Розділ iv. проблеми інтеграції економіки украї­ни у світове господарство

ТЕМА 20. ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

Розпад командно-адміністративної системи в Україні як історична за­кономірність.

Характерні риси адміністративно-командної системи господарювання.

Формування ринкової економіки в Україні. Вибір Україною моделі ринкової економіки. Соціалізований капіталізм чи капіталізований соціа­лізм. Народна економіка

Головні інструменти створення моделі ринку в Україні. Становлення підприємництва в сучасних умовах.

Основні проблеми переходу України до ринкових відносин і шляхи їх вирішення.

СЕМІНАР 20

1. Адміністративно-командна система - антипод ринкової економіки.

2. Особливості формування моделі ринкової економіки в Україні.

3. Основні проблеми переходу України до ринку

ТЕЗИ ДО ЛЕКЦІЇ

Адміністративно-командна система господарювання, яка існувала в Україні, які в цілому в колишньому СРСР, протягом усієї історії свого існу­вання ставила непереборні перепони для розвитку ринкових відносин. В умовах цієї системи держава абсолютно монополізувала фактично всю гос­подарську діяльність. Практично всі економічні функції були зосереджені в руках партійно-державницької влади. При цьому заходи щодо централізації господарських рішень обґрунтовувалися такими "аргументами":

а) орієнтацією на будівництво "державного соціалізму", в умовах якого
державна власність уявлялась найбільш зрілою, соціалістичною формою
власності;

б) логікою розвитку великого машинного виробництва.

До певної межі воно об'єктивно вимагало посилення одержавлення, регламентації господарського життя, вело до стандартизації виробництва. Для адміністративно-командної системи були характерні:

а) відсутність ринково-конкурентних регуляторів економічної актив­ності;

б) недосконала структура господарства висока частка гірничодобув­них і старих традиційних галузей і відносно низька - високотехнологічних,
а також сфери послуг;

в) відомчий монополізм і фондова система розподілу ресурсів, які не
давали можливості навіть великим господарствам повністю проявити свою
підприємливість;

г) неефективна кредитно-фінансова система, фактична відсутність
ринку капіталу, тобто відсутність умов, які давали б змогу швидко підкріплювати ініціативу необхідними ресурсами;

д) нерозвинута ділова інфраструктура: підготовка кадрів, інформаційні банки, система консультування, тощо.

Усі ці проблеми мають бути вирішені завдяки переходу України до ринкової економіки, курс на яку було взято відтоді, як Україна стала неза­лежною самостійною державою.

Але перехід до ринкових відносин в нашій країні зазнав великих проб­лем і труднощів, які, насамперед, були пов'язані:

1) з невизначеністю на державному рівні моделі соціально-еконо­мічного устрою;

2) відсутністю в Україні високорозвинених товарно-грошових відносин;

3) відособленістю України від світового ринку;

4) відсутністю професійно підготовленого персоналу, який зміг би діє­во і ефективно працювати в умовах ринку, тощо.

Щодо моделі соціально-економічного устрою, яку необхідно обрати для України, існують різні точки зору.

Так, відомий український економіст, радник Президента України А.С. Гальчинський у своїй книзі "Кінець тоталітарного соціалізму. Що далі?" (1996 р.) обґрунтовує думку про те, що Україна за її ментальних традицій, економічного потенціалу, природних ресурсів та географічного становища має будувати соціалізований капіталізм, який не має нічого спільного із класичним капіталізмом і являє собою досить високий рівень гуманізації суспільства.

На думку А.С. Гальчинського, "будівництво капіталізму впродовж перших років нашої незалежності повністю провалилося, а соціальні витра­ти перехідного періоду виявилися значно більшими, ніж очікувалося". При­чини такого стану він вбачає в тому, що відбулась механічна зміна полюсів, коли в Україні виявився "розвиток за траєкторією від тоталітарного соціалі­зму до "дикого капіталізму". "З цього нічого не вийшло, та й не могло вий­ти, - пише вчений. Від тоталітарного соціалізму єдино можливим соціально прийнятим до соціального капіталізму... Кінцевим продуктом нашої трансформації має стати суспільство, що за своїми цінностями перебувати­ме на щаблі вищому за соціальні цінності сучасного капіталізму" (2, с. 7).

Підтримує точку зору А.С. Гальчинського і відомий економіст М.А.Павловський у книзі "Шлях України. Шлях вліво, шлях вправо - хиб­ний шлях" суспільства з крайнощами класично­го капіталізму, з "нульовим" потенціалом економічних функцій держави й

тоталітарного соціалізму, зі "стовідсотковою" роллю держави в регулюванні економіки безперспективний й приречений. Сучасне людство може плідно функціонувати й розвиватися лише на засадах змішаної економіки у формі соціалізованого капіталізму, (Японія, Швеція)

Відмінною позицію є точка зору провідного українського соціолога Є.І. Суїменка, який переконливо доводить у своїй статті: "В якій Україні ми живемо? Ще одна версія сутності "трансформації", що конструктивні про­цеси в Україні можуть відбуватися тільки в руслі капіталізованого соціаліз­му, який більшою мірою відповідає історичним передумовам і набуткам в Україні, ніж соціалізований капіталізм, (4, с. 194).

Професор С. Мочерний вважає, що найефективнішою моделлю соці­ально-економічного розвитку \України може бути народна економіка, яка найбільшою мірою зорієнтована на людину, її потреби, інтереси та цілі, розвиток усіх її сутнісних сил. З точки зору відносин власності така еконо­міка передбачає створення в майбутньому націй власників, ділянок землі, цінних паперів, індивідуального житла, товарів довготривалого користуван­ня, де кожен працівник буде співвласником багатства держави. Це станови­тиме економічну основу стабільності і могутності держави, його зацікавле­ності у соціальній, політичній стабільності, у високопродуктивній праці, (4, с. 50).

Вихідним пунктом створення народної економіки, — вважає вчений, - повинен стати процес трансформації відносин власності у нерозривному зв'язку з характером праці.

"Оскільки остання має здебільшого колективний характер, то ядром трансформації відносин власності в індивідуальну, максимум сімейну, влас­ність є передача переважної частки державної власності в руки трудових колективів (там же, с.50).

Незважаючи на різні точки зору щодо моделі соціально-економічного устрою, всі економісти і соціологи переконливо доводять, що має бути своя українська модель, яка б враховувала історичні особливості розвитку України і ментальність народу.

Головним інструментом створення моделі ринку повинна стати актив­на виважена і послідовна діяльність держави щодо створення необхідних інститутів ринку.

Регулююча функція держави повинна створюватися не старими, а но­вими методами, які адекватні ринковим формам господарювання. Для цього необхідно:

а) розробити цільові програми розвитку визначальних сфер народного
господарства; ,

б) забезпечити підтримку пріоритетних напрямів економічного розви­тку, виділення для цих цілей кредитів, зменшення податків;

в) стимулювання розвитку виробництва, а не посередницької діяльнос­ті, різних соціальних форм господарювання;

г) створити сприятливі умови для залучення в країну приватного іноземного капіталу, насамперед, у формі прямих інвестицій у виробничу сферу, галузі, що виробляють товари споживання.

Рушійними силами розвитку суспільних інтересів повинні стати:

• створення ефективних стимулів до праці у трудівників державного сектора;

• створення конкурентного середовища між іншими формами власності підприємницької діяльності;

• впровадження акціонерних відносин: право придбання певної суми акцій підприємств інших форм власності за наявності між ними відносин спеціалізації, кооперації, тощо;

• наявність короткострокових і довгострокових планів розвитку держа­вного сектора 1 Права парламентського контролю за їх здійсненням.

ПРАКТИКУМ 20

1. Назвіть основні причини, що гальмують перехід України до ринко­вої економіки ?

а) ___________________________________________________________

_____________________________________________________________

б) ___________________________________________________________

_____________________________________________________________

в) ___________________________________________________________

_____________________________________________________________

г) ___________________________________________________________

_____________________________________________________________

д) ___________________________________________________________

_____________________________________________________________

2. Яка, на Вашу думку, модель ринкової економіки і соціально-економічНОГО Устрою найбільш доцільна для України ? Чому ?

_______________________________________________________

3. Уявіть себе Президентом України. Які б заходи Ви запровадили, аби підтримати вітчизняного виробника ? Підприємця ?

а) ____________________ а) ____________________

б) ____________________ б) ____________________

в) ____________________ в) ____________________

г) ____________________ г) ____________________

САМОСТІЙНА РОБОТА

1. Ознайомтесь ш останніми законами Верховної Ради України про підприємницьку діяльність. Поміркуйте, чи сприяють вони її розвитку?

_____________________________________________________________

2. Підготовте реферати за темами:

1. "Становлення підприємства в сучасних умовах в Україні".

2. Народна економіка та шляхи її будування

3. Україна XXI століття: який шлях обрати?