Балансова й облікова політика в контексті її методології

Варто підкреслити, що вищезазначені критерії розглядаються вітчизняними науковцями дещо в іншому ракурсі. Зокрема, виходячи з того, що різні користувачі потребують різноманітну інформацію, яка забезпечувала б їх запити відповідно до особливостей діяльності чи кола інтересів, а задоволення потреб користувачів звітної інформації у повному обсязі зумовлює її розширення, якому протидіють об'єктивні та суб'єктивні чинники з боку підприємств щодо надання такої інформації, підкреслюється, що ця протидія урівноважується за умови, коли система звітних показників формується з дотриманням низки критеріїв, які задовольняють взаємно протилежні інтереси органів управління та інших користувачів звітної інформації, з одного боку, так і підприємств, що забезпечують її — з іншого. Ця протилежність інтересів щодо обсягу і змісту звітності, яка полягає в мінімізації системи показників з точки зору підприємства і максимізації з боку користувачів, вимагає розробки обґрунтованих критеріїв її формування, що відповідають основній вимозі — забезпеченню інформації за науково обґрунтованими запитами.

При цьому на основі порівняння цих критеріїв з принципами підготовки та вимог до фінансової звітності, які наведені у Законі України «Про

бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», ствер-джується про можливість конкретизації цих нормативно-правових документів

(табл. 1).

Таблиця 1 –	Основні критерії облікової політики
Критерії		Ознаки критеріїв	Умови відповідності критеріям
Доречність			Значимою є інформація, відсутність або
		Істотність	неправильна оцінка якої може негативно
		вплинути на рішення користувачів звітності.
			Подання значимої інформації в окремих статтях.
			Дотримання законодавчих строків подання
			звітності (упродовж б місяців після звітної дати).
		Своєчасність	Відповідність вигід від використання інформації
		та затрат на ведення обліку і складання звітності.
			Можливість фінансового прогнозу за звітною
			інформацією.
Надійність			Повнота і адекватність первинного, поточного
		Достовірність	обліку і звітності Подання у звітності вичерпної
		та істотної інформації Застосування
			міжнародних стандартів звітності
			Пріоритет економічного змісту операцій над
		Змістовність	юридичною формою/встановленими
			нормативними актами при їх узгодженості.
		Об'єктивність/	Звітна інформація має бути вільна від
		упередженості. Звітність мусить бути
		Нейтральність
		однакова для всіх користувачів звітності.
		Обачність	Пріоритет обліку збитків, затрат і зобов'язань.
		Оцінка активів за мінімальною вартістю,
			зобов'язань — за максимальною
		Перевірюваність	Незалежний аудит звітності
			Публікація звітності
			Послідовність і розкриття облікової політики
			Допустимість змін облікової політики для
Порівняльність		Постійність	достовірного подання інформації і розрахунок
	результатів зміни.
			Динаміка співставних звітних показників (за два
			суміжних звітних періоди).
			Чіткість і ясність формулювань звітних статей,
Зрозумілість		Доступність	показників і пояснень. Високий рівень знань
			користувачів.

У складі концепції обліку Великобританії і США є також концепція обережності, відповідно до якої пріоритет надають визнанню збитків і втрат, у разі невизначеності операцій. Конкретно вона визначає наступне: прибуток

визнають в межах звітного періоду, активи оцінюють за мінімальною оцінкою, зобов'язання і збитки — за максимальною і вводять у звітність в обов'язковому порядку, амортизацію нараховують незалежно від фінансового результату компанії. У міжнародних стандартах концепцію обережності наводять у складі критеріїв звітності (табл.2).

Таблиця 2 – Основні міжнародні принципи бухгалтерського обліку