Використання в логістиці технології автоматизованої ідентифікації штрихових кодів
Через кожну ланку логістичного ланцюга проходить велика кількість одиниць товару. При цьому всередині кожної ланки товару неодноразово переміщуються по місцях зберігання і обробки. Вся система руху товарів – це безперервно пульсуючі дискретні потоки, швидкість яких залежить від потенціалу (потужності) виробника, ритмічності поставок, розмірів наявних запасів та від швидкості реалізації і споживання. Для того, щоб мати можливість ефективно управляти цією динамічною логістичною системою, необхідно в будь-який момент часу мати інформацію про детальний асортимент та вхідних і вихідних з нього матеріальних потоках, а також про матеріальні потоки, що циркулюють всередині системи.
Як свідчить зарубіжний досвід, дана проблема вирішується шляхом використання при здійсненні логістичних операцій з матеріальним потоком мікропроцесорної техніки, здатної ідентифікувати (розпізнати) окрему вантажну одиницю. Мова йде про обладнання, здатне сканувати різні штрихові коди. Це обладнання дозволяє отримувати інформацію про логістичні операції в момент і в місці їх здійснення – на складах промислових підприємств, гуртових баз, магазинів, на транспорті. Отримана інформація обробляється в режимі реального масштабу часу, що дозволяє управляючій системі реагувати на неї в оптимальні строки.
Автоматизований збір інформації основується на використанні штрихових кодів різних видів, кожен з яких має свої технологічні переваги. Наприклад, код з прямокутним контуром – код ITF-14 друкується найлегше за інші коди, що дозволяє застосовувати його на гофрованих упаковках. Використовується для кодування товарних партій.
Для кодування великого обсягу інформації на обмеженій поверхні може застосовуватись код “2 з 5 з чергуванням”.
В логістиці додатково до інших кодів може застосовуватись код 128. Цим кодом можуть бути закодовані номер партії, дата виготовлення, термін реалізації тощо.
В сфері обігу широке застосування отримав код EAN, який часто зустрічається на товарах широкого споживання. Код EAN має свій алфавіт, в якому кожній цифрі відповідає визначений набір штрихів і пробілів. На стані запуску товару у виробництво йому присвоюється тринадцятизначний цифровий код, який потім у вигляді штрихів і пробілів буде нанесений на цей товар. Перші дві або три цифри означають код країни, який присвоєний їй асоціацією в EAN у встановленому порядку. Прийнято називати цю частину кода прапором. Наступні чотири цифри – індекс виробника товару. Сукупність коду країни і коду виробника є унікальною комбінацією цифр, яка однозначно ідентифікує підприємство, що виробляє марковий товар.
Цифри коду, що залишились, надаються виробнику для кодування своєї продукції на власний розсуд. При цьому кодування можна просто почати з нуля і продовжувати до 99999. Таким чином, перші дванадцять цифр коду EAN однозначно ідентифікують будь-який товар в загальній сукупності товарної маси.
Остання, тринадцята цифра коду є контрольною. Вона розраховується по спеціальному алгоритму на основі дванадцяти попередніх цифр. Неправильне розшифрування однієї або декількох цифр штрихового коду приведе до того, що комп’ютер, розрахувавши по дванадцяти цифрах контрольну, виявить її невідповідність контрольній цифрі, нанесеній на товарі. Прийом сканування не підтвердиться і зчитування коду треба буде повторити. Таким чином, контрольна цифра забезпечує надійну дію штрихового коду, виступає гарантією стійкості і надійності всієї системи.
Проведені дослідження показують, що введені з клавіатури комп’ютера вручну дані про товар вміщують, в середньому, одну помилку на кожні 300 введених знаків. При використанні штрихових кодів цей показник знижується до однієї помилки на 3млн. знаків. Середню вартість робіт по виявленню та виправленню наслідків однієї такої помилки американська асоціація менеджменту визначила в 25дол США. Згідно інших досліджень ціна однієї помилки перевищує 100дол США.
Сам по собі цифровий код товару інформації про його властивості, як правило, не несе. Унікальне дванадцятизначне число є лише адресою комірки пам’яті в ЕОМ, яка вміщує всі відомості про цей товар, необхідні для формування документів, які може прочитати комп’ютер. Сукупність цих відомостей утворює так звану базу даних про товар. В наступному база даних повинна передаватися по ланцюгу товароруху з допомогою мережі електронного зв’язку.
Країни з розвинутою ринковою економікою більше 20 років назад почали розробляти і запроваджувати АСУ, основані на автоматизованому зборі даних про товар.
Сьогодні більшість магазинів в різних країнах світу обладнані системами для зчитування кодів.
В галузі зовнішньої торгівлі наявність штрихового коду на товарі є обов’язковою вимогою при поставці товарів на експорт. Відсутність коду в значній мірі впливає на конкурентоспроможність продукції, а деколи робить її реалізацію неможливою.
Існують різні технології друку штрихового коду, в тому числі, майстерфільми (фотоплівочні шаблони), офсетна літографія, точково-матричний друк.
Якщо між комп’ютером постачальника і комп’ютером отримувача товару є електронний зв’язок, то інформація про коди товару, що складають партію, про їх кількості, а також база даних про самі товари передається автоматично.
Якщо такого зв’язку немає, то інформація передається на дисках. У випадку необхідності електронну технологію передачі інформації можна доповнити роз друком супроводжувальних документів на паперовій основі.
На складі отримувача під час прийому товарів проводиться сканування штрихового коду за допомогою спеціального пристрою. Це може бути контактний сканер або стаціонарний скануючий пристрій. Кількість товарів, в розрізі товарних кодів, запам’ятовується переносним пристроєм збору даних. Потім ця інформація переноситься в складський комп’ютер, де проходить звірка з даними про партію, що поступили на диску або по мережі електронного зв’язку.
При продажі товару в магазині касир зчитує штриховий код з вибраного покупцем виробу. Після цього касовий комп’ютер, відшукавши в пам’яті ціну та інші необхідні реквізити виробу, видає їх на екран і друкує чек.
В момент видачі чеку касовий комп’ютер головний комп’ютер секції приймає в свою пам’ять інформацію про те, що даний товар проданий. Отримання товарів зі складу та їх реалізацію цей комп’ютер супроводжує арифметичним узгодженням масивів в картотеці наявності. Таким чином, система перманентно забезпечує не тільки вартісний, але і кількісний облік товарів, що неможливо організувати без кодування товарів.
Кількісний облік реалізації товару використовується для своєчасного поповнення торгового асортименту. Автоматично складене і передане по мережі електронного зв’язку замовлення на завіз товарів в магазин чи подачу їх в торговий зал враховує попит, що виникає по кожній товарній позиції.
Використання в логістиці технології автоматизованої ідентифікації штрихових кодів дозволяє суттєво покращити управління матеріальними потоками на всіх етапах логістичного процесу. Основні переваги технології автоматизованої ідентифікації штрихових кодів такі:
На виробництві:
- створення єдиної системи обліку і контролю за рухом виробів і комплектуючих частин на кожній ділянці, а також за станом логістичного процесу на підприємстві в цілому;
- скорочення чисельності допоміжного персоналу та звітної документації, виключення помилок.
У складському господарстві:
- автоматизація обліку і контролю за рухом матеріального потоку;
- автоматизація процесу інвентаризації матеріальних запасів;
- скорочення часу на логістичні операції з матеріальним та інформаційним потоком.
В торгівлі:
- створення єдиної системи обліку матеріального потоку;
- автоматизація замовлення та інвентаризації товарів;
- скорочення часу обслуговування покупців.