Сутність валютних операцій комерційного банку
Одним із напрямів банківського бізнесу є його діяльність на валютному ринку, яка представлена як операціями клієнтів, так і безпосередньо власними операціями банків. Крім цього, банкам належить функція агента валютного контролю, яка зобов'язує їх здійснювати контроль за дотриманням вимог валютного законодавства.
Валютними операціями є господарські операції, вартість яких визначається в іноземній валюті, або ті, що потребують розрахунків в іноземній валюті.
Для правильного відображення в бухгалтерському обліку операцій з іноземною валютою слід усвідомити такі терміни та поняття:
— валютні цінності — валюта України, іноземна валюта, платіжні документи, що виражені в іноземній валюті;
— валюта України (гривня) — грошові знаки у формі банкнот, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу;
— іноземна валюта — іноземні грошові знаки у формі банкнот, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу;
— платіжні документи, що виражені в іноземній валюті: іменні
чеки, виражені в іноземній валюті (далі — іменні чеки), дорожні
чеки, виражені в іноземній валюті (далі — дорожні чеки).
Резиденти:
— фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном);
— юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України;
— дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.
Нерезиденти:
— фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України);
— юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, в тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України;
— розташовані на території України іноземні, дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їхні філії, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.
Обмінні операції — операції, які виконуються у двох різних валютах (причому одна з них може бути національною валютою) і впливають на валютну позицію банку.
Валютна позиція банку — залишки коштів в іноземній валюті, які формують активи та пасиви (з урахуванням позабалансових вимог та зобов'язань за незавершеними операціями) у відповідних валютах. Існують закрита та відкрита валютні позиції.
Закрита валютна позиція — валютна позиція у відповідній валюті, коли активи та пасиви (з урахуванням позабалансових вимог та зобов'язань за незавершеними операціями) зберігаються.
Відкрита валютна позиція — різниця між залишками коштів у іноземній валюті, що формують активи та пасиви (з урахуванням у позабалансових вимогах та зобов'язаннях за незавершеними операціями) у відповідних валютах, внаслідок якої з'являється можливість отримати додаткові прибутки або ризик додаткових збитків у результаті зміни обмінних курсів валют.
Коротка відкрита валютна позиція — відкрита валютна позиція у відповідній валюті, коли пасиви та позабалансові вимоги перевищують пасиви та позабалансові зобов'язання.
Найпоширенішими валютними операціями, що виконуються банками, є:
1. Неторговельні операції:
— з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти фізичними особами;
— купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти фізичними особами;
— приймання готівки на інкасо;
— видача дозволу на вивезення валюти;
— конвертація валюти за дорученням клієнта;
— операції з чеками та платіжними картками;
— операції за переказами в іноземній валюті.
2. Операції з торгівлі іноземною валютою на Міжбанківському
валютному ринку України (МВРУ):
— укладання угод з метою хеджування ризиків; укладання угод з метою отримання спекулятивного прибутку;
— укладання угод з метою виконання доручень клієнтів;
— укладання угод для виконання власних зобов'язань банку;
— укладання угод купівлі однієї іноземної валюти за іншу.
3. Операції в іноземній валюті, що виконуються за дорученням
клієнтів банку:
— відкриття та обслуговування поточних і вкладних (депозитних) рахунків суб'єктів підприємницької діяльності в іноземній валюті;
— відкриття та обслуговування поточних і вкладних (депозитних) рахунків фізичних осіб в іноземній валюті;
— надання кредитів в іноземній валюті.
Здійснення розрахунків в іноземній валюті регулюється Законом України від 23.09.94 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Цим Законом передбачено такі положення:
1. Виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контракті, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується.
Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії НБУ.
2. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки в разі, якщо таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, або виставлення векселя на користь постачальника продукції, що імпортується, потребує індивідуальної ліцензії НБУ. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитива термін, який передбачений вище (180 днів), діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.
3. Резиденти, які купують іноземну валюту через уповноважені банки, для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентами повинні здійснювати перерахування таких сум протягом п'ять робочих днів з моменту зарахування таких сум на валютні рахунки резидентів.
4. Порушення резидентами термінів, передбачених у пунктах 1 і 2, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої в грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.
5. У разі порушення резидентами термінів, передбачених у пункті 3, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету. Негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.
6. У випадку перевищення строків, зазначених у пунктах 1 і 2, у випадку виконання резидентами договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення НБУ може надавати індивідуальні ліцензії.
Законодавством України передбачено отримання ліцензій на будь-які операції, пов'язані з рухом валютних коштів та цінностей.
Ліцензії на здійснення валютних операцій надаються банком на підставі положення № 181 від 06.05.98 p., затвердженого Постановою Правління НБУ, де обумовлені вимоги до банків для отримання права на здійснення операцій за певними пунктами ліцензії. Право на отримання ліцензії мають банки, які:
— є юридичними особами;
— працюють в Україні не менше одного року;
— протягом минулих років не мали серйозних зауважень з боку банківського нагляду та податкової адміністрації;
— мають розмір зареєстрованого Статутного фонду.
Банки, що отримали ліцензію на здійснення валютних операцій, називаються уповноваженими банками.
Ліцензії поділяються на генеральні та індивідуальні. Генеральні ліцензії надаються банкам та іншим кредитно-фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, які не потребують індивідуальної ліцензії на весь термін дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії надаються підприємствам та організаціям на здійснення разової валютної операції на термін, необхідний для здійснення такої операції.
У положенні № 181 «Про порядок видачі банкам ліцензії на здійснення банками операцій» наведені окремі пункти валютної діяльності, що підлягають ліцензуванню:
— ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України (п. 15);
— неторговельні операції з валютними цінностями (п. 16);
— ведення коррахунків банків (резидентів і нерезидентів) у іноземній валюті (п. 17);
— ведення коррахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України (п. 18);
— відкриття коррахунків в уповноважених банках України у іноземній валюті та здійснення операцій за ними (п. 19);
— відкриття коррахунків у банках (нерезидентах) у іноземній валюті та здійснення операцій за ними (п. 20);
— залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України (п. 21);
— залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках (п. 22);
— валютні операції на міжнародних ринках (п. 23);
— операції з банківськими металами на валютному ринку України (п. 24);
— операції з банківськими металами на міжнародних ринках (п. 25).
Для отримання дозволу на здійснення операцій за окремими пунктами ліцензії передбачено певний розмір капіталу підприємства та вимоги щодо їх технічного забезпечення. Крім того, існують загальні вимоги, до яких належать: наявність служби внутрішнього аудиту, наявність внутрішніх підрозділів, здатних проводити дозволені операції, наявність внутрішньої регламентації проведення подібних операцій — посадових інструкцій та положень. У разі по-
рушень зазначених вимог НБУ має право відмовити у наданні ліцензії.
Відмова з боку НБУ в наданні ліцензії може бути оскаржена в арбітражному суді.
2. Принципи ведення банками рахунків клієнтів у іноземній валюті
Банки відкривають рахунки в іноземній валюті юридичним та фізичним особам згідно з чинним законодавством України. Порядок відкриття рахунків клієнтам регламентовано інструкцією № З «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті», затвердженою НБУ 04.02.1998 р.
Для відкриття поточного рахунка в іноземній валюті юридична особа-резидент подає уповноваженому банку такі документи:
— заяву на відкриття рахунка, яку підписують керівник і головний бухгалтер та скріплюють гербовою печаткою;
— картку із зразками підписів осіб, яким надано право розпоряджатися рахунком і підписувати платіжні та інші розрахункові документи, засвідчену відповідно до вимог;
— копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади, засвідчену нотаріально чи органом, який видав це свідоцтво;
— копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально чи реєструючим органом;
— копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом, нотаріально або уповноваженим банком;
— копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, засвідчену нотаріально або органом, що видав цей документ.
У разі якщо поточний рахунок в іноземній валюті відкривають у тому самому банку, де відкрито поточний рахунок у національній валюті, надання повного пакета документів не обов'язкове, а тільки подають:
— заяву про відкриття рахунка в іноземній валюті;
— картку із зразками підписів та відбитком печатки.
Банк із власником рахунка укладає договір на розрахунково-касове валютне обслуговування поточного рахунка.
Відокремленим підрозділам підприємств поточні рахунки в іноземній валюті відкриваються за згодою головного підприємства, що має право використовувати іноземну валюту у своїх розрахун-
ках. Документи для відкриття таких рахунків відокремлені підрозділи подають такі самі, що й при відкритті поточних рахунків у національній валюті.
Види валютних рахунків клієнтів передбачені інструкцією НБУ № 3 залежно від режиму їх функціонування:
1. Поточні валютні рахунки резидентів — юридичним особам для здійснення торговельних та неторговельних операцій з нерезидентами.
2. Поточні валютні рахунки іноземним інвесторам.
3. Поточні валютні рахунки фізичних осіб:
а) громадянам України без підтвердження джерел надходження
коштів у іноземній валюті;
б) іноземцям-резидентам, що отримали право на проживання в
Україні;
в) іноземцям-нерезидентам, що отримали право на проживання
в Україні терміном до одного року (з підтвердженням джерел над
ходження коштів).
4. Позичкові рахунки юридичних осіб та їх представництв (ре
зидентів та нерезидентів). 5. Депозитні рахунки юридичних осіб та
їх представництв (резидентів та нерезидентів).
На поточні рахунки в інвалюті юридичних осіб-резидентів зарахування можуть проводитися через розподільчі рахунки і безпосередньо.
Наприклад, через розподільчі рахунки зараховують:
— готівку, що надійшла від нерезидента до каси уповноваженого банку згідно з експортним контрактом або ввезену уповноваженими особами на транспортних засобах, які надають послуги за межами України, та зареєстровану митною службою при в'їзді в Україну;
— готівка у вигляді митних платежів та інших зборів згідно з чинним законодавством України;
— невикористаний залишок іноземної готівки чи коштів за іноземними платіжними документами, що раніше були отримані (куплені) в уповноважених банках України чи за кордоном для оплати витрат на відрядження тощо;
— готівку як благодійний внесок особи-нерезидента;
— кошти за платіжними документами, що надіслані з-за кордону на ім'я власника рахунка або ввезені на територію України і задекларовані;
— безготівкові кошти, що перераховані з-за кордону на ім'я власника рахунка за зовнішньоекономічними контрактами або ввезені і зареєстровані митною службою, перераховані за зовнішньоекономічними контрактами, та інші безготівкові кошти.
Безпосередньо на поточні рахунки зараховують:
— кошти, куплені за дорученням власника рахунка уповноваженим банком відповідно до чинного законодавства України;
— суму поданого кредиту відповідно до кредитної угоди;
— кошти, перераховані з власного депозитного рахунка в уповноваженому банку відповідно до депозитної угоди;
— суму відсотків, нарахованих за залишком коштів на власному поточному і депозитному рахунках;
— кошти, перераховані з власного поточного рахунка в іншому уповноваженому банку.
З поточного інвалютного рахунка юридичних осіб-резидентів за розпорядженням власника рахунка проводяться такі операції:
— виплата готівкою чи платіжними документами працівникам на закордонні службові відрядження, на експлуатаційні витрати, пов'язані з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном, представницькі витрати за кордоном;
— виплата готівкою для оплати праці працівникам-нерези-дентам, які працюють в Україні за контрактом;
— виплата готівкою для сплати державного мита згідно з чинним законодавством України;
— перерахування з рахунка резидента-носередника на поточні рахунки інших резидентів — юридичних осіб, за дорученням яких на підставі відповідних договорів було здійснено продаж нерезидентові товарів, послуг;
— перерахування на користь нерезидента за межі України за зовнішньоекономічними контрактами тощо.
Для відкриття цього рахунка представництво юридичної особи-нерезидента подає до уповноваженого банку такі документи:
— заяву про відкриття рахунка від свого імені;
— копію свідоцтва про реєстрацію представництва в уповноважених органах України, засвідчену нотаріально;
— копію легалізованого витягу з торговельного, банківського чи судового реєстру, або реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи-нерезидента, засвідчену нотаріально;
— копію легалізованого статуту (положення) юридичної особи, яка засновує представництво в Україні, засвідчену нотаріально;
— копію легалізованої довіреності юридичної особи-нерези-дента її офіційному представникові на ведення справ в Україні, засвідчену нотаріально;
— картку із зразками підписів та відбитком печатки, засвідчену нотаріально.
Для відкриття поточного рахунка в іноземній валюті дипломатичним, консульським, торговельним та іншим офіційним представництвам іноземних держав, що розташовані на території України, до уповноваженого банку подають такі документи:
— заяву про відкриття рахунка;
— копію посвідчення Міністерства закордонних справ України про акредитацію посольства (представництва) на території України, засвідчену нотаріально або органом, що видав посвідчення;
— картку із зразками підписів та відбитком печатки, засвідчену Міністерством закордонних справ України.
Для відкриття поточного рахунка в іноземній валюті представництву іноземного банку до уповноваженого банку України подають такі документи:
— заяву представництва про відкриття рахунка;
— копію легалізованого Положення про представництво іноземного банку, засвідчену нотаріально;
— копію легалізованої довіреності на виконання представницьких функцій, засвідчену нотаріально;
— картку із зразками підписів та відбитками печатки, засвідчену нотаріально.
На поточні рахунки в іноземній валюті постійних представництв іноземних компаній, фірм, міжнародних організацій, що займаються підприємницькою діяльністю, зараховуються кошти:
— у готівковій формі, що ввезені на територію України уповноваженим представником юридичної особи-нерезидента і зареєстровані митною службою при в'їзді в Україну;
— у сумі невикористаного залишку готівкової іноземної валюти за платіжними документами, що були раніше куплені в уповноважених банках України, для оплати витрат на відрядження та обслуговування транспортних засобів;
— перераховані з-за кордону на ім'я власника рахунка;
— куплені на міжбанківському валютному ринку України власником рахунка за власні кошти, що є на рахунка типу «ГІ», відкритому в національній валюті України;
— перераховані в межах України відповідно до чинного законодавства тощо.
За розпорядженням цих власників з поточного рахунка в інвалюті проводять такі видаткові операції:
— виплату готівкою для оплати праці працівникам-
нерезидентам, що працюють в Україні за контрактом, для витрат
на службові відрядження, експлуатаційні та представницькі ви
трати;
— перерахування за межі України на рахунки юридичних осіб-нерезидентів, інтереси яких представляють в Україні ці представництва;
— перерахування коштів на рахунок юридичної особи-резидента або як благодійний внесок;
— перерахування залишків коштів при закритті поточного рахунка в одному банку і відкритті в іншому;
— перерахування в рахунок погашення кредиту і відсотків за нього;
— продаж на міжбанківському валютному ринку України для перерахування на рахунок типу «П» у національній валюті;
— інші перерахування, ідо не суперечать чинному законодавству України.
Облік операцій за цими рахунками ведеться за загальними правилами.
Для відкриття поточного валютного рахунка нерезидентові-інвестору — юридичній особі до банку подають такі документи:
— заяву на відкриття рахунка;
— картку із зразками підписів осіб, уповноважених розпоряджатися рахунком, засвідчену нотаріально;
— копію легалізованого витягу з торговельного, банківського чи судового реєстру або реєстраційне посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи, засвідчену нотаріально;
— копію легалізованої довіреності на ім'я особи, яка має право відкривати та розпоряджатися рахунком, засвідчену нотаріально.
На поточний рахунок в іноземній валюті нерезидента-інвестора зараховуються кошти:
— перераховані з-за кордону для здійснення інвестицій в Україну;
— доходи (дивіденди), одержані нерезидентом-інвестором від інвестиційної діяльності на території України;
— повернуті в результаті припинення ним інвестиційної діяльності.
Списуються кошти з цього рахунка для таких операцій:
— інвестицій і реінвестицій в Україні;
— розрахунків з митними органами;
— перерахувань за кордон доходів від інвестицій;
— сплати послуг уповноваженому банкові, який обслуговує цей рахунок.
У разі якщо іноземним інвестором виступає фізична особа, в уповноважений банк подаються такі самі документи, що й юридичною особою, крім легалізованого витягу з відповідного реєстру, до
того ж подається підтвердження іноземного банку про відкритий у ньому рахунок фізичної особи інвестора.
Для забезпечення таких видів діяльності, як виробнича кооперація, спільне виробництво та інші види спільної діяльності, за участю іноземних інвесторів без утворення юридичної особи в уповноваженому банку відкривається поточний рахунок у національній валюті України.
Відкривають цей рахунок на підставі таких документів:
— заяви про відкриття рахунка;
— копії договору про ведення спільної діяльності, засвідченої нотаріально;
— копії документа про державну реєстрацію такого договору (контракту), засвідченої нотаріально або органом, що видав документ про реєстрацію;
— рішення учасників договору про визначення осіб, яким надається право розпорядчого підпису при проведенні грошових операцій за цим рахунком, що оформляється як довіреність;
— картки із зразками підписів та відбитком печатки, засвідченої нотаріально.
Операції за рахунком нерезидента-інвестора, що відкритий у національній валюті України, здійснюються за нормативними актами Національного банку України й обліковуються за загальними правилами.
Фізичній особі-резидентові — суб'єкту підприємницької діяльності для відкриття відповідного рахунка, крім перерахованих документів, необхідно подати до уповноваженого банку копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності, засвідчену нотаріально чи органом, що видав свідоцтво.
Рахунок також відкривають на підставі договору.
Поточний рахунок в іноземній валюті фізичній особі-нерези-дентові відкривають на підставі договору за умови пред'явлення паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу, та подання до уповноваженого банку таких самих документів, як і в попередньому випадку, і, крім того, копії легалізованого дозволу центрального банку іноземної країни на відкриття рахунка, якщо це передбачено угодами між центральними банками, засвідчених нотаріально.
На поточні рахунки в іноземній валюті фізичних осіб-резидентів:
1. Зараховують:
— готівкову валюту та валюту за платіжними документами, ви
писаними уповноваженими банками України чи надісланими з-за
кордону на ім'я власника рахунка;
— валюту, переказану з-за кордону чи одержану від юридичної особи-нерезидента як оплату праці, гонорар тощо;
— готівкову інвалюту чи інвалюту за платіжними документами, що ввезена на територію України і зареєстрована митною службою при в'їзді в Україну;
— інвалюту, одержану в Україні як оплату праці, премії, авторські гонорари;
— валюту, що перерахована в межах України іншою фізичною особою-нерезидентом з власного поточного інвалютного рахунка тощо.
2. Списують:
— інвалюту, що перераховується за межі України через кореспондентські рахунки уповноважених банків України;
— готівкову інвалюту чи інвалюту за платіжними документами для вивезення за межі України;
— інвалюту для перерахування на власний поточний рахунок в іншому уповноваженому банку тощо.
Операції на рахунках фізичних осіб в іноземній валюті обліковуються так, як і на рахунках у національній валюті
Уповноважені банки України при відкритті поточних рахунків в іноземній валюті фізичним особам дотримуються таких умов.
Для відкриття поточного валютного рахунка фізична особа-резидент подає до уповноваженого банку такі документи:
— заяву встановленого зразка;
— паспорт чи інший документ, що посвідчує особу;
— картку із зразком підпису, який проставляється в присутності працівника банку, що відкриває рахунок (картка засвідчується цим працівником);
— ідентифікаційний код.
Між клієнтом і банком укладається договір на відкриття поточного рахунка в іноземній валюті.
3. Неторговельні операції з валютними цінностями
Неторговельні операції включають у себе такі банківські операції:
— купівля та продаж готівкової іноземної валюти у фізичних осіб;
— оплата (купівля) платіжних документів (дорожніх чеків) у іноземній валюті;
— продаж платіжних документів (дорожніх чеків) у іноземній валюті;
— інкасо готівкової іноземної валюти та платіжних документів у іноземній валюті;
— конверсійні операції з іноземною валютою;
— виплата переказів, що надходять із-за кордону, перекази фізичних осіб за кордон;
— зворотний обмін невикористаної громадянами-нерезиден-тами національної валюти на іноземну;
— операції з міжнародними пластиковими картками.
Неторговельні операції з іноземною валютою здійснюються на
підставі декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19.02.1993 p., вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Правил бухгалтерського обліку уповноваженими банками обмінних операцій в інвалюті та банківських металах», затверджених постановою Правління НБУ № 238 від 01.07.1997 р. та інших чинних нормативних актів.
Для здійснення касових операцій в іноземній валюті комерційні банки, що отримали ліцензію НБУ на право ведення операцій неторгового характеру, залежно від умов, обсягів і режиму роботи в межах операцій, передбачених ліцензією, можуть облаштовувати:
— валютне сховище — для зберігання запасу готівкової іноземної валюти, бланків суворої звітності, бланків платіжних документів, різних бланків за іноземними операціями, примірників іноземних грошових білетів, цінних паперів у іноземній валюті, цінностей і документів, прийнятих від організацій та громадян на зберігання, нерозібраних посилок з іноземною валютою та інших цінностей, що обліковуються на позабалансових рахунках;
— касу перерахунка — для перерахунка, визначення платіжності, проведення експертизи, оброблення, об'єднання і формування валютних та інших цінностей, контрольного перерахунка під час ревізій, перерахунка, формування та оформлення значних сум готівкової валюти, купленої банком або призначеної для продажу, а також прийому валютних цінностей, що надійшли в банк в інкасаторських сумках (від обмінних пунктів, територіально віддалених від приміщень банку);
— операційні каси — для здійснення валютно-касового обслуговування клієнтів банку щодо прийому і видачі готівкової іноземної валюти та інших цінностей;
— вечірні каси — для забезпечення валютно-касового обслуговування в другій половині операційного дня або у вечірній час;
— обмінні пункти — для здійснення операцій купівлі-продажу готівкової іноземної валюти і платіжних документів;
— каси підготовки авансів обмінним пунктам.
Документальне оформлення касових операцій в іноземній валюті
відбувається за допомогою приходних та видаткових валютних ордерів.
Слід зазначити, що приходні валютні операції дуже обмежені,
оскільки готівкова іноземна валюта в розрахунка між фізичними і
юридичними особами в Україні не використовується. Підставою для виписування документів і виконання операцій заяви клієнтів, платіжні документи та ін.
Послідовність виконання зобов'язань за касовими валютними операціями полягає у в такому:
1) клієнт звертається із заявою або іншими підставами на право отримання або здачі готівкової валюти;
2) операціоніст виписує касові документи, підписує їх у відповідальних осіб, що мають право контрольного підпису. В касу передаються всі примірники приходних валютних ордерів; за видатковими документами контрольний талон видасться клієнту, а видатковий ордер (без контрольного талону) передається касиру;
3) касир перевіряє наявність підписів посадових осіб банку і відповідність їх зразкам, підписує всі примірники приходних документів, приймає валюту (перший примірник приходного ордера залишає в себе, другий — з печаткою каси — видає клієнту; інші примірники передаються в обліково-операційний відділ). За видатковими документами касир перевіряє наявність підпису про отримання цінностей, за номером контрольного талона викликає клієнта, звіряє номер контрольного талона з номером на касовому документі, наклеює його на касовий документ, видає гроші та підписує документи. Після закінчення операційного дня касир складає довідку про касові обіги за день і залишки цінностей у касі та передає її завідувачу каси;
4) завідувач каси складає зведену довідку про касові обіги і звіряє її з даними обліку операціоніста.
Для забезпечення валютного обслуговування фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) комерційні банки, за умови одержання ліцензії НБУ, організують пункти обміну іноземної валюти.
Обмінні пункти банків з одночасним (повним або частковим) виконанням функцій обмінної каси банку відкриваються при підприємствах торговельної мережі та підприємствах, що надають послуги населенню (далі — підприємства) за наказом уповноваженого банку на підставі угоди між уповноваженим банком та підприємством. Угода укладається відповідно до чинного законодавства України. Обмінна каса банку є структурним підрозділом уповноваженого банку і здійснює усі операції, які покладені на неї керівництвом банку відповідно до Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.
Основні принципи роботи обмінної каси банку. Обмінна каса банку виконує операції з купівлі та продажу іноземної валюти у фізичних осіб — як резидентів, так і нерезидентів України, згідно з чинними нормами та правилами. Обмін валюти здійснюється з
обов'язковим оформленням квитанцій суворої звітності за формою №377,377-А.
Обмінна каса банку протягом робочого дня на підставі пред'явленого покупцем уніфікованого розрахунково-товарного чека, виданого працівником цього підприємства, приймає готівку як розрахунок за товари або послуги у національній валюті України.
Обмінна каса банку купує іноземну валюту як розрахунок за товари або послуги. У цьому разі її касир здійснює обмін іноземної валюти у сумі, що еквівалентна зазначеній у товарно-розрахунковому чеку за курсом, визначеним уповноваженим банком. При цьому покупець замість грошової готівки отримує оформлену касиром обмінної каси банку квитанцію суворої звітності за формою № 377, 377-А із зазначенням номера розрахунково-товарного чека, за яким здійснена купівля.
Розрахунково-товарний чек виписується працівником підприємства у трьох примірниках і видається покупцеві. Працівник підприємства зобов'язаний заповнити всі реквізити товарно-розрахункового чека за винятком тих, що заповнюються касиром обмінної каси банку. Покупець, отримавши ці розрахунково-товарні чеки, передає їх разом із готівкою в національній валюті України або в іноземній валюті касиру обмінної каси банку.
Перший примірник розрахунково-товарного чека залишається в обмінній касі банку, другий примірник повертається працівнику підприємства. На другому примірнику касир обмінної каси банку в обов'язковому порядку пробиває на контрольно-касовому апараті суму в гривнях, яка внесена покупцем як оплата за товари або послуги. На цьому самому примірнику касир проставляє штамп обмінної каси банку, який закріплений за ним, та свій підпис. Штамп повинен мати такі реквізити: назву уповноваженого банку, назву підприємства, де розташована обмінна каса, номер обмінної каси, прізвище та ініціали касира. Третій примірник чека видається покупцеві.
Якщо розрахунково-товарний чек виписаний на декілька видів товару або послуг, то підставою банку для прийняття готівки є загальна сума цього чека. За неправильний підсумок несе відповідальність працівник, який виписав чек.
Касир обмінної каси банку обробляє, формує і пакує готівку в порядку, регламентованому в п. 96-104 інструкції Національного банку України «З організації емісійно-касової роботи в установах банків України» за № 1 від 07.07.1994 р. У разі виявлення фальшивих банкнот касир обмінної каси банку повинен терміново повідомити про це керівникам уповноваженого банку та підприємства для вжиття необхідних заходів з обов'язковим повідомленням правоохоронним органам.
Облік грошових надходжень протягом робочого дня як у національній валюті України, так і в іноземній валюті, ведеться касиром обмінної каси банку з використанням комп'ютерної техніки або електронно-касового апарата. Касир обмінної каси банку зобов'язаний паралельно з касовим апаратом вести журнали-ресстри суворої звітності окремо за операціями купівлі та продажу іноземної валюти та окремо журнал-реєстр за касовими операціями у національній валюті України.
Касир обмінної каси банку щоденно в кінці робочого дня звіряс суму виручки з працівником підприємства та формує окремо дві інкасаторські сумки: одну з національною валютою, іншу — з іноземною валютою. Інкасаторські сумки мають бути того самого дня доставлені через інкасаторів уповноваженому банку.
Не пізніше наступного дня, якщо інший термін не обумовлено угодою, готівкова виручка від реалізації товарів та надання послуг зараховується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок підприємства. Якщо розрахунковий рахунок підприємству відкрито в іншій установі банку, виручка уповноваженим банком у термін, зазначений в угоді, перераховується на його розрахунковий рахунок до банку, який обслуговує це підприємство.
Виходячи з технічних можливостей (наявності в обмінній касі банку електронного модемного зв'язку з уповноваженим банком) виручка на розрахунковий рахунок відповідного підприємства уповноваженим банком у безготівковому порядку може зараховуватись протягом робочого дня.
Облік операцій купівлі-продажу іноземної валюти та дорожніх чеків, видачі готівки за міжнародними платіжними картками та проведення конверсійних операцій відбувається в обмінних пунктах банку. Облік операцій з купівлі-продажу іноземної валюти здійснюється згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Правилами бухгалтерського обліку уповноваженими банками обмінних операцій в інвалюті та банківських металах», затвердженими постановою Правління НБУ № 238 від 01.07.1997 р. Нарахування доходів та витрат у процесі виконання неторгових операцій в обмінних пунктах регламентується «Правилами бухгалтерського обліку відсоткових та комісійних доходів і витрат банків», затвердженими постановою Правління НБУ № 316 від 25.09.1997 р.
При здійсненні операцій купівлі-продажу іноземної валюти, конверсії, операцій з дорожніми чеками та виплати готівки за міжнародними платіжними картками використовуються рахунки відповідно до «Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України», затвердженого постановою Правління НБУ № 388 від 21.11.97 р. Рахунки, які використовуються за цими операціями, поділяються на балансові та позабалансові (табл. 19).
Таблиця 19