Усіх цих ефектів та можливостей суспільство не мало б за ор­ганізації господарювання на бартерній основі.

ТЕМА 8. РОЛЬ ГРОШЕЙ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Переваги монетарної економіки перед бартерною

Дискусії щодо нейтральності грошей у процесі відтворення

Передавальний механізм впливу грошей на реальну економіку

Моделі впливу пропозиції грошей на економіку в короткостроковому періоді

Моделі впливу пропозиції грошей на економіку в довгостроковому періоді

Дискусії про роль грошей та практика регулювання пропозиції грошей

ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ ГРОШЕЙ У ФУНКЦІОНУВАННІ ЕКОНОМІКИ ЗДІЙС­НЮЄТЬСЯ ПЕРЕВАЖНО ДВОМА МЕТОДАМИ:

—МЕТОДОМ ЗІСТАВЛЕННЯ МОДЕЛІ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ, ЩО ФУНКЦІОНУЄ БЕЗ ГРОШЕЙ (БАРТЕРНА ЕКОНОМІКА), ТА МОДЕЛІ З УЧАСТЮГРОШЕЙ (МОНЕТАРНА ЕКОНОМІКА);

—МЕТОДОМ ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ ПРОПОЗИЦІЇ ГРОШЕЙ НА ОСНОВНІ МАКРОЕКОНОМІЧНІ ЗМІННІ (РІВЕНЬ ЦІН, СТАВКА ПРОЦЕНТА, ЗАЙНЯТІСТЬ, ОБСЯГ ВВП ТА ІН.).

Ці два методи дослідження не виключають, а доповнюють один одного. Перший із них дає можливість повніше розкрити роль грошей на мікроекономічному рівні, де рушійним чинником є поведінка окремих економічних суб'єктів, другий — на макрорівні, на якому державне регулювання маси грошей є дієвим ме­ханізмом впливу на основні економічні процеси.

ПЕРЕВАГИ МОНЕТАРНОЇ ЕКОНОМІКИ ПЕРЕД БАРТЕРНОЮ

ПОНЯТТЯ РОЛІ ГРОШЕЙ В ЕКОНОМІЦІ ТІСНО ПОВ'ЯЗАНЕ З ПОНЯТТЯМ ЇХ ФУНКЦІЙ. ЯКЩО ФУНКЦІЯ ГРОШЕЙ — ЦЕ КОНКРЕТНА «РОБОТА» ГРОШЕЙ З ОБСЛУГОВУВАННЯ РУХУ ЦІННОСТІ, ТО РОЛЬ ГРОШЕЙ — ЦЕ КІНЦЕВИЙ РЕЗУЛЬТАТ ЦІЄЇ «РОБОТИ».

Роль грошей визначається рівнем розвитку суспільного поділу праці, товарного виробництва та адекватних їм суспільних відно­син.Не могла бути значною роль грошей у суспільних формаціях, у яких саме господарство мало переважно натуральний характер, а обмін здійснювався на бартерній основі. Тому не було системної залежності товаровиробника від ринку, а вплив грошей на його економічне становище і через нього — на розвиток виробництва був мало відчутним.

У міру розвитку простого товарною виробництва і включення самостійних виробників у ринкові відносини роль грошей зростала.

Найсприятливіші умови для реалізації ролі грошей у розши­реному відтворенні були створені за капіталізму, коли товар став загальною формою продуктів виробництва, а економічні відно­сини в суспільстві були переведені на ринкові заса­ди.

Завдяки поширенню ринкових відносин, просте товарне виробництво перетворилось у капіталістич­не, а самі гроші набули принципово нової якості — стали носієм капіталу, відкрили можливість кожному, хто має надлишкову цінність, легко і швидко її капіталізувати та отримувати додатко­ву цінність.

Така логіка розвитку грошей спонукала науковців — дослідників ролі грошей до визначення переваг монетарної економічної системи над натуральною або бартерною, порівнюючи їх окремі складові між собою.

Під бартерним господарством розуміють господарство, в якому будь-який товар можна безпосередньо обміняти на будь-який інший товар.

Монетарне господарство базується на та­кому обміні, коли кожний товар обмінюється на гроші, а потім гроші обмінюються на будь-який інший товар.

Здається, що бартер є вигіднішим обміном, ніж обмін за гроші, адже в ньому продаж і купівля зливаються в одну операцію. А в грошовому обміні ці операції розділяються в часі, вини­кає ризик «продати і не купити» чи купити згодом дорожче через знецінення грошей тощо. Але насправді безперечні переваги має грошовий обмін порівняно з бартером.

ГОЛОВНУ ПЕРЕВАГУ ГРОШОВОГО ОБМІНУ ЗАХІДНІ ДОСЛІДНИКИ ЗВОДЯТЬ ДО ЗНИЖЕННЯ СУСПІЛЬНИХ ВИТРАТ НА ОБМІН ТОВАРІВ ПОРІВНЯНО З БАРТЕРОМ ПРИБЛИЗ­НО НА ТРЕТИНУ.

ПРОТЕ ЕКОНОМІЄЮ ВИТРАТ ОБМІНУ ДАЛЕКО НЕ ОБМЕЖУЄТЬСЯ РОЛЬ ГРОШЕЙ У РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ.

ПО-ПЕРШЕ, ЯКЩО УЯВИТИ, ЩО ГРОШІ НЕ З'ЯВИЛИСЯ І НЕ ВИКОРИСТОВУВАЛИСЯ ЛЮДСТВОМ, ТО ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ЗАГАЛЬ­МУВАВСЯ Б НАСТІЛЬКИ, ЩО Й БАРТЕРНИЙ ОБМІН МАВ БИ ЛИШЕ ПРИМІТИ­ВНІ ФОРМИ. ТОМУ ЕКОНОМІЧНІ ВТРАТИ ЛЮДСТВА БУЛИ Б У БАГАТОКРАТ БІЛЬШІ, НІЖ ПРОСТЕ ПЕРЕВИЩЕННЯ ВИТРАТ ОБМІНУ ЗА УЯВНОЇ БАРТЕР­НОЇ СИСТЕМИ ПОРІВНЯНО З СУЧАСНОЮ РЕАЛЬНОЮ ЕКОНОМІЧНОЮ СИСТЕ­МОЮ.

Якщо ж порівняти сучасну реально діючу на базі грошей економічну систему з тією примітивною економічною системою, що може функціонувати на базі бартеру, то виявиться, що основ­ні втрати людство понесло б у сфері виробництва через недороз­виненість суспільного поділу праці, низький рівень її продуктив­ності, неефективність систем стимулювання ділової активності, низьку керованість суспільного виробництва тощо.

У цьому зв'язку цікавим є досвід колишнього СРСР. Незва­жаючи на антиринкову спрямованість ідеології, на якій будувалась в СРСР планова система господарю­вання, та наполегливі практичні спроби обійтися у сфері обміну без грошей, побудувати бартерну систему господарювання так і не вдалося.

ПО-ДРУГЕ, САМА НАЯВНІСТЬ ГРОШЕЙ ПОЗИ­ТИВНО ВПЛИВАЄ НА ТРУДОВУ, ВИРОБНИЧУ ЧИ БІЗНЕСОВУ АКТИВНІСТЬ. ЗОКРЕМА, ЗНІМАЮТЬСЯ ФІ­ЗИЧНІ МЕЖІ ВИРОБНИЦТВА, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬСЯ ОСОБИСТИМИ ПОТРЕБАМИ САМИХ ВИРОБНИКІВ. Виробляти можна стільки, скільки вдасться реалізувати за гроші, а надлишок виробленої вартості можна збе­рігати в грошовій формі для задоволення майбутніх потреб (ви­робничих чи споживчих). Здатність грошей зберігати цінність дає можливість перетворити їх у позичковий капітал, який може приносити економічним агентам додаткову цінність у вигляді процента. Це значно посилило стимулювальний вплив грошей і на виробників (працівників), і на споживачів.

В умовах капіталізму навіть змінилась ціль су­спільного виробництва — замість конкретного виду продукції нею стало одержання прибутку. Це дало можли­вість зняти будь-які обмеження з розвитку суспільного виробни­цтва, навіть природні, оскільки нагромадження прибутку не має внутрішніх обмежень, нагромаджувати його можна нескінченно, одержуючи від цього додатковий дохід.

ПО-ТРЕТЄ, ЗАВДЯКИ ГРОШАМ РИНОК НАБУВАЄ ЗАГАЛЬНОГО ХАРАКТЕ­РУ. МЕХАНІЗМ РИНКУ СТАЄ МОГУТНІМ ВАЖЕЛЕМ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОГРЕСУ: сприяє поглибленню суспільного поділу праці, спрощує і прискорює реалізацію виробленої вартості, під­вищує ефективність використання грошового капіталу та всіх ви­дів матеріальних і трудових ресурсів, прискорює оборот суспіль­ного капіталу.

На ринку розвивається конкуренція як загальносуспільне явище — конкуренція за покупця, за робоче місце, за вигідне за­мовлення, за ноу-хау тощо. По суті, у всіх цих випадках ведеться боротьба за отримання більшої суми грошових доходів.

Гроші, стають рушій­ною силою науково-технічного прогресу, зростання продуктив­ності суспільної праці, інтенсифікації виробництва, забезпечення високої якості продукції та ін.

Гроші в ринковій економіці стають носієм позичкового капі­талу. Через механізм його руху, зокрема через банки та ринок цінних паперів, формування якого зумовлюється перетворенням грошей у капітал, відкриваються можливості узгодити індивідуа­льні та колективні інтереси виробників, дещо згладити соціальні суперечності, забезпечити більшу рівномірність і збалансованість процесу розширеного відтворення.

Охоплення грошовою формою економічних відносин між країнами, створили сприятливі умо­ви для формування міжнародних ринків і тісних взаємовигідних зв'язків між країнами, міжнародного переливу капіталів у місця найефективнішого їх використання тощо.

ГЛИБОКЕ ПРОНИКНЕННЯ ГРОШОВОЇ ФОРМИ В УСІ «КЛІТИНИ» СУСПІ­ЛЬНОГО ЖИТТЯ ВІДКРИВАЄ ШИРОКІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ РЕГУЛЮВАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ГРОШОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ ПРОЦЕСУ РОЗШИРЕНОГО ВІДТВО­РЕННЯ. Мова йде передусім про такі інструменти, як податки, ми­тні збори, позичковий процент, ціни, орендна плата, бюджетне фінансування та ін.

Усіх цих ефектів та можливостей суспільство не мало б за ор­ганізації господарювання на бартерній основі.