Поняття підприємницької діяльності, її ознаки та принципи.
Легітимне визначення поняття "підприємництво", сформульовано в ст. 42 ГК України:
"підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку."
У ст. 44 ГК України закріплено принципи (основи) підприємницької діяльності, а саме:
- вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;
- самостійного формування підприємцем програм діяльності;
- вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється;
- залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом;
- встановлення цін на продукцію та послуги згідно зі законом;
- вільного найму підприємцем працівників;
- комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;
- самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд;
- вільного розпорядження прибутком, який залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.
Основні ознаки підприємницької діяльності:
Перша ознакапідприємницької діяльності - її ініціативність і самостійність, що відображено в нормі ст. 43 ГК України.
Ініціативність і самостійність — це зорієнтована на дії самореалізація підприємців. Підприємці активно обирають ініціативу. Вони свідомо не уникають тієї ситуації, коли самі відповідають за успіх або невдачу справи.
Друга ознакапідприємницької діяльності — творчий та інноваційний характери, що виявляється у пошуку нових можливостей, орієнтації на нововведення. Підприємець діє й оцінюється як незалежний і значною мірою такий, що покладається на самого себе, інноватор.
У сучасній зарубіжній літературі інновація (нововведення) розуміється як основна функція процесу підприємництва.
Третя ознакапідприємницької діяльності - систематичність (регулярність, професійність, постійність).
Четверта ознакапідприємницької діяльності — ризиковий характер, тобто перекладення на підприємця тягаря передбачення несприятливих наслідків (збитків) і вжиття заходів стосовно їх превенції або усунення, не пов'язане з поведінкою підприємця.
П'ята ознака— цільове спрямування на отримання прибутку. На думку декотрих авторів, метою підприємницької діяльності є одержання не прибутку загалом, а саме підприємницького прибутку. Підприємницьким прибутком у літературі називають особливий вид доходу, винагороди за заповзятливість, специфічну творчу активність у сфері приватного бізнесу.
Шоста ознака— самостійна юридична відповідальність. Мається на увазі те, що підприємці зобов'язані дотримуватися чинного законодавства, і їх відповідальність не обмежується одним видом юридичної відповідальності, а є такою, яка поєднує всі її вияви.
Сьома ознакапідприємницької діяльності — соціально відповідальний характер. Соціальна відповідальність розуміється як суспільна відповідальність, тобто очікування того, що компанії мають діяти в інтересах суспільства і робити свій внесок у розв'язання суспільних і соціальних проблем. Тут важливе розуміння підприємцями необхідності здійснювати власну діяльність вживаючи всі заходи для мінімалізації негативного впливу на навколишнє середовище (екологічний аспект).
Розмежування підприємницької діяльності за видами має здебільшого теоретичний, до того ж — неофіційний, характер. Тому допускається застосування різних ознак і, відповідно, критеріїв та видів підприємницької діяльності.
І. За ознакою предмета діяльностіучасників відповідних правовідносин підприємницьку діяльність можна класифікувати на:
1. Виробничу підприємницьку діяльність, тобто діяльність, у процесі якої виробляється певна продукція.
2. Невиробничу підприємницьку діяльність, у межах якої виділяється:
- діяльність із виконання робіт, надання послуг (виконання ремонтних робіт, надання інформаційних послуг, здійснення транспортних перевезень);
- діяльність із зайняття торгівлею;
- інша невиробнича діяльність, зокрема діяльність на фінансовому ринку.
ІІ. За ознакою суб'єкта— учасника відповідних правовідносин підприємницька діяльність поділяється на:
1. Підприємництво без створення юридичної особи (просте). Воно здійснюється фізичними особами, що набули в установленому порядку статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
2. Підприємництво зі створенням юридичної особи (складне).
ІІІ. Залежно від наявності обмеженьу зайнятті підприємницькою діяльністю останню можна поділити на:
1. Вільну підприємницьку діяльність. Для провадження такої діяльності не потрібна згода (дозвіл) держави в особі уповноважених нею органів.
2. Дозвільну підприємницьку діяльність, провадження якої потребує певної згоди державних органів. Дозвільною є також діяльність, що провадиться з обмеженнями, встановленими законодавством, які, в свою чергу, можна поділити на: