Формування системи пріоритетів контрольованого показника суми чистого інвестиційного прибутку

Пріоритети першого по- рядку	Пріоритети друго- го порядку	Пріоритети третього порядку	і т. д.
Сума чис- того інвес- тиційного прибутку	Сума інвести- ційних доходів	Доходи від реального інвестуван- ня Надходження відсотків, дивіден- дів тощо Приріст курсової вартості цінних паперів
Сума інвести- ційних витрат	Рівень цін і тарифів на послуги Обсяг інвестування Структура інвестицій
Сума податко- вих платежів	Зміна системи податків Зміна ставок оподаткування Зміна системи податкових пільг
Пріоритети першого порядку	Пріоритети дру- гого порядку	Пріоритети третього порядку	і т.д.
Сума чис- того інвес- тиційного прибутку	Сума інвести- ційних доходів	Доходи від реального інвестування Надходження відсотків, дивіден- дів тощо Приріст курсової вартості цінних паперів
Сума інвести- ційних витрат	Рівень цін і тарифів на послуги Обсяг інвестування Структура інвестицій
Сума податко- вих платежів	Зміна системи податків Зміна ставок оподаткування Зміна системи податкових пільг

Побудова системи моніторингу контрольованих інвестиційних показників охоплює такі основні етапи:

А) Побудова системи інформативних звітних показників по кожному виду інвестиційного контролінгу базується на даних ін- вестиційного та управлінського обліку. Ця система являє собою

так звану «первісну інформаційну базу спостереження», необхід- ну для наступного розрахунку агрегованих по підприємству окремих аналітичних абсолютних і відносних показників, що ха- рактеризують результати інвестиційної діяльності підприємства.

Б) Розробка системи узагальнюваних (аналітичних) показни- ків, що відображають фактичні результати досягнення передба- чених кількісних стандартів контролю, здійснюється в чіткій відповідності з системою інвестиційних показників. При цьому забезпечується повне зіставлення кількісного виразу встановле-

них стандартів і контролюючих аналітичних показників. У про- цесі розробки такої системи будуються алгоритми розрахунку окремих аналітичних показників з використанням первинної ін- формаційної бази спостереження і методів інвестиційного ана- лізу.

В) Визначення структури і показників форм контрольних зві-

тів (рапортів) виконавців, які формують систему носіїв контро-

льної інформації. Для забезпечення ефективності контролінгу та-

ка форма звіту повинна бути стандартизована і містити таку

інформацію:

• фактично досягнуте значення контрольованого показника (у

зіставленні з передбачуваним);

• розмір відхилення фактично досягнутого значення контро-

льованого показника від передбаченого;

• факторне розмежування розміру відхилення (якщо контро-

льований показник піддається кількісному розмежуванню на

окремі складники). Алгоритм такого розмежування повинен бути

визначений і доведений до кожного виконавця заздалегідь;

• пояснення причин негативних відхилень по показникові в

цілому і окремих його складниках;

• зазначення винуватців негативного відхилення показника

(якщо це відхилення викликано внутрішніми факторами діяльно-

сті підрозділу).

Форма стандартного контрольного звіту (рапорту) виконавця

диференціюється відповідно до змісту доведеного до нього бю-

джету (плану).

Г) Визначення контрольних періодів по кожному виду інвес-

тиційного контролінгу і по кожній групі контрольованих показ-

ників. Тривалість цих періодів визначається «терміновістю реа-

гування», яка необхідна для ефективного управління інвести-

ційною діяльністю на даному підприємстві. З урахуванням цього

принципу виділяють:

• тижневий (декадний) контрольний звіт;

• місячний контрольний звіт;

• квартальний контрольний звіт.

Д) Встановлення розмірів відхилень фактичних результатів

контрольованих показників від встановлених стандартів здійсню-

ється як в абсолютних, так і у відносних показниках. Так як ко-

жен показник міститься в контрольних звітах виконавців, то на

даній стадії він агрегується в рамках підприємства в цілому. При

цьому по відносних показниках всі відхилення поділяють на три

групи:

• позитивне відхилення;

• негативне «допустиме» відхилення;

• негативне «критичне» відхилення.

Для проведення такої градації на кожному підприємстві пови-

нен бути визначений критерій «критичних» відхилень, котрий

може бути диференційований за контрольними періодами. В яко-

сті критерію «критичного» відхилення може бути прийнято від-

хилення в розмірі 20 і більше відсотків по тижневому (декадно-

му) контрольному періоду; 15 і більше відсотків по місячному

періоду; 10 і більше відсотків по квартальному періоду.

Е) Виявлення основних причин відхилень фактичних резуль-

татів контрольованих показників від встановлених стандартів.

Воно проводиться як по підприємству в цілому, так і в розрізі

окремих «центрів інвестицій».

Розроблена система моніторингу має коригуватися при зміні

цілей інвестиційного контролінгу та системи показників поточ-

них планів і бюджетів.

6. Формування системи алгоритмів дій щодо усунення від-

хиленьє заключним етапом побудови інвестиційного контролін-

гу на підприємстві. Принципова схема дій менеджерів підпри-

ємств і організацій у цьому випадку зводиться до таких трьох

алгоритмів:

а) «нічого не робити». Ця форма реагування доцільна в тих

випадках, коли розмір негативних відхилень значно нижчий за

передбачений «критичний» критерій;

б) «усунути відхилення». Така система дій передбачає проце-

дуру пошуку і реалізації резервів по забезпеченню виконання ці-

льових, планових або нормативних показників. Серед таких мож-

ливостей може бути введення посиленого режиму економії (за

принципом «відсікання зайвого»), використання системи інвес-

тиційних резервів та інші;

в) «змінити систему планових або нормативних показників».

Така система заходів вживається в тих випадках, коли можливос-

ті нормалізації окремих аспектів інвестиційної діяльності обме- жені або взагалі відсутні. Тоді за результатами інвестиційного моніторингу вносяться пропозиції щодо коригування системи ці- льових стратегічних нормативів, показників поточних інвести- ційних планів або окремих бюджетів. В окремих критичних ви- падках можуть бути обґрунтовані пропозиції про припинення деяких інвестиційних операцій і навіть діяльності окремих центрів інвестицій.

Впровадження на підприємстві системи інвестиційного конт-

ролінгу дозволяє суттєво підвищити ефективність всього процесу

управління інвестиційною діяльністю підприємства.