Оформлення курсової роботи

Курсова робота оформляється відповідно до ГОСТ 7, 32-81 „Звіт про науково-дослідницьку роботу. Загальні правила і вимоги до оформлення”. ГОСТ 2.105-68 „Загальні вимоги до текстових документів”. ГОСТ 2. 106-68 „ЕСКД текстові документи”.

Курсова робота виконується на папері стандартного розміру А4 /210Х297 мм/. Вона повинна бути написана пастою або чорнилом одного кольору, державною – українською мовою.

На кожному аркуші залишаються такі розміри полів: ліве – не менше 30мм, праве – не менше10 мм, верхнє – не менше 20мм, нижнє – 20мм.

Тексти основної частини роботи: „План”, „Вступ”, „Висновки”, „Список використаних джерел”, „Додатки” друкуються або пишуться великими літерами симетрично до тексту. “Розділ, його номер і назва пишуться на одному рядку. Заголовки параграфів пишуть маленькими літерами(крім першої великої) з абзацного відступу. В кінці номера розділу і номера параграфа ставиться крапка , після назви розділу і параграфа крапка не ставиться. Відстань між заголовками та текстом повинна дорівнювати 2 інтервали. Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки(план, вступ, розділ висновки).

Не можна розміщувати заголовок внизу однієї сторінки, а текст починати на наступній. Не рекомендується також текст розривати таблицею. Речення яке передує таблиці, потрібно закінчити до таблиці.

Нумерація. Аркуші нумеруються арабськими цифрами в правому верхньому куті без будь – яких інших позначень/крапка, риска/. Нумерація починається з титульного аркуша, але номер сторінки проставляється починаючи з другої сторінки «Вступу». Це буде с.4

Номер розділу ставиться після слова „Розділ” арабськими цифрами, після номера ставиться крапка і з великої літери друкується його назва, в кінці назви крапка не ставиться

Параграфи нумеруються в межах кожного розділу. Номер параграфу складається з номера розділу і порядкового номера параграфу, між якими ставлять крапку, наприклад 1.2. (перша цифра означає номер розділу, а друга – номер параграфу). Потім у тому ж рядку йде заголовок параграфа, в кінці назви крапка не ставиться.

Ілюстрації (схеми, графіки, фотографії) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом „рис.” і нумерують послідовно в межах розділу. Номер ілюстрації повинен складатись з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: 1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні записи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис „Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: „Таблиця 2.1.”(перша таблиця другого розділу).

Якщо у курсовій роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При переносі частини таблиці на іншу сторінку слово „Таблиця” і її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова „Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад : „Продовження табл. 2.1.” .

Формули у курсовій роботі нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули у розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1.) (перша формула третього розділу).

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними.

Таблиці. Цифрований матеріал мусить оформлюватись у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово „Таблиця” починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку курсової роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Формули. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнту треба подавати з нового рядку. Перший рядок пояснення починають словами „де”, без двокрапки.

Посилання. При написанні курсової роботи студент зобов'язаний давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати яких наводяться в роботі, або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього , допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланнях необхідно точно вказати номери сторінок та ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в роботі.

Посилання на джерела в тексті роботи слід зазначати порядковим за переліком посилань, виділеними двома квадратними дужками, наприклад: [5, с. 32]. Перша цифра це номер джерела за списком літератури, друга-номер сторінки.

Посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, ”рис 1.2”.

На всі таблиці роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово „таблиця” в тексті пишуть скорочено , наприклад: в „табл. 1.2”.

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово „дивись”, наприклад , „див. табл.1.3”.

Список використаних джерел. Джерела розміщують в такому порядку: Закони України, Постанови Верховної Ради України, Укази і звернення Президента Украни, Постанови Уряду далі використана література в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Відомості про джерела , включені до списку, необхідно давати згідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв.

При внесенні до списку літератури книг або брошур , вони подаються в такому порядку : прізвище та ініціали автора; назва джерела, ініціали та прізвище автора, місто де воно видано, назва видавництва, рік видання, кількість сторінок. Наприклад:

Грішнова О.А. Людський розвиток: навч. посіб. /О.А. Грішнова. – К.: КНЕУ, 2006. – 308 с.

Зайцев Ю.К. Соціалізація економіки України та системна трансформація суспільства: методологія і практика: монографія / Ю.К. Зайцев. – К.: КНЕУ, 2002. – 131 с.

При внесенні у список статті, опублікованої у збірнику статей, журналі чи газеті, дані про неї наводяться в такому порядку: автор статті, її назва, ініціали та прізвище автора, назва збірника, (журналу, газети), рік видання, номер журналу (газети), сторінки на яких розміщена стаття. Наприклад: Бурлаков В. Інформаційні чинники формування людського капіталу в українській та міжнародних економіках / В. Бурлаков // Зовнішня торгівля: право і економіка. – 2008. - №3. – С. 33-39

У списку літератури має бути не менше 20 джерел, з обов’язковим використанням періодичних видань за останні 3-5 років, законодавчої та нормативної бази.

Бібліографічний опис роблять мовою оригінала книги. Приклад оформлення використаної літератури див додаток В,Д.

Додатки. Додатки оформлюються як продовження роботи на наступних сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок , написаний угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої пишеться слово „Додаток __” і велика літера, що вказує додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки , за винятком літер Г,Є,І,Ї,О,Ч,Ь , наприклад додаток А, додаток Б і т.д. один додаток позначається як додаток А.