Загальний зв’язок явищ. Види зв’язків. Завдання статистичного вивчення зв’язку.

Одним з найбільш загальних законів об’єктивного світу є закон зв’язку і залежності між явищами суспільного життя. Ці явища найбільш складні, оскільки вони формуються під дією багаточисельних, різноманітних і взаємозв’язаних чинників.

Усі явища суспільного життя існують не ізольовано, вони органічно зв’язані між собою, залежать одні від одних і знаходяться в постійному русі і розвитку.

Розкриваючи взаємозв’язки і взаємозалежності між явищами можна пізнати їх суть і закони розвитку. Тому вивчення взаємозв’язків є основним завданням всякого статистичного аналізу.

Суспільні явища або окремі їх ознаки, які впливають на інші і обумовлюють їх зміну називаються факторними, а суспільні явища або окремі їх ознаки, які змінюються під впливом факторних, називаються результативними.

За характером залежності явищрозрізняють функціональні і кореляційні зв’язки.

Функціональнимназивається зв'язок, при якому певному значенню факторної ознаки завжди відповідає одне значення результативної ознаки. Функціональні зв’язки характеризуються певною відповідністю між причиною і наслідком.

Кореляційнимназивається зв'язок, при якому кожному значенню факторної ознаки, відповідає декілька значень результативної ознаки. В кореляційних зв’язках між причиною і наслідком немає повної відповідності, а спостерігається лише певне співвідношення.

За напрямомрозрізняють зв’язки прямі і обернені.

Прямий зв'язок– це такий зв'язок, коли із зростанням факторної ознаки, результативна також зростає.

При оберненомузв’язку із збільшенням факторної ознаки результативна зменшується або, навпаки, із зменшенням факторної ознаки, результативна зростає.

За формоюзв'язок ділиться на прямолінійний і криволінійний.

При прямолінійнійкореляційній залежності рівним змінним середніх значень факторної ознаки відповідають приблизно рівні зміни середніх значень результативної ознаки.

При криволінійнійкореляційній залежності рівним змінним середніх значень факторної ознаки відповідають нерівні зміни середніх значень результативної ознаки.

Статистичне вивчення взаємозв’язків розв’язує наступні завдання:

а) визначаються форми зв’язку;

б) вимірюється тіснота (сила) зв’язку;

в) виявляється вплив окремих чинників на результативну ознаку.

Зв’язки і залежності суспільних явищ вивчаються різними методами, які дають уявлення про їх наявність і характер. До цих методів відносять: балансовий метод, метод порівняння паралельних рядів, графічний метод, метод аналітичних групувань, індексний метод, кореляційно-регресійний аналіз та ін.

Одним з поширених методів статистичного вивчення зв’язків суспільних явищ є балансовий метод, як прийом аналізу зв’язків і пропорцій в економіці.

Статистичний балансявляє собою систему показників, яка складається із двох сум абсолютних величин, зв’язаних між собою знаком рівності:

а+б=в+г

Цю балансову ув’язку можна зобразити через балансове рівняння: залишок на початок + поступлення = видатки + залишок на кінець. Наведена балансова рівність характеризує єдиний процес руху матеріальних ресурсів і показує взаємозв’язок і пропорції окремих елементів цього процесу.

Метод порівняння паралельних рядівполягає в тому, що отримані в результаті групування і лічильної обробки матеріали статистичного спостереження рангованими паралельними рядами за факторною ознакою. Паралельно записуються значення результативної ознаки. Це дає можливість, порівнюючи їх, простежити співвідношення, виявити існування зв’язку і його напрямок.

Графічний методвиявлення кореляційної залежності заключається в зображенні статистичних характеристик, отриманих в результаті зведення і обробки вихідної інформації на графіку, яке наочно покаже форму зв’язку між досліджуваними ознаками, та його напрямком.

Метод статистичних групувань, як прийом виявлення кореляційної залежності, відноситься до числа найважливіших прийомів дослідження взаємозв’язків. Для виявлення залежності між ознаками за допомогою цього методу матеріал статистичного спостереження групується за факторною ознакою, і для кожної групи вираховуються середні значення як факторної так і результативної ознаки. Порівнюючи зміни середніх значень результативної ознаки в міру зміни середніх значень факторної ознаки, виявляють характер зв’язку між ними.