Виробництво зварювального обладнання

Попит на зварювальне обладнання зумовлений в основному попитом на зварні конструкції (ЗК), які є кінцевим продуктом.

Для виробництва ЗК використовується близько 60% всього металопрокату, що виробляється в Україні.

Частка зварних конструкцій безперервно збільшу­ється, витісняючи деякі нераціональні види відливок, поковок і штамповок.

За час з 1975 по 1989 року зварювальне виробниц­тво України розвивалось досить високими темпами:

виробництво ЗК збільшилось на 13,4% і досягло 15,2 млн. т.

З урахуванням підприємств, не охоплених статистичною звітністю, ЗК в 1989 році виготовлено близько 18,2 млн. т. Зростання виробництва ЗК значно випереджає збільшення випуску готового прокату (в 1989 р. на 5,8% у порівнянні з 1975 р.).

Загальний спад в економіці України, який розпо­чався в 1990 році і продовжується до цього часу, зачепив і зварювальне виробництво, що глибоко інтег­рувало в усі провідні галузі народного господарства нашої країни (табл.1.1).

Таблиця 1.1 Спад зварювального виробництва

Вироблено ЗК, Усього У тому числі У промисловості

15,2 11,8 3,4

14,0 11,3 2,7

- - -

10,3 8,4 1,9

9,2 7,5 1,7

1993-1989, % 60,5 63,5 50,0

Тенденція спаду обсягів виробництва ЗК узгод­жується з картиною спаду в економіці України в цілому. Так, у порівнянні з 1990 роком в 1995 році національний доход знизився на 39,4%, обсяг промислової продукції — на 24,8%.

Відбулися зміни і в структурі виробництва та споживання прокату, основного матеріалу для виробництва ЗК. За 4 роки (1989-1993) випуск готового прокату знизився на 39,8%, а його споживання — на 24,9%. Дещо менше знизилось споживання листового (22,4%) і тонколистового прокату (17,6%), що пояснюється структурними змінами у виробництві промислової продукції за рахунок збільшення випуску менш металомісткої продукції. Порівняно з 1989 роком у 1995 році дещо змінилась галузева структура виробництва ЗК. Питома вага ЗК у промисловості збільшилась з 77,6 до 81,5%, тоді як у будівництві вона знизилась з 22,4 до 18,5%. Це пояснюється тим, що зниження обсягів капітального будівництва і будівельно-монтажних робіт в 1995 р. у порівнянні з 1990 р. склало відповідно 54,4% і 48%, що значно перевищує темпи спаду обсягів національного доходу та промислової продукції.

Масштаби і широка сфера функціонування зварювального виробництва України пояснюється передусім технічними та економічними перевагами виготовлення і застосування зварних металоконструкцій:

— економією металу на 15—33% у порівнянні з кле­паними конструкціями і на ЗО—60% у порів­нянні з конструкціями, виготовленими за допомогою кування та лиття;

— економією трудовитрат (зменшенням обсягу перероблюваного металу);

— здешевленням технологічного обладнання для виробництва ЗК у порівнянні з обладнанням для виготовлення поковок, відливок і клепаних конструкцій;

— поліпшенням умов праці;

— високою щільністю, герметичністю та надійністю нероз'ємного з'єднання при зварюванні конст­рукцій.

Значна техніко-економічна ефективність зварю­вання сприяла широкому застосуванню ЗК, які експлуатуються у винятково важких умовах — при великих швидкостях, високому тиску, максимальних температурах, ударних навантаженнях, під впливом агресивних середовищ; вони застосовуються в хіміч­них апаратах високого тиску, парових котлах, космічних кораблях, мостах та інших машинах і спорудах.

Виробництво згаданих конструкцій стало можливим лише завдяки створенню в останні роки принципово нових технологічних процесів — зварювання тертям, електронно-променевого, плазмово-дугового, ультразвукового, дифузійного зварювання та ін. Сьогодні існує близько 100 способів зварювання, розроблених інститутом, які дозволяють з'єднувати практично будь-які метали і сплави різних товщин і конфігурацій, а також багато видів пластмас і композитів.

У колишньому СРСР Україна мала значну питому вагу у виробництві електрозварювального обладнання, особливо для механізованих способів зварювання (в Україні вироблялось 62%, або 25768 одиниць з 34265). Причому з багатьох позицій Україна була єдиним виробником. Забезпечення джерелами поста­чання в Україні складало 8,4% від загальносоюзних.

Тому у зв'язку з розпадом СРСР виникли певні труднощі із забезпеченням зварювального вироб­ництва обладнанням, яке не виробляється україн­ськими підприємствами, а постачалось з Росії, Узбекистану, Литви і Грузії.

За останніми даними статзвітності, парк зварювального устаткування складає 94,9 тис. Одиниць, причому найбільша питома вага припадає на устаткування для ручного зварювання, автоматич­ного та напівавтоматичного зварювання в захисних середовищах.

Процент зношеності зварювального обладнання на підприємствах України складає (по видах обла­днання):

• автомати і напівавтомати — 18,0;

• машини для контактного зварювання — 34,9;

• обладнання для спеціальних способів зварювання — 24,7;

• джерела живлення — 60,6;

• інше обладнання, якому

понад 10 років — 25,0;

понад 5 років — 56,4.

Сьогодні Україна є монополістом на території СНД по виробництву автоматів, напівавтоматів і флюсів.