Тема 1. Стратегічне управління: сутність та передумови формування
Мета: формування знань студентів щодо порядку розвитку і змісту підходів до управління на вітчизняних і зарубіжних підприємствах, проведення аналізу сутності концепцій стратегічного управління, його переваг та недоліків. Встановлення розуміння студентами загальних рис стратегічно орієнтованого підприємства.
Ключові терміни: бюджетування, довгострокове планування, стратегічне планування, стратегічне управління, стратегія, стратегічно орієнтована організація, стратегічне мислення, стратегічний контроль.
1. Питання, що виносяться на обговорення:
1. Етапи еволюційного розвитку стратегічного управління та їх характеристика.
2. Сутність стратегічного управління: об’єкти, суб’єкти і рівні стратегічного управління.
3. Складові елементи стратегічного управління та їх характеристика.
4. Завдання та принципи стратегічного управління.
5. Сутність та тенденції розвитку стратегічного управління в банках.
2. Питання для дискусії:
1. Які основні тенденції в Україні сприяють (протидіють) існуванню стратегічного управління? Чим пояснюється зміна завдань управління, що постають перед керівниками різних за рівнем систем управління?
2. Сформулюйте причини переходу від ставлення до підприємства як до “закритої” системи до розуміння його як системи “відкритої”.
3. Чи можуть існувати, на ваш погляд, ідентичні системи стратегічного управління на різних підприємствах? Обґрунтуйте свою відповідь.
4. Чим можна пояснити ускладнення процесу управління на підприємстві?
5. Чи є різниця між адаптацією та керованим розвитком підприємства?
6. Назвіть відмінності стратегічного планування і стратегічного управління.
7. Назвіть основні переваги стратегічного управління і можливості його застосування на українських підприємствах.
8. Хто здійснює стратегічне управління в організації і в чому воно полягає?
9. Назвіть та поясніть стадії процесу стратегічного управління.
3. Творчі завдання:
1. На прикладі конкретного банку охарактеризувати тенденції в стратегіях банків України в період економічної кризи.
2. На прикладі конкретного підприємства охарактеризувати тенденції в стратегіях підприємств України в період економічної кризи.
4. Тестове опитування:
1. Стратегічно орієнтоване підприємство - це:
а) підприємство, де стратегічне мислення керівників є основою для визначення орієнтирів діяльності;
б) мінімальна господарська одиниця, для якої може бути розроблено самостійну стратегію;
в) підприємство, яке обслуговує ринки.
2. «Стратегічне мислення» - це:
а) мислення, властиве всім керівникам організацій;
б) мислення, що орієнтоване на визначення цілей організації способів їх досягнення;
в) мислення, що є іншим визначенням економічного мислення.
3. Розташуйте за порядком фази переходу до стратегічного управління:
а) управління «від досягнутого»;
б) управління «за цілями»;
в) поточне управління «за відхиленнями»;
г) стратегічне управління.
4. Цілі організації мають задовольнити такі основні вимоги:
а) досяжність, конкретність, орієнтація у часі;
б) досяжність і орієнтація у часі;
в) орієнтація у часі і конкретність;
г) досяжність.
5. Хто з перелічених нижче вчених запропонував модель і ряд систематизованих схем, за допомогою яких виділено етапи прийняття та виконання стратегічно важливих для організації рішень:
а) А.Д. Чандлер;
б) Ж. Бовер;
в) К. Ендрю;
г) І. Ансофф.
6. Автором книги «Стратегія конкуренції» є:
а) Х. Віссем;
б) М. Портер;
в) І. Ансофф;
г) Ж. Бовер.
7. Згідно з підходом «школи підприємництва» методика розроблення стратегії є:
а) ментальним процесом;
б) аналітичним процесом;
в) процесом передбачення;
г) процесом ведення переговорів.
8. Принцип «пріоритетності» стратегічного управління полягає в тому, що:
а) намагання досягти високих результатів при затвердженні планових показників спирається на реальні можливості внутрішнього і зовнішнього середовища;
б) стратегічне управління зорієнтоване на довгострокову перспективу;
в) стратегія впроваджується за етапами: вирішення довгострокових завдань здійснюється через реалізацію середньострокових і короткострокових перспектив;
г) керівництво компанії повинно послідовно дотримуватись обраної стратегії, підкорюючи свої тактичні дії стратегічним пріоритетам.
9. При управлінні «від досягнутого» використовується метод:
а) портфельного аналізу;
б) ситуаційного аналізу;
в) екстраполяційного передбачення;
г) система нормативних прогнозів.
10. Під місією організації розуміють:
а) причину створення організації;
б) чітко виражену причину існування організації;
в) основні завдання організації;
г) політику організації.
Ситуаційна вправа
Мері Кей: «Я створила, цю компанію для вас»
Вона - маркетингове диво та видатний енергійний розум. Вона - володарка титулів «Підприємець року», «Видатна жінка» та «Супердосягнення», які були присуджені різними організаціями. Вона - засновниця однієї із найбільших у світі косметичних компаній. Вона надала жінкам можливість робити кар'єру й отримувати необмежені прибутки та водночас планувати свій робочий графік залежно від розкладу шкільних занять їхніх дітей. Хто вона, засновниця величезної «фабрики краси», відомої як Mary Kay Inc.?
«Жінка, яка назве вам свій вік, не скаже нічого», - так завжди відповідала Мері Кей на запитання про свій вік. Відомо лише, що вона народилася в кінці Першої світової війни у Хот-Уельсі штату Техас. Постійно працююча мати, хворий батько та повна самостійність у вирішенні далеко не дитячих питань - це, мабуть, найголовніші спогади дитинства Мері Кей. В 17 років вона вийшла заміж. Коли їй було 25, чоловік пішов до іншої жінки, і Мері Кей залишилася одна із трьома дітьми, надіючись лише на себе, та зі сподіваннями на краще. Такий стан речей міг би стати фатальним для будь-якої іншої жінки, але не для Мері Кей. Природжений оптимізм, почуття власної гідності та вражаюча впевненість у собі дали змогу Мері Кей дуже швидко стати на ноги після удару. Та й коли скаржитися на долю, якщо у тебе на руках троє маленьких дітей?
Вражаюча енергія та вміння перемагати стали запорукою отримання нею першої роботи. Робота у галузі прямого продажу за комісійну винагороду, або торгівля "напряму", де все залежить лише від професійних якостей продавця, приносила їй гарний прибуток. А можливість самостійно планувати робочий час давала можливість Мері Кей приділяти достатньо уваги дітям - це було саме те, що потрібно. Згодом, створюючи свою компанію, вона запропонує жінкам роботу, яка максимально задовольнить їхні потреби. Визнання досягнень, наявність вільного часу, фінансова незалежність та відсутність начальника, чи не про це мріє кожнa жінка?
Мері Кей виявилася надзвичайно талановитим та успішним продавцем, чудовим організатором. Мері Keй ніколи не вивчала маркетингових дисциплін. Нехтуючи академічними знаннями, вона зробила кар'єру успішної бізнес-леді завдяки своєму емпіричному досвіду. В різний час вона очолювала відділи продажу таких відомих фірм,як Stanley Products та World Gift Company, створюючи дієздатні торгові мережі практично по всій Америці. Вона мала всі якості, необхідні для досягнення кар'єрних вершин. Якби не одне але... Вона була жінкою. Коли Мері Кей зрозуміла, що нагору по адміністративних сходинах їй не дозволять піднятися керівники-чоловіки, і нема ніякої надії отримувати рівну з ними винагороду за свою працю, Мepi Кей... створила свою власну компанію. "У Бога не вистачило часу доробити все до кінця і зробити когось кимось. Тому у вас тепер є можливість стати тим, ким ви мріяли".
Пішовши з World Gift Company, Мері Кей, враховуючи свій 20-річний досвід у сфері прямого продажу, вирішила написати книжку для жінок, які хочуть зробити кар'єру. Коли вона, сидячи за кухонним столом, накидала план книжки, то мала два списки. В одному містився її негативний досвід роботи у фірмах, де «балом правили чоловіки» і промовисто свідчив про те, як не треба вести бізнес. У другому списку були умови, необхідні для ідеальної компанії та зручні для кар'єри жінки, що має сім'ю й дітей. Вона несподівано уявила собі, що проектує фірму, яка бездоганно підходила б для працюючих у ній жінок. Пізніше Мері повідомила пресі, що Магу Kay Cosmetics народилася саме в цю мить, і додала: «Я хотіла створити компанію, яка дала б кожній жінці, що має сім'ю й виховує дітей, можливість самій розпоряджатися своєю кар'єрою».
Щоб розпочати свій бізнес, Мері заходилася шукати продукт, який дав би змогу завоювати місце під ринковим сонцем. І тут вона пригадала про чудо-засіб, яким з успіхом користувалася її мати й вона сама впродовж 10 років.
Рецепт вона дізналася багато років тому на одній вечірці, коли її увагу привернула жінка із вельми доглянутою шкірою. Представившись косметологом, Мері Кей все випитала. З'ясувалося, що співрозмовниця користується саморобним кремом, який винайшов її батько - чинбар. Для розм'якшення шкіри він використовував спеціальний розчин, і якось помітив, що його руки виглядають набагато ліпше за обличчя. Він трохи по-експериментував із цією речовиною й незабаром його дочка почала із задоволенням користуватися новим кремом. Недоліком цього омолоджувального засобу був жахливий запах. Але зваживши, що це можна легко усунути, Мері Кей, не роздумуючи, вибрала цей засіб як продукт для своєї компанії.
Витративши 5 тис. доларів, які збирала все життя, Еш придбала формулу крему й права на його виробництво. Але за місяць до відкриття магазину другий чоловік Мері, який був її головним радником, адміністратором і менеджером, помер від серцевого нападу. Після цього всі вмовляли підприємницю облишити цю ідею, поки ще можна врятувати хоч щось. Але Еш, заручившись підтримкою дітей, усе ж таки відкрила магазин. Це був 1963 рік. Mary Kay Cosmetics починалася з 45 кв. м., однієї полиці, заповненої товаром, і дев'яти «консультантів з питань краси».
Для початку Еш запропонувала формули дубильної речовини даллаському хімічному підприємству, щоб отримати від них фахово виготовлений і розфасований препарат. Однак власник цього підприємства, не зацікавившись її пропозицією, переадресував її своєму сину, щоб той «відфутболив порцію цієї смердючої гидоти» для пані Кей.
Перший рік був дуже важким для Еш: доводилося працювати по 18 годин на добу, але результат роботи Кей і її команди був вельми непоганий - річний дохід компанії становив 198 тис. дол. Наступного року у фірмі працювали вже 200 осіб, а дохід стрімко зріс до 650 тис. дол. У 1965 р продукції Mary Kay Cosmetics вдалося завоювати 20% американського ринку. Компанія перевищила магічний мільйонний поріг на четвертому році своєї роботи. З 1970 р. Мері Кей почала будівництво власної фабрики в Далласі. До цього вона купила той самий хімічний завод, де з нею так нелюб'язно повелися.
Перше десятиріччя для Mary Kay Cosmetics увінчалося річним прибутком у 18 млн. дол. її акції були внесені до списку Фондової біржі Нью-Йорка 1976 p., а 1978-го фірма мала 45 тис. незалежних консультантів з товарообігом у 54 млн. дол. і чистим річним прибутком 4,8 млн. дол.
1983 року фірма, святкуючи двадцятиріччя в бізнесі, могла похвалитися обігом у 324 млн. доларів і 200-тисячною армією консультантів з продажу. У 1993 p. Mary Kay Cosmetics стала найбільшим у США торгівельним підприємством із продажу засобів догляду за шкірою з більше ніж 250 тисячами незалежних консультантів у 19 країнах світу. Його було визнано другим за розмірами серед косметичних фірм (воно поступилося тільки старішій фірмі Avon) і третім серед усіх косметичних компаній, і тепер головним бажанням Еш було ще за життя побачити, як її фірма стане компанією №1.
Ідеальне поєднання статусу бізнес-леді з роллю матері та дружини та численні, справді королівські дарунки: від діамантових джмелів до легендарних рожевих «кадилаків», дають змогу консультантам фірми творити дива. Вона створила ділову імперію, в якій підтримка та взаємодопомога серед консультантів стали запорукою успіху. Перетворити мрію на реальність їй допоміг чітко побудований маркетинговий план. В «Мері Кей» успішними будуть ті, хто допомагає ставати сильнішими іншим. Золоте правило: «Стався до інших так, як би ти хотів, щоб вони ставилися до тебе" - бездоганно працює вже протягом більше 40 років роботи компанії.
З 1987 р. Мері Кей частково відійшла від справ і виступала як почесний голова створеної нею компанії. Відтоді правління прийняв її син від першого шлюбу Річард Роджерс. Засновниця Mary Kay Cosmetics померла 22 листопада 2001 року.
Запитання до ситуації:
1. Як можна визначити стиль керівництва, властивий Мері Кей: орієнтований на людину чи на роботу?
2. Як би Ви охарактеризували стратегію компанії «Мері Кей» на українському ринку?
Завдання для самостійного опрацювання
Проаналізувати за літературними джерелами процес формування сучасних підходів до теорії та практики стратегічного управління. Результати аналізу представити у вигляді таблиці:
Таблиця 1 - Аналіз типів передбачення майбутнього
| Тип передбачення майбутнього | Переваги | Недоліки |
| Бюджетування: майбутнє - незмінне минуле | ||
| Довгострокове планування: майбутнє - екстрапольоване минуле | ||
| Стратегічне планування: майбутнє - це рішення щодо змін ситуації на ринках | ||
| Стратегічне управління: майбутнє - визначене у стратегічних рішеннях (адаптація до середовища, формування середовища) |
Література:
Основна література
1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435 – IV // www.rada.kiev.ua.
2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-IV //www.rada.kiev.ua.
3. Про акціонерні товариства / Закон України від 17.09.2008 № 514 - IV / www.rada.kiev.ua.
4. Про банки та банківську діяльність / Закон України // www.rada.kiev.ua.
5. Дребот Н.П., Мороз Л.В., Пшик Б.І. Стратегічне управління: Навчальний посібник. - Львів: ЛБІ НБУ, 2005.-150 с.
6. Дмитренко Г.А. Стратегічний менеджмент: цільове управліня організації (3-є вид.). Львів: Магнолія – 2006. – 240 с.
7. Кіндрацька Г.І. Стратегічний менеджмент: Навч. посіб. – К.: Знання – 2006. – 450 с.
8. Козьменко С. М., Шпиг Ф І., Волошко І. В. Стратегічний менеджмент банку: Навчальний посібник: - Суми: ВТД “Університетська книга”, 2003. – 374 с.
9. Корецький М. Х. Стратегічне управління. Навч. пос. К.: ЦУЛ - 2007. -240 с.
10. Мізюк Б.М. Стратегічне управління: Підручник. 2-ге вид.,переробл. і доповн. – Львів: Магнолія 2007. – 392 с.
11. Моральний вимір економіки: соціальна відповідальність бізнесу та економічна ефективність: монографія/ за ред.. д-ра філос. наук, проф. Г.Ф. Хорунжого.-К.:УБС НБУ. 2009.- 255 с.
12. Скібицький О.М. Стратегічний менеджмент. Навч. посіб. – К.: Алерта, 2008. –312 с.
13. Тарнавська Н., Напора О. Стратегічний менеджмент: практикум. Навч. пос., К.: Кондор, 2008. – 287 с.
14. Шершньова З.Є. Стратегічне управління: Підручник.- 2-ге вид., перероб, доопр.-К.:КНЕУ,2004.-699 с.
Додаткова література
1. Аніщенко В.О. Особливості стратегічного розвитку компанії з метою збільшення її вартості / В.О. Аніщенко, В.Г. Маргасова, Н. В. Ткаленко // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 2. – C. 67–75.
2. Белошапка В. А.Стратегические архетипы международных компаний и варианты распределения полномочий между менеджерами рыночных и перационных подразделений // Актуальні проблеми економіки.- 2011.- № 5.- C. 8-15.
3. Бондаренко Т.М. "Точки зростання" економіки: критерії та методичні підходи до визначення / Т. М. Бондаренко // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 5. – C. 41–46.
4. Венгер П. А. Еволюція формування системи корпоративного управління: світовий досвід та українська практика// Актуальні проблеми економіки.- 2011.- № 1.- C. 26-34.
5. Воронкова А. Е. Потенціал підприємства як основа його довгострокового розвитку / А. Е. Воронкова, Ю. С. Погорелов // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 4. – C. 77–84.
6. Гойко А. Ф. Оптимізація управління бізнес–процесами будівельних підприємств в умовах економічної кризи / А. Ф. Гойко, В. А. Скакун, Л. В. Сорокіна // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 3. – C. 58–66.
7. Денисюк В. Фактори та модель інноваційно орієнтованого розвитку / В. Денисюк, А. Марков // Економіст. – 2009. – № 4. – C. 20–25.
8. Жиляєва Н. М. Перспективи підвищення конкурентоспроможності економіки України: галузеві і регіональні пріоритети / Н. М. Жиляєва // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 4. – C. 51–59.
9. Кумівський І. – Концепція критичних факторів успіху в сучасній парадигмі стратегічного менеджменту //Економіст. - 2011-№3(257)
10. Купріяненко Л. В. Розробка стратегій комунікативних компаній у різних сферах державного управління / Л. В. Купріяненко // Економіка та держава. – 2009. – № 8. – C. 91–94.
11. Макаренко І. О. “Особливості управління господарським ризиком в умовах ринкової економіки” //Актуальні Проблеми Економіки. - 2009 -№ 6(60).
12. Мозенков О. В. Управління реалізацією стратегії розвитку на підприємствах з корпоративними правами в режимі онлайн / О. В. Мозенков // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 8. – C. 116–123.
13. Мягкова О. В. Економічний зміст реструктуризації системи управління підприємств автомобілебудування / О. В. Мягкова // Економіка та держава. – 2009. – № 11. – C. 63–65.
14. Орлов П.-Економічні аспекти впровадження систем менеджменту якості на промисловіх підприємствах//економіка України. – 2011. -№2(555). - С. 17-26
15. Орлова Н. С. Стратегічне управління розвитком економіки України / Н. С. Орлова, А. І. Іващенко // Финансовые рынки и ценные бумаги. – 2009. – № 17. – C. 14–18.
16. Павліха Н. “Принципи просторового менеджменту сталого розвитку ” //Економіка України. – 2009. - №1(530).
17. Пипилів В. Управлінські аспекти децентралізації в контексті адмінистративно-територіальної реформи в Україні // Економіка України. - 2011-№3(556). - С. 12-20
18. Підлісний П. Eкономічні аспекти створення та діяльності операторської мультимодальної компанії – перевізника Укрзалізниці / П. Підлісний, О. Кравчук // Економіст. – 2010. – № 3. – C. 31–35.
19. Піхоцький В. Ф. Ефективність бюджетної політики як інструмент соціально–економічного розвитку України / В. Ф. Піхоцький // Фінанси України. – 2010. – № 3. – C. 30–37.
20. Полозенко Д.В. Планово-індикативне й бюджетне планування в умовах ринку// Фінанси України. - 2011.-№7.-С.72-78.
21. Птащенко Л.О. – Розвиток наукових напрямів управлінських концепцій удосконалення системи показників діяльності //Економіка & держава. – 2011. - №5(65).
22. Рачинський А. П. Стратегічне мислення як важлива складова стратегічної діяльності керівника органу державної влади / А. П. Рачинський // Економіка та держава. – 2010. – № 2. – C. 95–96.
23. Семенченко Н. В. Стратегія реструктуризації українських підприємств / Н. В. Семенченко // Економіка та держава. – 2009. – № 12. – C. 25–28.
24. Семенчук А. О. Умови розвитку ринку продукції легкої промисловості / А. О. Семенчук // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 10. – C. 29–38.
25. Соскін О. Модель народного капіталізму як основа конкурентоспроможного розвитку української економіки / О. Соскін // Економіст. – 2010. – № 2. – C. 21–25.
26. Туніцький Н.О. – Системний підхід до організації маркетингу на підприємстві // Актуальні проблеми економіки. – 2011.- №4(82).
27. Філіпова К. В. Стратегічний аспект інноваційного розвитку організації // Актуальні проблеми економіки.- 2011.- № 1.- C. 91-97.
28. Ціпан О. Я. Аналіз проблем та шляхів підвищення конкурентоспроможності ринку авіаційних перевезень України / О. Я. Ціпан // Економіка. Фінанси. Право. – 2009. – № 11. – C. 11–14.
29. Шумилко Ю. О. Бюджетування як важливий елемент операційного планування // Актуальні проблеми економіки.- 2011.- № 7.- C. 98-105.