Економічна теорія марксизму
157. Знайдіть відповідний предмет та метод дослідження МАРКСИЗМУ:
| Предмет | метод | |
| А | сфера обігу | емпіричний |
| Б | сфера виробництва | функціональний |
| В | сфера виробництва і обігу одночасно | каузальний (причинно-наслідковий зв’язок) |
158. Наявність у товару двох властивостей – вартості і споживної вартості – К. Маркс пояснює:
а) поділом праці і спеціалізацією виробників;
б) витратами виробництва і корисністю блага;
в) двоїстим характером праці, яка одночасно є і конкретною, і абстрактною;
г) двоїстим характером виробництва, у якому беруть участь праця і капітал.
159. К.Маркс вважав, що блага мають цінність (вартість) лише тому, що в них уречевлена:
а) абстрактна людська праця; б) конкретна людська праця;
в) корисність; г) всі відповіді правильні.
160. Згідно трудової теорії вартості К.Маркса, вартість товару визначається:
а) кількістю конкретної праці, затраченої на виробництво товару;
б) кількістю праці, затраченої на виробництво товару індивідуальним виробником;
в) кількістю суспільно-необхідної праці, затраченої на виробництво товару;
г) правильні відповіді а) і в).
161. Згідно теорії вартості К. Маркса, конкретна праця створює:
а) вартість товару; б) споживну вартість товару;
в) мінову вартість товару; г) всі відповіді правильні.
162. Абстрактною К.Маркс вважає:
а) продуктивну працю, що створює матеріальні блага;
б) непродуктивну працю, яка створює послуги;
в) працю як витрати розумової, нервової і фізичної енергії;
г) працю, що є альтернативою дозвілля.
163. Економістом, який увів нову категорію „товар робоча сила” і довів, що його виробниче споживання створює протягом робочого дня вартість більшу, ніж вартість самого „товару робоча сила”, був:
а) А. Сміт; б) Д. Рікардо; в) К. Маркс; г) Т. Мальтус.
164. Автором теорії додаткової вартості був:
а) А. Сміт; б) Д. Рікардо; в) К. Маркс; г) Т. Мальтус.
165. Відкриття двоїстого характеру праці, що, як вважали марксисти, зробило трудову теорію вартості науково довершеною, належало:
а) А. Сміту; б) Д. Рікардо; в) К. Марксу; г) А.Маршаллу.
166. Визначення капіталу як суспільного відношення між капіталістами і найманими робітниками, як самозростаючої вартості належить:
а) А.Сміту; б) А.Тюрго; в) Д.Рікардо; г) К.Марксу.
167. Хто з наступних економістів вводить в науковий оборот поділ капіталу на постійний та змінний для доказу, що додаткова вартість створюється лише змінним капіталом:
а) А. Сміт; б) Ф. Кене; в) К. Маркс; г) А. Маршалл.
168. „Наріжним каменем” економічного вчення К. Маркса марксисти вважали:
а) трудову теорію вартості; б) теорію додаткової вартості;
б) теорію відтворення суспільного капіталу; г) теорію нагромадження.
169. К. Маркс вважав, що викрив „таємницю капіталістичної експлуатації”, створивши:
а) трудову теорію вартості;
б) теорію додаткової вартості;
б) теорію відтворення суспільного капіталу;
г) теорію нагромадження.
170. Згідно теорії вартості К. Маркса, абстрактна праця утворює:
а) вартість товару; б) споживну вартість товару;
в) мінову вартість товару; г) корисність товару.
171. У теоретичній концепції К. Маркса експлуатація праці капіталом полягає у:
а) нееквівалентному обміні між капіталістом та робітником на ринку праці;
б) привласненні капіталістом додаткової вартості;
в) позаекономічному примусі робітника до праці на капіталіста;
г) у встановленні капіталістом заробітної плати на рівні, нижчому за рівноважну ринкову ставку.
172. Додаткова вартість за К. Марксом є результатом:
а) зростання продуктивності капіталу;
б) неоплаченої праці найманих робітників;
в) зростання продуктивності капіталу і праці;
г) неоплаченого нормального прибутку капіталіста.
173. Для аргументації теорії додаткової вартості К. Маркс вводить в науковий оборот нові категорії:
а) товар – робоча сила;
б) постійний і змінний капітал;
в) необхідний і додатковий робочий час;
г) всі відповіді правильні.
174. К. Маркс визначає капітал як:
а) самозростаючу вартість;
б) товар тривалого використання;
в) засіб інвестування і розширення виробництва;
г) засіб зайняти корисною діяльність працьовитих людей.
175. К. Маркс розглядав капітал як:
а) грошові ресурси, які спрямовуються на розвиток виробництва;
б) засіб експлуатації найманої праці і капіталом;
в) засіб інвестування і розширення виробництва;
г) засіб зайняти корисною діяльність працьовитих людей.
176. Згідно теорії К.Маркса, постійний капітал – це:
а) частина капіталу, яка перетворюється на засоби виробництва;
б) частина капіталу, яка витрачається на придбання робочої сили;
в) витрати на фіксовані ресурси, які не змінюються зі зміною обсягу випуску;
г) правильні відповіді а) і в).
177. Згідно теорії К.Маркса змінний капітал - це:
а) частина капіталу, яка перетворюється на засоби виробництва;
б) частина капіталу, яка витрачається на придбання робочої сили;
в) витрати на фіксовані ресурси, які не змінюються зі зміною обсягу випуску;
г) витрати на змінні ресурси.
178. Заробітну плату К.Маркс визначає як:
а) перетворену форму вартості і ціни товару „робоча сила”;
б) ринкову вартість праці;
в) мінімум засобів для існування робітника;
г) правильні відповіді а) і в).
179. Зростання органічної будови капіталу, за Марксом, спричиняє:
а) зростання промислової резервної армії праці;
б) абсолютне і відносне зубожіння пролетаріату;
в) посилення поляризації суспільства;
г) всі відповіді правильні.
180. Процес капіталістичного нагромадження, за К.Марксом, – це насамперед:
а) збільшення позичкового капіталу;
б) капіталізація частини додаткової вартості;
в) концентрація і централізація капіталу;
г) збільшення масштабу капіталістичного виробництва.
181. Перетвореними формами додаткової вартості, за К. Марксом, виступають:
а) фактори виробництва – земля, праця, капітал;
б) ціна й заробітна плата;
в) прибуток, рента, процент;
г) диференційна та абсолютна земельна рента.
182. Автором теорії абсолютної земельної ренти був:
а) В. Петті; б) А. Сміт; в) Ф. Кене; г) К. Маркс.
183. Причиною виникнення абсолютної земельної ренти К. Маркс вважав:
а) відмінності у родючості різних ділянок землі;
б) дію закону спадної родючості землі;
в) приватну власність на землю;
г) відмінності у місцерозташуванні різних ділянок землі.
184. Тенденція норми прибутку до зниження, за Марксом, породжується:
а) підвищенням заробітної плати найманих робітників;
б) зростанням органічної будови капіталу;
в) підвищенням цін на предмети споживання;
г) збільшенням у структурі капіталу частки змінного капіталу.
185. Наслідки дії закону тенденції норми прибутку до зниження згідно з теорією К.Маркса полягають у тому, що:
а) розвиток продуктивних сил за умов капіталізму вступає у протиріччя з метою способу виробництва – збільшенням вартості капіталу;
б) дійсною границею капіталістичного виробництва стає сам капітал;
в) капіталізм знищить себе сам, оскільки вичерпуються можливості його саморозвитку;
г) всі відповіді правильні.
186. Хто вперше реалізував на практиці ідею регульованого ринку:
а) Дж.М.Кейнс;
б) Р.Лукас;
в) В.І.Ленін;
г) Ф.Д.Рузвельт.