Формування системи пріоритетів контрольованого показника суми чистого інвестиційного прибутку
Пріоритети першого по- рядку | Пріоритети друго- го порядку | Пріоритети третього порядку | і т. д. |
Сума чис- того інвес- тиційного прибутку | Сума інвести- ційних доходів | Доходи від реального інвестуван- ня Надходження відсотків, дивіден- дів тощо Приріст курсової вартості цінних паперів | |
Сума інвести- ційних витрат | Рівень цін і тарифів на послуги Обсяг інвестування Структура інвестицій | ||
Сума податко- вих платежів | Зміна системи податків Зміна ставок оподаткування Зміна системи податкових пільг | ||
Пріоритети першого порядку | Пріоритети дру- гого порядку | Пріоритети третього порядку | і т.д. |
Сума чис- того інвес- тиційного прибутку | Сума інвести- ційних доходів | Доходи від реального інвестування Надходження відсотків, дивіден- дів тощо Приріст курсової вартості цінних паперів | |
Сума інвести- ційних витрат | Рівень цін і тарифів на послуги Обсяг інвестування Структура інвестицій | ||
Сума податко- вих платежів | Зміна системи податків Зміна ставок оподаткування Зміна системи податкових пільг |
Побудова системи моніторингу контрольованих інвестиційних показників охоплює такі основні етапи:
А) Побудова системи інформативних звітних показників по кожному виду інвестиційного контролінгу базується на даних ін- вестиційного та управлінського обліку. Ця система являє собою
так звану «первісну інформаційну базу спостереження», необхід- ну для наступного розрахунку агрегованих по підприємству окремих аналітичних абсолютних і відносних показників, що ха- рактеризують результати інвестиційної діяльності підприємства.
Б) Розробка системи узагальнюваних (аналітичних) показни- ків, що відображають фактичні результати досягнення передба- чених кількісних стандартів контролю, здійснюється в чіткій відповідності з системою інвестиційних показників. При цьому забезпечується повне зіставлення кількісного виразу встановле-
них стандартів і контролюючих аналітичних показників. У про- цесі розробки такої системи будуються алгоритми розрахунку окремих аналітичних показників з використанням первинної ін- формаційної бази спостереження і методів інвестиційного ана- лізу.
В) Визначення структури і показників форм контрольних зві-
тів (рапортів) виконавців, які формують систему носіїв контро-
льної інформації. Для забезпечення ефективності контролінгу та-
ка форма звіту повинна бути стандартизована і містити таку
інформацію:
• фактично досягнуте значення контрольованого показника (у
зіставленні з передбачуваним);
• розмір відхилення фактично досягнутого значення контро-
льованого показника від передбаченого;
• факторне розмежування розміру відхилення (якщо контро-
льований показник піддається кількісному розмежуванню на
окремі складники). Алгоритм такого розмежування повинен бути
визначений і доведений до кожного виконавця заздалегідь;
• пояснення причин негативних відхилень по показникові в
цілому і окремих його складниках;
• зазначення винуватців негативного відхилення показника
(якщо це відхилення викликано внутрішніми факторами діяльно-
сті підрозділу).
Форма стандартного контрольного звіту (рапорту) виконавця
диференціюється відповідно до змісту доведеного до нього бю-
джету (плану).
Г) Визначення контрольних періодів по кожному виду інвес-
тиційного контролінгу і по кожній групі контрольованих показ-
ників. Тривалість цих періодів визначається «терміновістю реа-
гування», яка необхідна для ефективного управління інвести-
ційною діяльністю на даному підприємстві. З урахуванням цього
принципу виділяють:
• тижневий (декадний) контрольний звіт;
• місячний контрольний звіт;
• квартальний контрольний звіт.
Д) Встановлення розмірів відхилень фактичних результатів
контрольованих показників від встановлених стандартів здійсню-
ється як в абсолютних, так і у відносних показниках. Так як ко-
жен показник міститься в контрольних звітах виконавців, то на
даній стадії він агрегується в рамках підприємства в цілому. При
цьому по відносних показниках всі відхилення поділяють на три
групи:
• позитивне відхилення;
• негативне «допустиме» відхилення;
• негативне «критичне» відхилення.
Для проведення такої градації на кожному підприємстві пови-
нен бути визначений критерій «критичних» відхилень, котрий
може бути диференційований за контрольними періодами. В яко-
сті критерію «критичного» відхилення може бути прийнято від-
хилення в розмірі 20 і більше відсотків по тижневому (декадно-
му) контрольному періоду; 15 і більше відсотків по місячному
періоду; 10 і більше відсотків по квартальному періоду.
Е) Виявлення основних причин відхилень фактичних резуль-
татів контрольованих показників від встановлених стандартів.
Воно проводиться як по підприємству в цілому, так і в розрізі
окремих «центрів інвестицій».
Розроблена система моніторингу має коригуватися при зміні
цілей інвестиційного контролінгу та системи показників поточ-
них планів і бюджетів.
6. Формування системи алгоритмів дій щодо усунення від-
хиленьє заключним етапом побудови інвестиційного контролін-
гу на підприємстві. Принципова схема дій менеджерів підпри-
ємств і організацій у цьому випадку зводиться до таких трьох
алгоритмів:
а) «нічого не робити». Ця форма реагування доцільна в тих
випадках, коли розмір негативних відхилень значно нижчий за
передбачений «критичний» критерій;
б) «усунути відхилення». Така система дій передбачає проце-
дуру пошуку і реалізації резервів по забезпеченню виконання ці-
льових, планових або нормативних показників. Серед таких мож-
ливостей може бути введення посиленого режиму економії (за
принципом «відсікання зайвого»), використання системи інвес-
тиційних резервів та інші;
в) «змінити систему планових або нормативних показників».
Така система заходів вживається в тих випадках, коли можливос-
ті нормалізації окремих аспектів інвестиційної діяльності обме- жені або взагалі відсутні. Тоді за результатами інвестиційного моніторингу вносяться пропозиції щодо коригування системи ці- льових стратегічних нормативів, показників поточних інвести- ційних планів або окремих бюджетів. В окремих критичних ви- падках можуть бути обґрунтовані пропозиції про припинення деяких інвестиційних операцій і навіть діяльності окремих центрів інвестицій.
Впровадження на підприємстві системи інвестиційного конт-
ролінгу дозволяє суттєво підвищити ефективність всього процесу
управління інвестиційною діяльністю підприємства.