Мегарегіональні інтеграційні об’єднання: масштаби і структурна динаміка глобальної локалізації. Основні інтеграційні угрупування.
Виникають торговельні блоки континентального та міжконтинентального розмірів, де країни-члени є рівноправними партнерами, поглиблення інтеграції старих країн-членів та її розширення до континентальних та меж:
Найбільш показовими прикладами таких блоків є НАФТА (США, Канада, Мексика); Меркосур Mercado Comun del Cono Sur, АТЕС (АРЕС), ASEAN.
• 
Меркосур – Зона спільного ринку
МЕРКОСУР (Mercosur) — економічний союз держав у Південній Америці, за темпами розвитку переважає всі інші подібні об'єднання. До нього входять Аргентина,Бразилія, Парагвай, Уругвай та Венесуела, як асоційовані члени — Чилі, Болівія, Перу, Колумбія та Еквадор.
Асунсьйонський договір був підписаний з метою створення зони вільної торгівлі і митного союзу. Договором передбачається:
— вільний рух товарів, послуг і робочої сили, якого потрібно досягти через ліквідацію митних тарифів та нетарифних обмежень;
— встановлення спільного зовнішнього тарифу та ведення спільної зовнішньоторговельної політики стосовно третіх країн чи їх груп та координація позицій на регіональних та міжнародних економічних конференціях;
— координація макроекономічної, фіскальної, монетарної та секторальної політики в галузях міжнародної торгівлі, сільського господарства, промисловості, транспорту і комунікацій та в будь-яких інших галузях для забезпечення вільної конкуренції між сторонами договору;
— гармонізація законодавства в цих сферах для зміцнення інтеграційних процесів [1].
Протягом перехідного періоду, який тривав до 31 грудня 1994 року, для сприяння формуванню спільного ринку сторони договору встановили критерії походження товарів та механізм вирішення суперечок.
Упродовж перехідного періоду договірні сторони послуговувалися такими інструментами для створення спільного ринку:
— програмою лібералізації торгівлі. Згідно з нею передбачалося автоматичне поступове зменшення тарифів до 0 і повна ліквідація нетарифних обмежень;
— координацією макроекономічної політики, яка повинна проводитися поступово і згідно з програмою лібералізації економіки;
— встановленням спільного зовнішнього тарифу з метою підтримки конкуренції;
— підписанням секторальних угод [1].
Політикою МЕРКОСУР на початковому етапі була розробка простої інституційної системи організації, яка повинна була поступово збільшуватися із поглибленням інтеграції. На противагу великим організаційним структурам інших інтеграційних угруповань, таким як ALADI чи Андський пакт, ідеєю МЕРКОСУР було поступове збільшення кількості інституцій. Основний орган МЕРКОСУР — Рада спільного ринку (Common Market Council), який проводить зустрічі на найвищому рівні. Виконавчим органом є Група спільного ринку (Common Market Group). МЕРКОСУР також має адміністративний орган — Секретаріат. Крім цього, у структуру входять 2 консультативні колегіальні органи: Парламентська комісія (представники національних парламентів) та Економічний та соціальний консультативний форум.
Це об'єднання охоплює територію 12 мільйонів квадратних кілометрів з населенням 270 мільйонів осіб і загальним валовим внутрішнім продуктом понад 3 трильйона доларів США[Джерело?]. Це майже 60% території Латинської Америки, 46% її мешканців та близько 50% ВВП. Наразі це п'ята за потужністю економіка у світі. Проте економічну стабільність Меркосуру було послаблено 2001 року падінням економіки Аргентини.
Назва організації походить від ісп. Mercado Comun del Cono Sur, що в перекладі означає «Об'єднаний ринок країн Південного конусу». Першим кроком до створення Об'єднаного Ринку стала угода про вільну торгівлю, яку уклали Аргентина та Бразилія 1986 р. 1990 р. до цієї угоди приєдналися Парагвай та Уругвай.
Основними адміністративними органами об'єднання є[Джерело?]:
· Рада загального ринку
· Група загального ринку
· Комісія торгівлі
· Спільна парламентська комісія,
· Соціально-економічний консультативний форум
· Адміністративний секретаріат.
Перші чотири організації працюють на міжурядовому рівні. Основним принципом діяльності вищих органів Меркосуру є консенсус. Ідея створення якоїсь наднаціональної структури за прикладом Європейського союзу не отримала підтримки.
Азіатсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС) - міжурядовий форум, створений у 1989 р. і об'єднує 21 державу Азіатсько-Тихоокеанського регіону. АТЕС не має статуту, тому не може називатися організацією і діє як міжнародний форум, консультативний орган урядів держав-членів для обговорення економічних питань. В АТЕС беруть участь Австралія, Бруней, В`єтнам, Гонконг (Сянган), Індонезія, Канада, Китай, Малайзія, Мексика, Нова Зеландія, Папуа - Нова Гвінея, Перу, Росія, Республіка Корея, Сінгапур, США, Таїланд, Філіппіни, Чилі, Тайвань і Японія.
Ядром регіональної інтеграції в Азії єАСЕАН - Асоціація держав Південно-Східної Азії (Association of South East Asian Nations - ASEAN). Створене y 1967 p. інтеграційне угрупування об'єднало десять країн - Бруней, В'єтнам, Індонезію, Камбоджу, Лаос, Малайзію, М'янму, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни.