування первісної вартості основних засобів / П.В. Петров //
доповідей	зб. тез доп. міжнародної науково-практичної конференції [Наука та інновації 2008],
	(Дніпропетровськ, 15-20 жовтня 2008 р.) – Д, 2008. – Т. 17. – с. 30-36
Електронний	Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси в науці,
ресурс	культурі та освіті: (підсумки 10-ї міжнародної конференції “Крим-2003”) [Електронний
	ресурс] / Л.Й. Костенко, А.О. Чекжарбов, А.Г. Бровкін, І.А. Павлуша // Бібл. Вісн. –
	2003. – № 4. – с. 43. – Режим доступу до журн.: http//www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03
	Klinko.htm
Автореферат	Ковальчук Т.М. Оперативний економічний аналіз: теорія, методологія, організація:
	автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. екон. наук: спец. 08.06.04
	“Бухгалтерський облік, аналіз та аудит” / Т.М. Ковальчук. – Київ, 2004. – 39 с.
Дисертація	Бардаш С.В. Інвентаризація на підприємствах: питання методології і практики (на прикладі
	підприємств роздрібної торгівлі Житомирської області): дис. … канд.. екон. наук: 08.06.04 /
	Бардаш Сергій Володимирович. – Київ, 2000. – 184 с.