Які з наведених факторів безпосередньо впливають на зміну загального обсягу механізованих робіт?

1) кількість відпрацьованих м/днів одним трактором за рік і змінний виробіток;

2) середньорічна кількість тракторів і виробіток на 1 трактор за день;

3) середньорічна кількість тракторів і виробіток на 1 трактор за рік;

4) кількість відпрацьованих м/змін за день і виробіток на 1 трактор за день.

65. Логічна підвпорядкованість факторів, які впливають на загальний обсяг механізованих робіт має таку послідовність:

1) коефіцієнт використання робочого часу, виробіток на 1 трактор за день, кількість відпрацьованих м/днів, число тракторів;

2) кількість відпрацьованих м/днів по МТП, виробіток 1 трактора за зміну, число тракторів;

3) число тракторів, виробіток на 1 трактор за день, коефіцієнт змінності;

4) число тракторів, кількість відпрацьованих м/днів одним трактором за рік, |коефіцієнт змінності, виробіток 1 трактора за зміну.

66. Невикористаним резервом поліпшення роботи МТП вважаться:

1) зниження загального обсягу механізованих робіт за рахунок зменшення числа тракторів;

2) збільшення загального обсягу механізованих робіт за рахунок усіх визначених факторів;

3) зниження загального обсягу механізованих робіт за рахунок факторів, які впливають негативно, крім зменшення числа тракторів;

4) зниження загального обсягу механізованих робіт за рахунок усіх факторів, що впливають негативно.

67. Коефіцієнт використання пробігу автомобіля визначається як:

1) добуток кількості автомобілів на середньорічний виробітокодного автомобіля;

2) часне від ділення пробігу з вантажем на загальну вантажопідйомність автопарку;

3) часне від ділення пробігу з вантажем на загальний пробіг;

4) часне від ділення загального пробігу на пробіг з вантажем.

68. Коефіцієнт використання автопарку обчислюється як відношення:

1) загальної вантажопідйомності до числа автомобілів;

2) кількості днів перебування у господарстві до числа автомобілів;

3) кількості днів у роботі до кількості днів перебування у господарстві;

4) пробіг з вантажем до загального пробігу.

69. Рівень забезпеченості підприємства робочою силою визначається:

1) відношенням кількості фактично відпрацьованих людино-днів до числа працюючих;

2) відношенням фактичної чисельності працюючих до планової потреби;

3) шляхом множення кількості відпрацьованих люд.-днів одним працюючим на число робітників за цей період;

4) як добуток планового числа працюючих на число робочих днів за період.

70. Аналіз руху робочої сили по підприємству проводиться на підставі групи показників:

1) оборот робочої сили по прийому, вибуттю, розмах сезонності;

2) коефіцієнти: обороту робочої сили по прийому, вибуттю, плинності, міграції;

3) коефіцієнти: плинності, сезонності, міграції, оновлення робочої сили;

4) коефіцієнти: міграції, забезпеченості робочою силою, обороту по вибуттю.

71. Відношення кількості вибувших робітників (незалежно від причин) до середньорічної чисельності працюючих характеризує коефіцієнт:

1) плинності;

2) міграції;

3) обороту по вибуттю;

4) зміни числа робітників.

72. Показник, який характеризує інтенсивність загального обороту робочої сили і розраховується відношенням суми прийнятих і звільнених робітників до середньої чисельності працюючих, називається:

1) коефіцієнт плинності;

2) коефіцієнт міграції;

3) оборот по вибуттю;

4) оборот по прийому.

73. Коефіцієнт використання робочого часу за місяць обчислюється як відношення:

1) числа працюючих за кожен місяць на середньомісячну їх кількість;

2) кількості відпрацьованих люд.-днів одним робітником за місяць до загальної кількості люд.-днів за рік;

3) кількості відпрацьованих люд.-днів одним робітником за місяць до числа робочих днів у місяці;

4) загального числа відпрацьованих люд.-днів за місяць на число робочих днів у місяці.

74. Невикористаний резерв робочого часу за місяць обчислюється як:

1) добуток числа робочих днів у місяці на число працюючих;

2) різниця між загальною кількістю відпрацьованих люд.-днів за місяць і плановою;

3) добуток різниці між кількістю відпрацьованих люд.-днів одним робітником за місяць і числом робочих днів у місяці на середньорічну чисельність працюючих;

4) відношення різниці між кількістю відпрацьованих робочих днів одним працюючим за місяць і числом робочих днів у місяці до числа працюючих у цьому місяці.

75. Коефіцієнт сезонності використання робочої сили обчислюється як:

1) відношення максимальних затрат праці за місяць до мінімальних;

2) відношення затрат праці у кожному місяці до середньомісячних затрат праці;

3) добуток коефіцієнта використання робочого часу на число працюючих за місяць;

4) добуток різниці між затратами праці у кожному місяці і середньомісячними на число місяців;