Поняття про контролінг та його сутність
Контролiнг— це один з найновіших напрямів інформаційно- економічного розвитку підприємства. В сучасних умовах госпо- дарювання інтерес до нього проявляється у все більшій мірі, що зумовлено появою значної кількості перекладених видань з пи- тань обліку, фінансів, ціноутворення тощо.
Система контролінгу — це принципово нова концепція інфо-
рмації і управління, яку можна визначити як обліково-аналітичну
систему, що реалізує синтез елементів обліку, контролю, плану-
вання, яка забезпечує як оперативне, так і стратегічне управління
процесом досягнення цілей і результатів діяльності підприємства.
Поява такої дисципліни викликана переосмисленням ролі та
значення менеджменту в сучасному бізнесі. Якщо до цього часу
управління пов’язувалося, в основному, з вирішенням поточних
справ на підприємстві, то в умовах загострення конкурентної бо-
ротьби і нестабільності зовнішнього та внутрішнього середови-
ща, в якому функціонує підприємство і доводиться працювати
менеджерам, управління пов’язується з успішністю діяльності
його та забезпеченням тривалого існування.
Лише комплексний характер спостереження за всіма блоками
господарської і фінансової діяльності може забезпечити інфор-
мацію про становище підприємства і тенденції, що сприяють змі-
цненню або послабленню позиції підприємства на ринку.
В якості системи спостереження за діяльністю підприємства у
всій його багатогранності виділяється нова наукова дисциплі-
на — контролінг. Як зазначає професор Івашкевич В. Б., «одним
з найновіших напрямків теорії і практики обліку, контролю і ана-
лізу господарської діяльності підприємства за рубежем є контро-
лінг» [28, с. 8].
Нині існує неоднозначність трактувань, які характеризують
внутрішній зміст цього поняття, наприклад: «управлінський об-
лік», «контролінг», «внутрішньогосподарський облік». Одні ав-
тори і перекладачі вважають наведені поняття і об’єктивні явища
господарської практики західних підприємств, які за ними кри-
ються, рівнозначними за змістом, інші ж — навпаки.
Очевидним є те, що неможливо відривати поняття і терміни
від національного підґрунтя. Не зважаючи на походження слова
«контролінг» від англійського «to control» — контролювати,
управляти, в англомовних країнах використовується термін
«управлінський облік», хоча працівників, в обов’язки яких вхо-
дить формування інформації для управління, називають контро-
лерами. У теорії і практиці управління німецькими підприємст-
вами поняття «управлінський облік» відсутнє. Бухгалтерія чітко
поділяється на фінансову і виробничу, внаслідок чого у ФРН взя-
то на озброєння англомовний термін «controlling», яким позначе-
но якісно нове явище в управлінні підприємством.
Під терміном «контролінг» в зарубіжній літературі розу-
міють спеціально сконструйовану систему на основі інтеграції
методів планування, обліку, аналізу, нормування, контролю та
управління, яка забезпечує отримання, опрацювання та уза-
гальнення інформації про діяльність підприємства. Така сис-
тема разом з вирішенням оперативних завдань орієнтується і
на стратегічні цілі.
Завдання контролінгу значно більші за обсягом від завдань
управлінського обліку, який входить у систему контролінгу в
якості однієї із складових. Іноді робиться посилання на те, що
контролінг у ФРН рівнозначний управлінському обліку в США,
Великобританії та інших країнах. В дійсності це не так. Зокрема,
на німецьких підприємствах виділяється фінансовий облік
(Finanzbuсhhaltung), виробничий (Betriebsabrechnung) та контро-
лінг (Controlling).
Під контролінгом розуміють концепцію ефективного управ-
ління фірмою і забезпечення її довгострокового існування. Кон-
цепція контролінгу передбачає розробку філософії поведінки фі-
рми, використання принципу прямого і зворотного зв’язку в
біокібернетичному контурі регулювання, розробку енергетичного
балансу, балансу навколишнього середовища, створення системи
обліку витрат, активізацію нематеріальних факторів (комунікації,
мотивація, стимулювання праці).
Складність сучасних умов забезпечення прийняття рішень ви-
магає посилення узгодженості в діях штабних і лінійних управ-
лінських кадрів. Розробка спеціальної системи контролінгу для
підприємства вимагає від спеціаліста не лише знання проекту-
вання інформаційних систем, але й проектування сфери поведін-
ки людей.
Минулий досвід, на основі якого ухвалювалися рішення до цього часу, мало що дає в нових умовах господарювання, тому рішення повинні прийматися не на основі екстраполяції минуло- го досвіду, а на підставі даних аналізу, що ґрунтуються на оригі- нальних дослідженнях та уявленнях про розвиток бізнесу.
Контролiнг, звертаючись до зарубіжної літератури, — поняття широке. В останньому німецькому виданні «Економічний слов- ник підприємства» він визначений як концепція інформації та управління. Найбільш повно система контролінгу була вперше
описана і застосована в США, тому сам термін і складові, пов’язані з цим поняттям, наприклад, контролер — керівник служби контролінгу або особа, яка виконує ці функції, походять від англійського «controlling».
Спочатку під контролінгом розуміли сукупність певних за-
вдань у сфері обліку і фінансів, а контролер був головним бухга-
лтером. Пізніше це поняття почали розуміти ширше і до функцій
контролінгу стали відносити фінансовий контроль і оптимізацію
використання фінансових засобів і джерел. Нині контролінг мо-
жна визначати як систему управління процесом досягнення кін-
цевих результатів і результатів діяльності фірми в економічному
відношенні, з деякою часткою умовності, як систему управління
прибутком підприємства.
В умінні передбачати господарську та комерційну ситуацію, ви-
значати задані суми покриття, виявляти причини відхилень фактич-
них витрат від нормативних, своєчасно коригувати ці відхилення та
оптимізувати співвідношення затрат та результатів і полягає мисте-
цтво економічного управління. Контролiнг — один із засобів, ін-
струментів і одночасно один із складників цього мистецтва.
Відомо досить широке і загальне розуміння контролінгу як
концепції економічного управління підприємством, направленої
на виявлення шансів і ризиків, пов’язаних з отриманням прибут-
ку в умовах ринку. При цьому можна відмітити такі основні спе-
цифічні особливості контролінгу, як:
♦ єдність оперативних фінансово-економічних розрахунків і стратегічних рішень;
♦ нова орієнтація фінансово-економічних розрахунків для прийняття економічно обґрунтованих рішень;
♦ новий зміст таких традиційних функцій управління, як пла-
нування, контроль, інформаційне забезпечення, які утворюють
ядро контролінгу як концепції управління;
♦ новий психологічний зміст ролі планово-економічних служб (служб контролінгу) на підприємстві.
При сучасному рівні розвитку ринкових відносин на Заході непомірно ускладнюється орієнтація підприємств, що веде не просто до зростання ролі управління ними, але й до якісних змін у всій структурі та методах управління. Досить швидко відбува- ється процес інтеграції традиційних методів обліку, аналізу, нор- мування, планування і контролю в єдину систему одержання, опрацювання і узагальнення інформації та прийняття на її основі управлінських рішень. Для того щоб прийняти виважене управ- лінське рішення, необхідно використати, перш за все, всю наявну інформацію про ті чи інші господарські процеси в частині плано- вих завдань, фактичних витрат чи результатів діяльності, наслід- ків проведеного аналізу, результатів перевірки правильності і до- цільності діяльності чи проведених витрат, обґрунтованість існуючих та використовуваних норм і нормативів.
Як засвідчує досвід вітчизняних підприємств і організацій, для отримання таких даних слід залучити всі економічні служби, у
той час, як на Заході даними питаннями займається лише одна
служба — служба контролінгу, яка, будучи зорієнтована на дося-
гнення не лише оперативних (поточних) цілей у вигляді одер-
жання прибутку того чи іншого розміру, але й на більш стратегі-
чні і глобальні цілі, здійснює управління підприємством.
Питаннями, якими займається контролінг, що направлені на
майбутнє, є перш за все виживання підприємства. Адже не сек-
рет, що в умовах дії ринкових відносин постійно відбувається
процес банкрутства одних підприємств і процвітання інших, по-
глинання нестабільних у фінансовому відношенні фірм більш за-
можними, утворення дочірніх підприємств крупними компаніями
внаслідок заволодіння контрольним пакетом акцій підприємств,
які ще вчора вважалися цілком конкурентоздатними і фінансово
стабільними. Крім цього досить важливого моменту, контролінг
займається питаннями екологічного нейтралітету, збереженням
робочих місць, тобто соціальними факторами й рядом інших пи-
тань, що забезпечують стабільність економічної діяльності під-
приємства. Система контролінгу характеризується тим, що у ній
переважаючим є не вузьке конкретне ортодоксальне мислення
керуючих справами управлінців, а системне, комплексне вирі-
шення проблем.
Контролiнг— це якісно нове явище в теорії і практиці управ-
ління підприємством. В економічній діяльності підприємств він
відіграє надзвичайно важливу роль, так як це концепція, що на-
правлена на ліквідацію «вузьких місць», орієнтована на майбутнє
відповідно до поставленої мети і завдань одержання певних ре-
зультатів. Неоціненна роль контролінгу в діяльності невеликих фірм, акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідаль- ністю (командитних товариств), а таких фірм у країнах з вільною ринковою економікою переважна більшість. Економічними пи- таннями на таких підприємствах професіонально займається певне коло людей, в основному, власники або управлінці, які повинні добре володіти основами планування, обліку і фінансів. Як прави- ло, економічна служба невеликих фірм складається з одного або декількох бухгалтерів і фінансиста — спеціаліста з податків. Як у більшості практиків, у них немає часу, а інколи й бажання засвою- вати теоретичні праці з сучасних проблем планування, обліку й аналізу всієї фінансово-господарської діяльності, оскільки кінцева мета їх діяльності — забезпечення максимальної ефективності дія- льності своєї фірми чи підприємства, і тому оволодіння прийома- ми контролінгу дає той ефект, що від них і вимагається.