Звітність за операціями з іноземною валютою

Форми звітності за операціями банку з іноземною валютою мож­на поділити на дві групи:

1) звітність про курси та обсяги операцій з іноземною валютою;

2) звітність для складання платіжного балансу України.

Періодичність подання і склад форм звітності за операціями з іноземною валютою можна визначити з додатку В. Розглянемо більш докладно порядок розкриття інформації в деяких формах.

Форма № 520 «Інформація про курс та обсяги операцій бан­ку з купівлі та продажу безготівкової іноземної валюти та про об­сяги операцій обміну (конвертації)» надається щомісячно Депар­таменту валютного регулювання. Вона подається в разі здійснен­ня протягом операційного дня операцій з купівлі-продажу безго­тівкової іноземної валюти за безготівкову та готівкову національ­ну валюту. Також у даному звіті відображаються проведені бан­ками операції з купівлі-продажу іноземної валюти за іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України та міжна­родних валютних ринках (конверсійні операції).

При складанні звіту використовується середньозважений курс гривні до іноземної валюти (вагою є обсяг операцій). Операції на­водяться за кодами валют. Окремо зазначаються обсяги купівлі-продажу іноземної валюти за операціями: здійсненими в межах банку, проведеними на міжбанківському валютному ринку Укра­їни та обсяг конверсійних операцій.

Форма № 521 «Інформація про курс та обсяги операцій з готів­ковою іноземною валютою» надається щоденно Департаменту ва­лютного регулювання. Форма подається уповноваженими банка­ми, уповноваженими фінансовими установами, національним опе­ратором поштового зв'язку в разі здійснення протягом дня опера­цій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти за готівкову на­ціональну валюту у фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), з ві­дображенням у балансі. У звіті відображаються обсяги купленої або проданої готівкової іноземної валюти за винятком обсягів придба­ної іноземної валюти за конверсійними операціями.

Форма № 550 «Обороти за рахунками в іноземній валюті» на­дається щомісячно департаменту валютного контролю та ліце­нзування. Ця форма містить інформацію про обороти в іноземній валюті за місяць та їх гривневий еквівалент за всіма балансовими й позабалансовими рахунками (за дебетом та кредитом) з розподі­лом їх за операціями з резидентами і нерезидентами України та розшифруванням за кодами валют. Звіт за формою подається еле­ктронною поштою один раз на місяць усіма банками - юридични­ми особами та їхніми філіями, що мають на балансі відкриті рахунки в іноземних валютах.

Звітність для складання платіжного балансу. Функціональ­но платіжний баланс відіграє роль макроекономічної моделі, яка систематично відображає економічні операції, здійснені між національною економікою та економіками інших країн світу. За формою складання платіжний баланс є статистичним звітом, у якому в систематизованому вигляді наведені сумарні дані про зов­нішньоекономічні операції резидентів даної країни з резидента­ми інших країн (нерезидентами) за певний період. Розроблення і складання платіжного балансу є обов'язковою умовою для всіх країн - учасників Міжнародного валютного фонду.

Міжнародний валютний фонд розробив та продовжує вдоско­налювати методику складання платіжного балансу, яка публіку­ється в рекомендаціях (керівництвах) з платіжного балансу, що періодично перевидаються. Методики формування платіжного ба­лансу нарівні МВФ розробляють комітет зі статистики платіжно­го балансу (IMF Commettee on Balance of Payments Statistics), а також різні групи технічних експертів.

На даний момент застосовується п'ята редакція керівництва платіжного балансу (Balance of Payments Menual, fifth edition), опублікована в 1993 році. Цей документ містить стандарти понять, визначень, класифікацій і угод для компіляції платіжного балан­су і статистики міжнародної інвестиційної позиції. Вони відобра­жають поширені значною мірою зміни, які мали місце в міжнарод­них угодах, починаючи з четвертої редакції керівництва, виданою в 1977 році. У 2009 році МВФ опублікував шосту редакцію керів­ництва платіжного балансу (Balance of Payments and International Investment Position Manual, sixth edition), яка враховує всі суттєві зміни, що відбулись у міжнародній економіці з моменту ви­ходу п'ятої редакції. Відповідно до рішень, прийнятих на 21-му засіданні комітету МВФ зі статистики платіжного балансу, яке відбулося в листопаді 2008 року, орієнтовним терміном остаточ­ного переходу на складання платіжних балансів на основі шостої редакції визначено 2012-2013 роки.

Функції НБУ щодо складання, аналізу та прогнозування пла­тіжного балансу визначаються Законом України «Про Націо­нальний банк України» та Декретом Кабінету Міністрів «Про си­стему валютного регулювання і валютного контролю». Порядок координації дій органів щодо формування інформаційної бази пла­тіжного балансу регулюється спільною Постановою НБУ і Кабмі­ну «Про складання платіжного балансу» № 517 від 17.03.2000 року.

Складання платіжного балансу базується на системі обліку опе­рацій з нерезидентами, яка розроблена і застосовується НБУ із січ­ня 1993 року. Ця система доповнюється даними статистичних об­стежень Державного комітету статистики України. Система обліку операцій з нерезидентами ґрунтується на отриманні інформації від двох категорій респондентів:

1) банків, які здійснюють операції з нерезидентами як за дору­ченням клієнтів, так і від власного імені (форми № 1-ПБ,
№ 3-ПБ, № 4-ПБ);

2) підприємств та організацій, які відкрили рахунки в іноземних банках (форма № 2-ПБ).

Як бачимо з рис. 12.1, основною групою суб'єктів, що нада­ють звітну інформацію для складання платіжного балансу, комерційні банки. Слід зазначити, що банки включають до форм ста­тистичної звітності, які використовуються для складання платі­жного балансу, як інформацію щодо власних операцій з нерези­дентами, так і дані про операції з нерезидентами, здійснені бан­ками за дорученням своїх клієнтів.

Інформаційна база для складання платіжного балансу допов­нюється формами статистичної звітності Держкомстату, які пе­реважно відображають результати зовнішньої торгівлі послуга­ми та обсяги прямих іноземних інвестицій. Для складання платіж­ного балансу також використовуються дані офіційної торговель­ної статистики Держкомстату, яка базується на даних митної ста­тистики. Національний банк України забезпечує координацію

Таблиця 12.4. Форми статистичної звітності банків, які використову­ються для складання платіжного балансу України
№ форми	Назва форми	Періодичність
1-ПБ	Звіт банку про фінансові операції з нерезидентами України	Місячна
3-ПБ	Звіт про міждержавний рух капіталів у формі портфельних інвестицій	Квартальна
4-ПБ	Звіт про міждержавний рух капіталів у формі прямих інвестицій та фінансового лізингу	Квартальна
	Оборотно-сальдовий баланс банку	Місячна
	Звіт про стан портфеля цінних паперів	Місячна
	Звіт про залучення та обслуговування кредиту за договором з нерезидентом	Місячна
	Звіт про оборот готівкової іноземної валюти	Місячна
55.0	Обороти за рахунками в іноземній валюті	Місячна

дій усіх установ та концентрацію й обробку інформації, необхід­ну для складання платіжного балансу.

Основні форми статистичної звітності комерційних банків України, які використовуються для формування платіжного ба­лансу, наведені в табл. 12.4. Порядок складання форм статистич­ної звітності комерційних банків, у т.ч. тих, що використовують­ся для складання платіжного балансу України, регулюється По­становою НБУ № 124 від 19.03.2003 р.

Форма № 1-ПБ «Звіт банку про фінансові операції з нерези­дентами України» складається уповноваженими банками та на­дається щомісячно Департаменту платіжного балансу.

Банки надають даний звіт після встановлення прямих корес­пондентських відносин з банками-нерезидентами або на початку проведення операцій з готівковою іноземною валютою. Форма № 1-ПБ надається: за кожною іноземною валютою, за якою здійс­нюються операції з готівкою; за кожним рахунком ностро в інозем­ному банку або рахунком лоро банку-нерезидента в українському банку - окремо за кожною валютою. Якщо рахунок лоро банку-нерезидента відкритий у національній валюті України, то інфор­мація щодо операції на цьому рахунку також підлягає відобра­женню в даній формі.

Форма № 3-ПБ «Звіт про міждержавний рух капіталів у формі портфельних інвестицій» надається щоквартально Департамен­ту платіжного балансу.

У звіті відображається рух капіталів у формі портфельних інве­стицій, здійснених у валюті оригіналу (тисячах одиниць) на по­чаток і кінець звітного періоду. Інформація надається тільки про операції резидентів з нерезидентами. У розділі І обліковуються активи банку, а в розділі II надається інформація за пасивними операціями.

Форма № 4-ПБ «Звіт про міждержавний рух капіталів у формі прямих інвестицій та фінансового лізингу» надається щокварта­льно Департаменту платіжного балансу.

У звіті відображається рух капіталів у формі прямих інвести­цій та фінансового лізингу, здійснених у валюті оригіналу (у тися­чах одиниць) на початок і кінець звітного періоду. У формі нада­ється інформація лише про операції резидентів з нерезидентами.

У розділі І «Прямі інвестиції за кордон» відображається сукуп­ний капітал резидентів за межами України. У розділі II «Прямі інвестиції в економіку України» відображається сукупний капі­тал нерезидентів в економіці України. У розділі III «Фінансовий лізинг, що наданий нерезидентам» подається інформація про опе­рації, пов'язані з фінансовим лізингом, наданим нерезидентам. У розділі IV «Фінансовий лізинг, що отриманий від нерезидентів» надається інформація про операції, пов'язані з фінансовим лізингом, отриманим від нерезидентів.

12.3.5. Форми статистичної звітності,