Причини виникнення помилок в облікових записах і документах

"помилка" стосується ненавмисних порушень у відображенні фінансової інформації, які виникають у результаті арифметичних, граматичних або інших помилок у записах облікових даних; ненавмисного пропуску або неправильного уявлення про окремі факти; неправильного відображення лічильних пристроїв; різних відхилень від правил контролю за діяльністю службових осіб.

Причини виникнення помилок:

1.Зовнішні:

- стан галузі діяльності;

- стан національної економіки (криза, депресія, пожвавлення, піднесення);

- галузеві особливості виробничої діяльності;

- можливість банкрутства у звязку з кризовим станом галузі;

- особливості місцезнаходження субєкта госопдарювання;

- галузеві особливості технології виробництва.

2. Внутрішньогосподарські:

- зміни облікової політики;

- недосконала організація управління;

- недосконала організація обліково-економічної роботи;

- значні інвестиції в кризові галузі діяльності;

- наявність нетипових операцій;

- зміна договірних відносин;

- структура активів, зобов’язань, капіталу;

- особливості використання прибутку;

- невідповідність оборотного капіталу значним змінам інших показників діяльності;

- неадекватність витрат отриманим товарам, роботам, послугам і доходів обсягам реалізації та інших операцій;

- залежність від обмеженого кола партнерів.

Шахрайство та його види.

"шахрайство" стосується навмисного неправильного показу фінансової інформації одним або кількома посадовими особами із складу керівництва і службовців підприємства. Шахрайство може здійснюватися шляхом маніпуляцій, фальсифікацій і змін записів на рахунках бухгалтерського обліку в облікових реєстрах або документах; навмисного неправильного віднесення до активів різних статей; знищення або пропуску записів операцій або документів; відображення операцій без розкриття їх змісту; підготовка і використання в обліку фальсифікованих первинних документів;

Існують певні ознаки, що свідчать про можливості здійснення шахрайства на підприємстві. Основними з них є:наявність несанкціонованих операцій; відсутність первинних документів, облікових регістрів, договірної документації тощо; необґрун-товане коливання цін за один і той самий звітний період;наявність надмірних повернень реалізованих товарів, анульованих (недійсних) продажів, безнадійних боргів та встановлення необґрун-тованих фактів нестач запасів;агресивна реакція керівництва на проведення аудиторської перевірки;

наявність значних матеріальних винагороджень, що пов’язані з досягненням запланованого рівня прибутку або продажу;керівництво підприємства та інші співробітники уникають запитань і не хочуть (не можуть) надати документи, що їх вимагає аудитор для перевірки;зосередження влади в руках одного або невеликої групи менеджерів.

Для визначення шахрайства аудитору необхідно:

Ø визначити мотиви шахрайства у клієнта;

Ø ознайомитись із персоналом, особливо з керівним, оцінити умови та порядок оплати його праці, наявність засобів (дорогих автомобілів, приміських котеджів тощо), вартість яких не відповідає одержаним доходам працівника;

Ø встановити наявність умов, що можуть сприяти можливості здійснення випадків шахрайства;

Ø виявити ознаки шахрайства шляхом виконання аналітичних процедур;

Ø провести суцільну та вибіркову перевірку об’єктів із найбільшим ризиком невиявлення порушень.

У західних країнах існують «золоті правила» аудиторів щодо виявлення шахрайства:

· Намагатись з’ясувати причину відхилень.

· Не слід питання довіри до людей розглядати тільки в залежності від їхнього становища в суспільстві.

· Не припускатися думки, що шахрайство неможливе на цьому підприємстві.

· Відчувати особисту відповідальність за виявлення шахрайства.

· При виявленні потенційних проблем посилити контроль з метою зниження ризику.

· Знати ситуації, що супроводжуються значним ризиком шахрайства, та їх ознаки.