Оцінка забезпеченості малого бізнесу послугами
На початок 2003 року в Україні діяли: 182 комерційні банки, 916 інвестиційних компаній та фондів, 1587 аудиторських фірм, 386 страхових компаній, 164 лізингові компанії, 1022 небанківські фінансові установи (в тому числі кредитні спілки), 257 бізнес-цент-рів, 63 біанес-інкубатора, 8 технопарків тощо. З 1996 року банки активізували роботу з кредитування конкретних підприємств. З метою вдосконалення банківського нагляду, захисту інтересів клієнтів та забезпечення фінансової надійності банків Національний банк у 1996 році розробив пакет документів: положення "Про порядок створення і реєстрації комерційних банків", "Про порядок ліцензування комерційних банків", "Тимчасовий порядок формування комерційними банками фонду страхування вкладів фізичних осіб" та ін. Крім того, з метою подальшого розвитку банківської системи та зміцнення її законодавчої бази розроблено і перебувають на розгляді у Верховній Раді України та Кабінеті Міністрів України такі проекти законів: нова редакція закону України "Про банки і банківську діяльність", "Про кредит", Концепція розвитку банківської системи України.
Ухвалення в березні 1996 року Закону України "Про страхування", яким передбачено збільшення початкового статутного фонду страхових фірм, а також упорядкування видів страхування, відповідно до ліцензій, призведе до укрупнення, злиття та ліквідації окремих страхових компаній. Так, за прогнозами спеціалістів, кількість страхових фірм у 2000 році зменшиться і складатиме менше 250 компаній.
В Україні, як вже говорилося, діє 340 бірж, серед них: універсальні, товарно-сировинні і товарні, спеціалізовані, товарно-фондові, агропромислові, нерухомості. На сільськогосподарському ринку функціонують Українська аграрна біржа і 22 регіональні аграрні біржі. Створюються регіональні й торгові доми23.
Складовим елементом інфраструктури є фондові біржі. Головне місце на біржовому ринку цінних паперів посідає Українська фондова біржа (УФБ) і 29 філіалів у всіх обласних центрах та великих містах України. У 1996 році почали діяти Київська міжнародна та Донецька фондові біржі.
Зазначені вище об'єкти інфраструктури надають послуги як великим підприємствам, так і суб'єктам малого підприємництва. Однак, внаслідок того, що немає цілісної державної політики та системного підходу до розв'язання проблем малого підприємництва, його суб'єкти перебувають у нерівних економічних умовах порівняно з більш великими підприємствами. Це проявляється в обмеженості можливостей малих підприємств щодо залучення позичкових та власних коштів, придбання сировини, матеріалів, устаткування, об'єктів нерухомості, використання передових технологій тощо.
З метою поліпшення ситуації необхідно створити відповідну інфраструктуру, яка була б зорієнтована тільки на сектор малого підприємництва.
Якщо звернутися до зарубіжного досвіду, то можна побачити, що для економічно розвинутих країн характерна різноманітність елементів, які формують інфраструктуру малого підприємництва. До них належать: фінансові інститути, які працюють тільки з суб'єктами малого підприємництва; системи інформаційного та консультативного обслуговування малого підприємництва; бізнес-центри та агентства розвитку малого підприємництва; навчальні центри з підготовки та перепідготовки спеціалістів для роботи на малих підприємствах; бізнес-інкубатори, виробничі й технологічні парки, технологічні центри; спеціалізовані фірми, що надають послуги малим підприємствам (бухгалтерські та аудиторські фірми, рекламні агентства тощо).
Формування інфраструктури малого підприємництва в Україні тільки розпочалося. У цьому процесі беруть участь як держава, так і ділові кола, а також міжнародні фінансові організації.
Державна фінансова допомога малим структурам підприємництва, як зазначалося вже в попередньому розділі, здійснюється через Український фонд підтримки підприємництва та його 48 регіональних відділень. У 1998—2000 pp. фондом було профінансовано проекти на суму 58,5 млн грн., спрямованих на розширення виробництва товарів народного споживання, будівельних матеріалів, переробку сільськогосподарської продукції тощо. Інвестиційні проекти з розвитку фермерства фінансуються Українським державним фондом підтримки селянських (фермерських) господарств.
Крім державних фондів, в областях створюються регіональні фонди підтримки підприємництва, які залучають кошти місцевих бюджетів, асоціацій, громадських об'єднань, добродійних організацій, а також підприємців. У 1996 році 28 таких фондів діяло в 13 областях та у м. Києві. Зазначені фонди розвивалися і в наступних роках. Було створено такі фонди також у Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Луганській, Харківській, Чернігівській та інших областях. У 2002 році їх налічувалося 107 (табл. 4.1).
Оскільки немає вільних державних коштів для фінансування підприємницьких проектів, слід шукати альтернативні джерела, одним із яких можуть стати діючі в Україні кредитні спілки, яких в Україні сьогодні налічується 390 одиниць. Розробка та прийняття Закону України "Про кредитні спілки" сприятиме інтенсивному розвитку їх. Кредитні спілки, порівняно з комерційними банками, будуть зацікавлені займатися малими кредитами і враховувати проблеми малих підприємств.