Особливості обліку податкового зобов’язання та податкового кредиту
Питання обліку податкових зобов'язань з податку на додану вартість досить актуальні для суб'єктів господарювання, враховуючи що більшість з них є платниками цього податку. Насамперед це пов'язано з тим, що методика побудови бухгалтерського обліку за розрахунками з ПДВ прямо залежить від порядку оподаткування окремих господарських операцій.
Питанням, пов’язаним із функціонування ПДВ присвячені праці вітчизняних науковців В.Буряковського, О.Василика, В.Геєця, О.Данілова, Т.Єфименко, Ю.Іванова, М.Кучерявенка, І.Луніної, А.Соколовської та інших.
Метою статті є дослідження особливостей обліку податкового зобов’язання та податкового кредиту.
Податкові зобов’язання – загальна сума податку отримана (нарахована) платником податку в звітному періоді. Податковий кредит – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкові зобов’язання звітного періоду. Податковий кредит складається з сум ПДВ, сплачених, нарахованих платником податку в звітному періоді, в зв’язку з придбанням товарів, робіт, послуг [2].
Рахунки 643“Податкові зобов'язання”, 644 “Податковий кредит” застосовуються в таких випадках:
¾ оплата за товари, роботи, послуги надійшла раніше ніж пройшло відвантаження.
¾ перерахована передоплата постачальнику за товари, роботи, послуги.
¾ оформлення податкового векселя при імпортуванні товарів.
При цьому рахунок 643“Податкові зобов'язання” може мати на кінець звітного періоду тільки дебетове або нульове сальдо. Дебетове сальдо створюється в тому випадку, якщо на балансі підприємства рахуються:
¾ кредиторська заборгованість по авансам отриманим;
¾ кредиторська заборгованість, що виникла в результаті отримання товарів по бартерному контракту;
¾ непогашений податковий вексель чи вексель, погашений в поточному звітному періоді.
Субрахунок 643“Податкові зобов'язання” є пасивним. По кредиту субрахунка 643 відображаються суми нарахованих податкових зобов'язань з ПДВ в частині відвантаженої продукції, строк оплати яких ще не настав, у кореспонденції з дебетом рахунків класу 7 “Доходи і результати діяльності”. По дебету субрахунка 643 відображаються суми нарахованих податкових зобов'язань з ПДВ , строк оплати якого до бюджету настав, у кореспонденції з кредитом рахунка 641 "Розрахунки за податками".
Субрахунок 644“Податковий кредит” є активним. По дебету даного субрахунка відображаються суми ПДВ по отриманих товарах, вартість яких відноситься на валові витрати, але оплата яких у данному звітному періоді не здійснена або відсутні податкові накладні, незалежно від факту оплати за матеріали та послуги. Субрахунок 644 по дебету кореспондує з кредитом рахунків класу 6 “Поточні зобов'язання”. По кредиту субрахунка 644 відображаються суми ПДВ по оплачених товарах та наявні податкові накладні, у кореспонденції з дебетом субрахунка 641 “Розрахунки за податками”.
Сальдо рахунку 644 може бути нульовим, дебетовим, кредитовим. Якщо на балансі підприємства рахуються тільки кредирська заборгованість за товари, отримані в рахунок бартерного контракту, то сальдо 644 буде на кінець місяця дебетовим. Якщо на підприємстві є тільки дебіторська заборгованість по авансам виданим та передоплата, сальдо 644 кредитове[1].
Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки (продажу) товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
¾ або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають поставці (продажу), а у разі продажу товарів за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника;
¾ або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт платником податку.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредитвважається дата здійснення першої з подій:
¾ або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
¾ або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) [2].
В таблиці 1 відображено податкове зобов’язання з ПДВ при продажу товарів. В таблиці 2 відображено облік податкового кредиту з ПДВ при придбанні товарів [4].
Таблиця 1
Відображення в обліку податкових зобов’язань з ПДВ при продажу товарів
| № | Зміст господарської операції | Кор. рах. | Сума грн | |||
| Дебет | Кредит | |||||
| Перша подія – відвантаження товарів (робіт, послуг) покупцю | ||||||
| Відвантажено товари (виконано роботи, послуги) покупцю, відображено дохід від реалізації | 702, 703, 712 | |||||
| Відображено суму податкового зобов’язання з ПДВ за операцією* | 702, 703, 712 | 641/ПДВ* | ||||
| Отримано кошти від покупця | ||||||
| *При застосуванні продавцем касового методу податкового обліку суми податкового зобов’язання з ПДВ у момент відвантаження запасів відображаються за кредитом субрахунку 643 «Податкові зобов’язання» у кореспонденції з дебетом рахунків обліку доходів (701, 702, 712). На дату одержання коштів від покупця здійснюється запис: Дт 643 – Кт 641/ПДВ | ||||||
| Перша подія – отримання коштів від покупця (замовника) | ||||||
| Одержано передоплату за товари (роботи, послуги) | ||||||
| Відображено суму податкового зобов’язання з ПДВ за операцією | 641/ПДВ | |||||
| Відвантажено товари покупцю, відображено дохід від реалізації | 702, 703, 712 | |||||
| Списано раніше відображену суму податкового зобов’язання з ПДВ за оперцією | 702, 703, 712 | |||||
| Здійснено залік заборгованості за розрахунками | ||||||
Відображення податкового кредиту з ПДВ при придбанні товарів
| № | Зміст господарської операції | Кор. рах. | Сума грн. | ||
| Дебет | Кредит | ||||
| Перша подія – отримання товарів (робіт, послуг) від постачальника | |||||
| Отримано товари від постачальників* | 28(20,92) | ||||
| Відображено суму податкового кредиту з ПДВ за операцією (за наявності податкової накладної) | 641/ПДВ | ||||
| При неотриманні від продавця (постачальника) податкової накладної* | |||||
| Відображено розрахунки з податкового кредиту на підставі товарних документів | |||||
| Відображено суму податкового кредиту з ПДВ при отриманні податкової накладної | 641/ПДВ | ||||
| Здійснено оплату за товари (роботи, послуги) | |||||
| *При застосування касового методу податкового обліку здійснюється аналогічний запис, але запис: Дт 641/ПДВ – Кт 644 здійснюється покупцем виключно на дату оплати | |||||
| Перша подія – перерахування коштів | |||||
| Здійснено авансовий платіж за товари (роботи, послуги) | |||||
| Відображено суму податкового кредиту з ПДВ за операцію (за наявності податкової накладної) | 641/ПДВ | ||||
| Отримано товари (роботи, послуги) від постачальників | 28 (20,92) | ||||
| Визнано зобов’язання перед постачальником на суму раніше відображеного податкового кредиту з ПДВ | |||||
| Здійснено залік заборгованості | |||||
Податок на додану вартість є досить важливим для розвитку вітчизняної економіки. Але, незважаючи на це, теоретичні дослідження порядку його справляння в контексті Податкового кодексу України підтвердили необхідність доопрацювання окремих його положень. Методика побудови обліку за розрахунками з податку на додану вартість прямо залежить від порядку оподаткування окремих господарських операцій [3].
СПИСАННЯ
Погашення податкового боргу при реорганізації платника податків.У разі, коли власник платника податків чи уповноважений ним орган приймає рішення про реорганізацію такого платника податків, його податкова заборгованість чи податковий борг підлягає врегулюванню в такому порядку:
· якщо реорганізація здійснюється шляхом зміни назви, організаційно-правового статусу чи місця реєстрації платника податків, такий платник податків після реорганізації набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення податкових зобов'язань або податкового боргу, що виникли до його реорганізації;
· якщо реорганізація здійснюється шляхом об'єднання двох чи більшої кількості платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об'єднали ся, такий об'єднаний платник податків набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення податкових зобов'язань чи податкового боргу всіх платників податку, що об'єдналися;
· якщо реорганізація здійснюється шляхом розподілу платника податків на дві чи більше особи з ліквідацією такого платника податків, усі платники податків, що виникнуть після такої реорганізації, набувають усіх прав і обов'язків щодо по гашення податку чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації.
10.Списання і розстрочення податкового боргу
Списанню з платників податків підлягає податковий борг (крім пені та штрафних санкцій), який виник за станом на 31 грудня 1999 року і не сплачений на 20 лютого 2001 року (день набрання чинності ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами).
Податковий борг, що виник у період з 1 січня 2000 року до 1 січня 2001 року і не сплачений на 20 лютого 2001 року, може бути за бажанням платника податків розстрочений на таких умовах:
· а) розстрочка податкового боргу надається на термін, що не перевищує 60 календарних місяців від місяця виникнення податкового боргу, включаючи цей місяць. У разі консолідованого податкового боргу термін розстрочення відраховується від місяця виникнення першої складової такого консолідованого боргу;
· б) основна сума податкового боргу (без пені і штрафних санкцій) підлягає сплаті рівними частинами в терміни, встановлені для квартального податкового періоду, з відстроченням першого платежу на термін, який визначається платником податків, але не може бути більше двох квартальних податкових періодів, наступних за квартальним періодом, в якому був укладений договір про розстрочення;
· в) розстрочення податкового боргу надається під проценти, розраховані за період, що розпочинається від місяця укладання договору про розстрочення і закінчується місяцем погашення розстроченого податкового боргу, виходячи з облікової ставки Національного банку України, що діє на момент сплати чергового квартального платежу. Зазначені відсотки нараховуються платником податків, але не сплачуються;
· г) податковий борг юридичних осіб, визнаних фіктивними відповідно до закону.
Керівник податкового органу (його заступник) зобов'язаний прийняти рішення про дострокове розірвання договору про розстрочення, що тягне за собою обов'язок платника податків сплатити невнесену суму розстроченого податкового боргу, а також відсотків, нарахованих на таку розстрочену суму податкового боргу, якщо платник податків, що уклав договір про розстрочення, до закінчення дії такого договору:
· накопичує новий податковий борг або не сплачує чергову частину реструктурованого податкового боргу протягом двох податкових періодів, наступних за податковим періодом виникнення такого нового податкового боргу, або податковим періодом, за який сплачується чергова частина реструктурованого податкового боргу;
· ліквідується;
· виїжджає за кордон на постійне місце проживання (якщо платник податків є фізичною особою);
· визнається неплатоспроможним за зобов'язаннями, іншими ніж податкові.
Податковий орган не може відмовити платникові податків в укладенні договору про розстрочення його податкового боргу на умовах, визначених цим пунктом" якщо письмове звернення такого платника податків буде надіслано податковому органу протягом 60 календарних днів з дня набрання чинності статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.
Під терміном "безнадійний" слід розуміти:
а) податковий борг платника податків, визнаного у встановленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені через недостатність активів банкрута;
б) податковий борг фізичної особи, яка:
визнана в судовому порядку безвісно відсутньою або по мерлою, у разі недостатності майна, на яке може бути спрямоване стягнення відповідно до законодавства;
понад 720 днів перебуває у розшуку;
в) податковий борг юридичних і фізичних осіб, щодо якого минув термін позовної давності;
г) податковий борг юридичних або фізичних осіб, який виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
ґ) податковий борг юридичних осіб, визнаних фіктивними відповідно до закону.
Якщо фізичну особу, яку визнано в судовому порядку безвісно відсутньою або померлою, розшукано, або фізичну особу, що перебувала в розшуку понад 720 днів, розшукано, списана заборгованість таких осіб підлягає відновленню і стягненню в загальному порядку, без дотримання строків позовної давності.
Обов'язок здійснювати щоквартальне списання безнадійного податкового боргу покладається на податкові органи.
Строки давності
Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" закріплено терміни виконання податкового обов'язку, критерії строків давності (ст. 15). На підставі цієї статті податковий орган має право самостійно визначати суму податкових зобов'язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, якщо таку податкову декларація було подано пізніше, — за днем її фактичного подання.
Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначив суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а суперечка щодо такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання вказаного строку давності, якщо:
а) податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано;
б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою—платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.
Відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого платник податків перебуває за межами України, якщо такий період є безперервним та дорівнює або перевищує 180 днів.
Якщо податок був нарахований податковим органом до закінчення строку давності, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою самостійно сплатити податок, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового обов'язку. Якщо платіж стягується за рішенням суду, терміни стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.
Заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) підлягають продовженню керівником податкового органу (його заступником) на підставі письмового запиту платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків:
перебував за межами України;
перебував у плаванні на морських судах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;
перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;
мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або через інші обставини непереборної сили, підтверджені документально;
був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законодавством.
11. Облік пепелат, надмірно сплачених сум, попередньо сплачених платежів та відшкодувань з бюджету
Як виникає надмірна уплата податків Наприклад, підприємство помилково сплатило до бюджету податок або збір у більшій сумі, ніж треба було. В інтегрованих картках (особових рахунках), які ведуться податковою інспекцією, ці суми будуть відображені як наявність у підприємства переплати за конкретним податком або збором. Щоб повернути з бюджету надмірно чи помилково сплачені суми або скористатися ними, платникові податків необхідно зробити ряд дій. Перш за все – звірити свої дані про сплату податків з даними органу ДФС. Тобто переконатися в наявності переплати. Для цього потрібно подати до податкової інспекції заяву про проведення звіряння стану розрахунків із бюджетом (заява подається в довільній формі). У разі письмової вимоги платника податків результати такого звіряння оформляються актом (п. 15 розд. II Порядку, затвердженого наказом Міндоходів від 05.12.13 р. № 765). Форму акта наведено в додатку 2 до зазначеного Порядку. У ній відображаються відомості про суми податків і зборів, самостійно задекларованих підприємством і донарахованих податковою інспекцією за результатами перевірок, які сплачені підприємством за даними податкової інспекції і за даними платника податків. Такий акт звіряння дозволить підприємству підтвердити наявність переплати з податку або збору. Тільки зверніть увагу: повернути з бюджету або зарахувати в рахунок сплати іншого податку або збору можна тільки ті суми переплати, які фактично були сплачені до бюджету. Заява про повернення коштів Припустимо, результати звіряння показали: так, переплата є. Наступний крок – подаємо до податкової інспекції за основним місцем обліку заяву про повернення надмірно або помилково сплачених сум податків (п. 43.3, 43.4 ПК; п. 5 Порядку, затвердженого спільним наказом Міндоходів і Мінфіну від 30.12.13 р. № 882/1188, далі – Порядок № 882/1188). Що треба зазначити в заяві? Така заява подається в довільній формі, але в ній повинна бути вся необхідна інформація, а саме: 1. Відомості про платника податків (повне найменування згідно з установчими документами, код ЄГРПОУ, місцезнаходження, зазначене в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців). 2. Сума, що підлягає поверненню з бюджету. 3. Напрям повернення коштів, тобто (п. 6 Порядку № 882/1188): · на поточний рахунок у банку; · на погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) за іншими платежами; · для подальших розрахунків як авансові платежі. 4. Реквізити рахунка, на який необхідно повернути надмірно або помилково сплачені суми, якщо ви хочете отримати гроші на рахунок у банку (абзац другий п. 3 Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.13 р. № 787, далі – Порядок № 787). Переплату якої давності можна повернути з бюджету? Заяву про повернення сум переплати можна подати протягом 1 095 днів після виникнення такої переплати (п. 102.5 ПК). Наприклад, 19.09.14 р. підприємством подана декларація з ПДВ за серпень 2014 року, у якій задекларовано ПДВ до сплати до бюджету в сумі 82 000 грн. Податок був сплачений підприємством 23.09.14 р. Надалі бухгалтер виявив помилку в декларації за серпень. Для виправлення помилки 14.11.14 р. був поданий уточнюючий розрахунок до цієї декларації. Згідно з уточненням сума ПДВ до сплати до бюджету за серпень становила 52 000 грн. Таким чином, станом на 14.11.14 р. згідно з даними інтегрованої картки (особового рахунка) платника податків у підприємства виникла переплата з ПДВ у розмірі 30 000 грн. (як надмірно сплачена сума). Зверніть увагу! На сьогодні немає однозначної офіційної позиції, яка саме дата є датою виникнення переплати: дата фактичної надмірної сплати (у нашому прикладі 23.09.14 р.) чи дата подання уточнюючого розрахунку, коли переплата була відображена в базі податкової інспекції (14.11.14 р.). Тому, щоб не ризикувати, радимо не тягнути до останнього дня строку давності в 1 095 днів. Яким способом подається заява? Подати заяву можна: · безпосередньо до ДПІ (на другому примірнику повинні поставити позначку про отримання заяви); · рекомендованим листом з описом вкладення і повідомленням про вручення. Опис вкладення завіряється підписом працівника пошти і печаткою поштового відділення. Отримавши повідомлення про вручення, ви знатимете, що заява доставлена за адресою. Чи можна повернути переплату з бюджету на розрахунковий рахунок за наявності в підприємства податкового боргу? Тільки після погашення цього податкового боргу (п. 43.2 ПК). Наприклад, у підприємства існує переплата з ПДВ у сумі 30 000 грн. і борг із податку на прибуток у сумі 5 000 грн. Підприємство хоче отримати свої надмірно (помилково) сплачені гроші на поточний рахунок у банку. Але спочатку доведеться погасити борг із податку на прибуток. У такій ситуації рекомендуємо подати податковій інспекції дві заяви про повернення надмірно або помилково сплаченого ПДВ, але з різним напрямом повернення: · у першій заяві – повернення коштів у сумі 5 000 грн. спрямувати на погашення податкового боргу з податку на прибуток; · у другій заяві – повернення коштів із ПДВ у сумі 25 000 грн. спрямувати на поточний рахунок у банку. Повернення грошей із бюджету Заяву про повернення переплати з бюджету подано до податкової інспекції. Звичайно, у платника податків виникає запитання: Через який час після подання заяви до податкової інспекції підприємство може розраховувати на повернення переплати з податку (збору) із бюджету? Відповідь на це запитання: протягом 20 календарних днів із дати подання заяви про повернення переплати (ст. 43 ПК). Отримавши заяву про повернення суми переплати з бюджету, податкова інспекція – на підставі даних з інтегрованої картки платника податків – повинна підготувати свій висновок за цією заявою. Висновок має бути переданий до органу держказначейства за місцезнаходженням підприємства не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платником податків заяви про повернення переплати. А орган держказначейства на підставі отриманого висновку протягом 5 робочих днів повинен повернути переплату платникові податків (п. 43.5 ПК). Як це повинно працювати на практиці, покажемо на прикладі. Підприємство 17.11.14 р. (у понеділок) подало до ДПІ заяву про повернення надмірно або помилково сплаченого податку на прибуток. Установлений для відповіді 20-денний строк минає 06.12.14 р. (у суботу). Отже, податкова інспекція зобов'язана підготувати висновок за зазначеною заявою і передати його органу держказначейства не пізніше ніж 28.11.14 р. (у п'ятницю), тобто за 5 робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання заяви. Припустимо, орган держказначейства отримав висновок ДПІ 28.11.14 р. Отже, протягом 5 робочих днів, тобто з 1 по 5 грудня, орган держказначейства зобов'язаний повернути підприємству переплату (наприклад, перерахувати гроші на рахунок підприємства в банку). А що робити, якщо протягом 20 календарних днів із дати подання заяви про повернення переплати гроші з бюджету не повернені? Тоді треба з'ясувати причину затримки (не забувайте про строк позовної давності). А якщо очікування затягується, то підприємство може повернути свої гроші в судовому порядку. Стягнення переплати в судовому порядку Для того щоб стягнути з бюджету суму переплати, платникові податків (позивачеві) необхідно подати до суду позовну заяву про визнання протиправним бездіяльності податкової інспекції та органу державного казначейства і про стягнення з бюджету на користь підприємства надмірно сплачених сум. До якого суду треба звертатися? Платник податків має право звернутися до окружного адміністративного суду або за своїм місцезнаходженням, або за місцезнаходженням відповідачів – податкової інспекції й органу держказначейства (ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 17, п. 1 ч. 2 ст. 18, ч. 1 та 2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства, далі – КАС). А якщо позивач і відповідачі знаходяться в одному регіоні, тоді без варіантів – треба звертатися до окружного адміністративного суду цього регіону. До якого суду звертатися підприємству, якщо суми податків були надмірно сплачені філією, яка розташована в іншому регіоні? У цьому випадку підприємство може вибирати, до якого суду йому звертатися: · або до окружного адміністративного суду свого регіону, · або до окружного адміністративного суду регіону, у якому розташовані податкова інспекція, де філія перебуває на обліку як платник податків, і орган держказначейства, зобов'язані повернути переплату. Які встановлені строки для звернення до суду із зазначеним позовом? Звертатися з адміністративним позовом підприємство може протягом 6 місяців з того дня, коли підприємство дізналося або повинно було дізнатися про порушення свого права (ч. 1, 2 ст. 99 КАС). Наприклад, підприємством 17.11.14 р. подано до ДПІ заяву про повернення надмірно сплачених сум ПДВ на рахунок у банку, а в строк до 06.12.14 р. кошти на рахунок підприємства не надійшли (див. приклад вище). Отже, право підприємства на повернення з бюджету надмірно сплачених сум ПДВ порушене 07.12.14 р. Таким чином, звернутися до суду з адміністративним позовом до податкової інспекції та територіального органу держказначейства підприємство має право протягом 6 місяців, тобто в період з 07.12.14 р. по 07.06.15 р. Що буде, коли підприємство звернеться до суду після закінчення 6-місячного строку? У цьому випадку суд залишить позов без розгляду (ч. 1 ст. 100 КАС). Адміністративний позов подається у формі письмової позовної заяви (ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 105 КАС). Подається ця заява окружному адміністративному суду: · безпосередньо посадовою або уповноваженою особою підприємства; · рекомендованим листом з описом вкладення і повідомленням про вручення. Як правильно скласти позов? Вимоги до адміністративного позову встановлені ч. 1 ст. 106 КАС. У позові суб'єкт господарювання повинен зазначити: · своє повне найменування і місцезнаходження, наведене в ЄДР; · свій номер телефону, оскільки в цьому випадку позивача зможуть сповістити про призначення судового засідання в телефонному режимі, що прискорить розгляд адміністративної справи; · повні назви та адреси податкової інспекції й органу держказначейства, а також контактні номери телефонів зазначених держорганів (наприклад, приймалень). Щоб не з'ясовувати адреси електронної податкової інспекції й органу державного казначейства, у позові простіше зазначити, що адреси електронної пошти вам не відомі; · якими обставинами обґрунтовані позовні вимоги. Тобто необхідно чітко викласти весь ланцюжок подій: коли саме і яким платіжним документом був надмірно або помилково сплачений податок або збір, коли і з якою заявою підприємство звернулося до податкової інспекції про повернення надмірно або помилково сплачених сум податку або збору. А також зазначити, що на момент звернення до суду зазначені суми підприємству не повернені. До позову додаються (ч. 2, 3 ст. 106 КАС): · копії документів, що підтверджують доводи, викладені в позовній заяві. Копії документів, що подаються до суду, повинні бути засвідчені підписом посадової особи і печаткою підприємства. Оригінали документів додавати до позовної заяви не треба, ці оригінали повинні бути в розпорядженні підприємства; · копії позову і всіх доданих до позову документів для відповідачів – податкового органу та органу держказначейства; · оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору (квитанція банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж, або платіжне доручення з позначкою банку (не обов'язково засвідчувати таке платіжне доручення підписом уповноваженої особи і скріпляти печаткою банку із зазначенням дати виконання цього платіжного доручення). При заповненні квитанції на сплату або платіжного доручення у графі «код» платник судового збору зазначає код ЄДРПОУ (для підприємства). Призначення платежу у відповідній графі можна сформулювати таким чином: «Судовий збір за позовом ТОВ «Силікон», Миколаївський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 35356555 (код суду, де розглядається справа)». Реквізити для сплати судового збору можна знайти на офіційному веб-порталі судової влади України (www.court.gov.ua), на веб-сторінці або інформаційному стенді (дошці) окружного адміністративного суду, до якого буде подано заяву. У якому розмірі сплачується судовий збір при поданні вищезгаданого позову? У рамках такого спору розглядається питання про отримання підприємством грошових сум, тобто про зміну майнового стану підприємства. Тому такий спір є майновим (лист ВАСУ від 18.01.12 р. № 165/11/13-12). Розмір судового збору, установлений пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону від 08.07.11 р. № 3674-VI (далі – Закон № 3674), становить 2 % майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної зарплати (далі - МЗП), що на сьогодні становить 1 827 грн., і не більше 4 МЗП, що на сьогодні становить 4 872 грн. Розмір судового збору обчислюється залежно від розміру МЗП, установленого на 1 січня року, у якому сплачується збір (ч. 1 ст. 4 Закону № 3674). Станом на 01.01.15 р. розмір МЗП становить 1 218 грн. Але при поданні адміністративного позову підприємство буде зобов'язане сплатити тільки 10 % вищезгаданої ставки. Решта суми підлягає сплаті після прийняття судом рішення: її сплачує той, хто програв позов. Тобто пропорційно підприємство або бюджет – залежно від того, у якій частині задоволені або відхилені позовні вимоги (ч. 3 ст. 4 Закону № 3674). Позов повинен бути підписаний керівником або уповноваженим представником підприємства із зазначенням дати підписання позову. Якщо позов підписаний уповноваженим представником підприємства, то в позові необхідно зазначити прізвище, ім'я, по батькові та адресу представника, а також за наявності телефонний номер та адресу електронної пошти. До позову додається довіреність, що підтверджує повноваження представника (ч. 4, 5 ст. 106 КАС). Довіреність представникові підприємства видається за підписом керівника підприємства і засвідчується печаткою підприємства.
Подробнее по ссылке: https://uteka.ua/publication/YAk-diyati-shhob-povernuti-pereplatu-iz-byudzhetu