Вибір антигіпертензивних препаратів

Дані доказової медицини свідчать про те, що раціональна антигіпертензивна терапія суттєво поліпшує прогноз хворих з АГ, які мають супутні захворювання – серцеву недостатність, нефропатію, цукровий діабет та ін. Нижче наведені рекомендації щодо застосування різних класів антигіпертензивних препаратів в особливих клінічних ситуаціях (табл. 16).

Таблиця 16. Рекомендації для призначення антигіпертензивних препаратів в особливих клінічних ситуаціях.

Клінічні синдроми	Класи антигіпертензивних препаратів	Основи для рекомендації
Д	ББ	ІАПФ	БРА ІІ	АК	АА
СН	Так	Так	Так	Так	-	Так	Рекомендації ЄТК та ААС. Дослідження SOLVD, SAVE, AIRE, TRACE, CIBIS-II, MERIT-HF, VaIHFT, COPERNICUS, ELITE-II, RALE.
ІМ	-	Так	Так	?	-	Так	Рекомендації ЄТГ та ААК. Дослідження BHAT, SAVE, CAPRICORN, EPHESUS.
ІХС	Так	Так	Так	?	Так	-	Дослідження ALLHAT, HOPE, ANBR-2, LIFE, CONVINCE, EUROPA.
Цукровий діабет	Так	Так	Так	Так	Так	-	Рекомендації АДА, ЄТГ, ААН. Дослідження UKPDS, ALLHAT, RENAAL, IDNT.
Ураження нирок	-	-	Так	Так	-	-	Рекомендації АДА, ЄТГ, ААН. Дослідження Capto­pril Trial, RENAAL, IDNT, REIN, AASK.
Інсульт	Так	-	Так	?	-	-	Дослідження PATS, PROGRESS, LIFE.

_____________________

Примітки.

СН – серцева недостатність, ІМ – інфаркт міокарда; Д – діуретики, ББ – бета-адреноблокатори, ІАПФ – інгібітори АПФ, БРАІІ – блокатори рецепторів АТІІ₁, АА – антагоністи альдостерону, ЄТК – Європейське товариство кардіологів, ААС – американська асоціація серця, АДА – Американська асоціація діабетологів, ААН – Американська асоціація нефрологів, ЄТГ – Європейське товариство гіпертензії, ”?” – питання не вивчено та/або є позитивні результати поодиноких досліджень, ”-” – дані проспективних досліджень відсутні.

Нагляд за хворими при призначенні медикаментозної терапії

Лікар повинен оглянути хворого не пізніше, як через 2 тижні після призначення медикаментозної антигіпертензивної терапії. Якщо АТ знизився недостатньо, слід збільшити дозу препарата або поміняти препарат, або додатково призначити препарат іншого фармакологічного класу. Найбільш раціональні комбінації вказані в табл. 17. В подальшому хворого слід регулярно оглядати (кожні 1-2 тижні), доки не буде досягнутий задовільний контроль АТ. Після стабілізації АТ оглядати хворого слід кожні 3-6 місяців. Тривалість антигіпертензивної терапії становить багато років, як правило, все життя. Відміна лікування супроводжується підвищенням АТ до рівня, який був до початку лікування. Проте у випадках тривалої нормалізації АТ можна спробувати зменшити дозу або кількість препаратів, пильно контролюючи стан хворого.

На підставі результатів дослідження НОТ експертами ВОЗ (1999) сформульовано рекомендації щодо застосування ацетилсаліцилової кислоти. Вважають, що ацетилсаліцилову кислоту у малих дозах (75-100 мг на добу) доцільно застосовувати у хворих на АГ, у яких артеріальний тиск добре контролюється медикаментозно, і, у яких є високий ризик ІХС, але при цьому немає ризику виникнення кровотечі із шлунково-кишкового тракту або інших геморагій.

Комбіноване лікування

Комбіноване лікування необхідне 50-75% хворих на артеріальну гіпертензію. У випадку неефективності монотерапії не слід збільшувати дозу до максимальної, оскільки це підвищує вірогідність побічних ефектів. Краще застосовувати комбінацію 2-х, а при необхідності – 3-х препаратів. У хворих з м’якою гіпертензією лікування слід починати з монотерапії одним з препаратів першого ряду або з низькодозової комбінації двох препаратів. У хворих з помірною та тяжкою АГ у більшості випадків доцільно відразу застосовувати комбінацію 2-х препаратів. Раціональні комбінації антигіпертензивних препаратів наведені в табл. 17, 18.

Таблиця 17. Рекомендовані комбінації антигіпертензивних препаратів.

* Діуретик * Діуретик * Діуретик * Бета-адреноблокатор * Бета-адреноблокатор * Інгібітор АПФ

+ бета-адреноблокатор + інгібітор АПФ + антагоніст рецепторів ангіотензину ІІ + дигідропирідиновий антагоніст кальцію + альфа-адреноблокатор + антагоніст кальцію

Таблиця 18. Комбіновані антигіпертензивні препарати.

Назва	Склад
Фіксовані низькодозові комбінації для початкової терапії
Ноліпрел	периндоприлу тертбутіламін 2 мг + індапамід 0,625 мг
Фіксовані комбінації для більш інтенсивної терапії
Адельфан Адельфан-езидрекс Віскальдикс Гіприл А Гізаар Еналозид Енап-Н Енап-НL Капозид Каптопрес Ко-ренітек Кристепін Ліпразид Модуретик Ноліпрел форте Норматенс Синепрес Тенорік Триампур Трирезид К	резерпін 0,1 мг + дигідралазину сульфат 10 мг резерпін 0,1 мг + гідрохлортіазид 10 мг + дигідралазину сульфат 10 мг піндолол 10 мг + клопамід 5 мг амлодипін 5 мг + лізиноприл 5 мг лосартан 50 мг + гідрохлортіазид 12,5 мг еналаприлу малеат 10 мг + гідрохлортіазид 25 мг або 12,5 мг еналаприлу малеат 10 мг + гідрохлортіазид 25 мг еналаприлу малеат 10 мг + гідрохлортіазид 12,5 мг каптоприл 25 або 50 мг + гідрохлортіазид 25 мг каптоприл 50 мг + гідрохлортіазид 25 мг або 12,5 мг еналаприлу малеат 20 мг + гідрохлортіазид 12,5 мг резерпін 0,1 мг + клопамід 5 мг + дигідроергокристин 0,58 мг лізиноприл 10 або 20 мг + гідрохлортіазид 12,5 мг амілориду гідрохлорид 5 мг + гідрохлортіазид 50 мг периндоприлу тертбутіламін 4 мг + індапамід 1,25 мг клопамід 5 мг + дигідроергокристин 0,5 мг + резерпін 0,1 мг резерпін 0,1 мг + гідрохлортіазид 10 мг + дигідроерготоксин 0,6 мг атенолол 100 мг + хлорталідон 25 мг триамтерен 25 мг + гідрохлортіазид 12,5 мг резерпін 0,1 мг + гідрохлортіазид 10 мг + дигідралазину сульфат 10 мг