Контроль витрат операційної діяльності

В процесі перевірки обгрунтованості формування витрат діяльності підприємства вивчаються усі основні джерела інформації, починаючи з первинних документів і закінчуючи фінансовою звітністю та пояснення­ми до неї. Контроль витрат безпосередньо пов'язаний з перевіркою до-

стовірності фінансової звітності за формою № 2 "Звіт про фінансові ре­зультати".

Перевірку проводять з посиланням на П(С)БО 3 "Звіт про фінансо­ві результати", П(С)БО 16 "Витрати" та інші діючі чинники.

Передусім слід визначитись, яке саме підприємство перевіряється, чи відноситься воно до суб'єктів малого бізнесу. Згідно з п.2 статті 2 За­кону України "Про підприємства в Україні" до суб'єктів малого бізнесу належать підприємства, в яких чисельність працюючих не перевищує:

• у промисловості та будівництві - 200 чоловік;

• в інших галузях виробничої сфери - 50 чоловік;

• у науці та науковому обслуговування - 100 чоловік;

• у галузях невиробничої сфери - 25 чоловік;

• у роздрібній торгівлі - 15 чоловік.

Якщо перевірка здійснюється на малих підприємствах, то джере­лом узагальненої інформації для контролю витрат за елементами є дані бухгалтерського обліку на рахунках класу 8 "Витрати за елементами".

Діючі чинники вимагають використання рахунків цього класу усі­ма суб'єктами малого підприємництва, а також іншими організаціями не-комерційної діяльності. Однак, якщо підприємство веде різнопланову ді­яльність, то облік витрат лише за елементами на рахунках класу 8 "Ви­трати за елементами" обмежує можливість отримання інформації за ви­дами витрат. Така інформація важлива для управління підприємством.

Ведення обліку витрат лише на рахунках класу 8 "Витрати за еле­ментами" актуальне для підприємств з невеликою кількістю господарсь­ких операцій і за відсутності декількох напрямків діяльності.

Підприємства самостійно обирають та затверджують облікову по­літику, де передбачають у тому числі облік витрат лише за елементами, або лише за видами на рахунках класу 9 "Витрати діяльності". Вибір під­приємства за цими питаннями повинен бути зафіксований в Наказі про облікову політику.

В ході перевірки слід детально проаналізувати Наказ про облікову політику і додати до акту перевірки довідку про облікову політику витрат, яка обрана підприємством і повинна бути додержана в ревізованому пері­оді. Довідку складають за довільною формою. Однак в ній слід зазначити:

• назву підприємства, яке перевіряється;

• прізвище та посада перевіряючого;

• період, що перевіряється;

• дата початку і завершення перевірки;

• передбачений Наказом про облікову політику спосіб ведення обліку
витрат на період, який перевіряється;

• чинники, якими повинно керуватись підприємство при виборі варіан­
тів обліку витрат за кожним їх елементом;

• відхилення від вимог нормативних діючих чинників;

• можливий вплив відхилення від вимог нормативних діючих чинників з
обліку витрат на достовірність звітних даних через неправильну облі­
кову політику підприємства.

Підприємства можуть використовувати одночасно з рахунками класу 9"Витрати діяльності" рахунки класу 8 "Витрати за елементами". Це необхідно робити для узагальнення інформації за елементами з метою заповнення другого розділу Звіту про фінансові результати. За допомо­гою рахунків класу 8 "Витрати за елементами" зручно формуються дані для заповнення та контролю другого розділу Звіту про фінансові резуль­тати. Назви рахунків класу 8 "Витрати за елементами" і рядків розділу № 2 Звіту про фінансові результати ідентичні. Це дозволяє проводити пе­ревірку достовірності даних Звіту про фінансові результати на підставі оборотів рахунків без додаткових вибірок.

Якщо підприємство веде облік лише на рахунках класу 9 "Витрати діяльності", то інформація за елементами операційних витрат може бути отримана розрахунковим шляхом.

Правильність розрахунків для заповнення форми Звігу про фінан­сові результати перевіряють, виходячи з того, що елеменг витрат - це су­купність економічно однорідних витрат.

Згідно з п.21 П(С)БО 16 "Витрати" групування витрат операційної діяльності повинно здійснюватись за такими економічними елементами:

• матеріальні витрати;

• витрати на оплату праці;

• інші прямі витрати:

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація;

- інші операційні витрати.

Витратами діяльності ревізор може визнавати згідно з пунктами 5-8 П(С)БО 16 "Витрати":

• витрати, які призводять до збільшення зобов'язань або зменшення ак­
тивів шляхом нарахування заробітної плати; списання витрачених на
виробництво продукції (робіт, послуг) сировини та матеріалів; тощо;

• економічні вигоди, які забезпечує актив протягом тривалого періоду.
Визнаються як витрати на основі систематичного розподілу шляхом
нарахування амортизації основних засобів та нематеріальних активів;

• економічні вигоди, які не відповідають критеріям активів підприємст­
ва. Визнаються як витрати суми уцінки товарно-матеріальних ціннос­
тей; суми створених резервів сумнівних боргів; тощо;

• інші витрати у разі, коли можлива достовірна оцінка їх суми.

Перевіряючий повинен ретельно обстежити, чи не включені до Зві­ту про фінансові результати витрати, які не підлягають визнанню, як ви­трати операційної діяльності згідно з Положеннями (стандартами) бухга­лтерського обліку. Не визнаються витратами звітного періоду:

• суми авансів постачальникам за сировину, матеріали, послуги, роботи;

• суми платежів комітентам за агентськими угодами, договорами komj-
сії, тощо;

• суми погашення раніше отриманих займів, позик;

• суми зменшення капіталу внаслідок його вибуття чи розподілу влас­
никами.