Форми фінансових інвестицій і особливості управління ними

Фінансові інвестиції – вкладення тимчасово вільного капіталу на відносно тривалий час у різноманітні фінансові інструменти (активи), ринкова вартість яких зростає і дає власнику дохід у вигляді відсотків, дивідендів, прибутків від перепродажу тощо.

Фінансове інвестування здійснюється підприємством у таких формах (рис. 9.4):

Рис.9.4. Основні форми фінансового інвестування

Внески капіталу у статутний капітал інших підприємств. Ця форма фінансового інвестування має найтісніший зв’язок з операційною діяльністю підприємства. Вона забезпечує зміцнення стратегічних господарських зв’язків з постачальниками сировини і матеріалів (при участі у їхньому статутному капіталі); розвиток своєї виробничої інфраструктури (при вкладенні капіталу у транспортні та інші аналогічні підприємства); розширення можливостей збуту продукції чи проникнення на інші регіональні ринки (шляхом вкладення капіталу у підприємства торгівлі); різні форми галузевої і товарної диверсифікації операційної діяльності та інші стратегічні напрями розвитку підприємства. За суттю ця форма фінансового інвестування багато в чому підміняє реальне інвестування, однак вона менш капіталомістка і більш оперативна. Пріоритетною метою цієї форми інвестування є не тільки одержання високого інвестиційного прибутку (хоча мінімально необхідний його рівень повинний бути забезпечений), але і встановлення форм фінансового впливу на інші підприємства для забезпечення стабільного формування свого операційного прибутку.

Вкладення капіталу у прибуткові види фондових інструментів. Ця форма фінансових інвестицій є найбільш масовою і перспективною. Вона характеризується вкладенням капіталу у різні види цінних паперів (акції, облігації, сертифікати, казначейські зобов’язання тощо), що перебувають в обігу на фондовому ринку. Використання цієї форми фінансового інвестування пов’язане із широким вибором альтернативних інвестиційних рішень, більш значним рівнем державного регулювання і захищеності інвестицій, розвинутою інфраструктурою фондового ринку, наявністю оперативної інформації щодо стану і кон’юнктури фондового ринку в розрізі окремих його сегментів та інших факторів. Основною метою цієї форми фінансового інвестування є також отримання інвестиційного прибутку, хоча у окремих випадках він може бути використаний для встановлення форм фінансового впливу на деякі компанії при вирішенні стратегічних завдань (шляхом придбання контрольного чи достатнього вагомого пакету акцій).

Вкладення капіталу у прибуткові види грошових інструментів. Ця форма фінансового інвестування спрямована насамперед на ефективне використання тимчасово вільних грошових коштів підприємства. Основними видами грошових інструментів інвестування є депозити, цільові банківські вклади тощо. Зазвичай, ця форма використовується для короткострокового інвестування капіталу і її основною метою є одержання інвестиційного прибутку.

З урахуванням форм фінансового інвестування здійснюється управління ними на підприємстві. При значній періодичності здійснення фінансових інвестицій на підприємстві розробляється спеціальний механізм такого управління.

Механізм управління фінансовими інвестиціями - це частина загальної інвестиційної політики підприємства, що забезпечує вибір найефективніших фінансових інструментів вкладення капіталу і своєчасне його реінвестування.

Формування механізму управління фінансовими інвестиціями здійснюється за такими етапами:

· Аналіз стану фінансового інвестування за попередній період. У процесі цього аналізу вивчаються обсяги, форми й ефективність фінансового інвестування на підприємстві.

На першій стадії аналізу вивчається загальний обсяг інвестування капіталу у фінансові активи, визначаються темпи зміни цього обсягу і питомої ваги фінансового інвестування у загальному обсязі інвестицій підприємства у передплановому періоді.

На другій стадії аналізу вивчається склад конкретних фінансових інструментів інвестування, їх динаміка і питома вага у загальному обсязі фінансового інвестування.

На третій стадії аналізу оцінюється рівень прибутковості окремих фінансових інструментів і фінансових інвестицій в цілому. Він визначається як відношення суми доходів, отриманих у різних формах в розрізі окремих фінансових інструментів (з врахуванням індексу інфляції), до суми інвестованих у них коштів. Рівень прибутковості фінансових інвестицій підприємства зіставляється із середнім рівнем прибутковості на фінансовому ринку і рівнем рентабельності власного капіталу.

· Визначення обсягу фінансового інвестування у майбутньому періоді. Цей обсяг на підприємствах, зазвичай, незначний і визначається розміром вільних фінансових коштів, накопичених заздалегідь для здійснення майбутніх фінансових інвестицій.

· Вибір форм фінансового інвестування. У межах планового обсягу фінансових коштів, виділених для цієї мети, визначають конкретні форми фінансового інвестування.

· Оцінка прибутковості окремих фінансових інструментів. Методи такої оцінки диференціюються в залежності від видів цих інструментів; основним показником оцінки виступає рівень їх прибутковості.

· Формування портфеля фінансових інвестицій. Це формування здійснюється з врахуванням оцінки інвестиційної привабливості окремих фінансових інструментів.

· Забезпечення ефективного оперативного управління портфелем фінансових інвестицій. У процесі оперативного управління портфелем фінансових інвестицій забезпечується своєчасна його реструктуризація з метою підтримки цільових параметрів його первісного формування.