Збереження своєї частки прибутку на сегменті ринку й ін

Усе викладене є складовою частиною політики (стратегії і тактики) маркетингу.

Одним з головних елементів маркетингової політики підприємства єціна. Вибір методу ціноутворення і встановлення ціни на товар, тобто цінова політика підприємства, прямо залежить від обраного напрямку його розвитку і конкретних цілей.

На стадії проектування ціни однією з задач є обґрунтований облік витрат на всіх етапах життєвого циклу товару.

Вибір цінової стратегії складає зміст концепції підприємства у визначенні цін на свою продукцію. Цим визначається планування виторгу і прибутку підприємства від продажу товарів.

Підприємству, що працює в ринкових умовах, насамперед необхідно виробити стратегію і принципи визначення цін, керуючись якими воно зможе ефективно вирішувати власні задачі.

Практика діяльності підприємств в умовах ринкової економіки виробила визначені стратегії в області встановлення цін.

ТИПОВІ ЦІНОВІ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА.

Збереження стабільного положення на ринку при помірній рентабельності і досить задовільних інших показниках діяльності підприємства.

Закордонні великі і надвеликі корпорації в більшості випадків задовольняються 8—10% рентабельності до акціонерного капіталу. У вітчизняній економіці нормальною (стосовно фондів) вважалася рентабельність 15%. Однак реальна норма рентабельності багато в чому залежить від стану економіки. Від цього ж залежить і оцінка інших показників; розширення частки ринку, на якому підприємство реалізує свої товари. Часто це зв'язано з прагненням до лідерства на ринку.

Однак і для підприємства, що не відноситься до групи лідируючих, постановка мети збільшення своєї частки на ринку (скажемо, з 8 до 11% протягом одного року) може мати чимале значення. Відповідно до цього необхідно формувати ціну і весь комплекс маркетин-гових заходів; максимізацію прибутку, підвищення рівня рентабельності. Завдяки цьому збільшується прибутковість і розширюються відтворювальні, у тому числі й інвестиційні, можливості підприємства. Акціонерні товариства можуть збільшити виплати дивідендів по акціях.

При цьому можуть ставитися задачі збільшення абсолютної суми балансового прибутку, її складових, підвищення рентабельності підприємства (відносини прибутку до капіталу) чи рентабельності товарної продукції (відносини прибутку до собівартості). Задача максимізації прибутку та підвищення рентабельності може бути поставлена як у частині поточної політики цін, так і в перспективній стратегії ціноутворення; це сприяє підтримці і забезпеченню ліквідності — платоспроможності підприємства.

Така цінова і маркетингова стратегія підприємства актуальна в умовах ринку завжди, оскільки стійка неплатоспроможність підприємства грозить оголошенням про його неспроможність (банкрутстві). Якщо підприємство має надійних замовників, і проблеми розрахунків не виникає, то все рівно керівництву потрібно чітко уявляти собі умови і передумови, що забезпечують стабільну платоспроможність. При цьому варто мати на увазі, що фактична ціна — це оплачена ціна, що одержала відображення в надходженні грошей на рахунок підприємства.

Надійна і своєчасна платоспроможність замовників на товари підприємства — важлива умова ділового партнерства. Тому в ціновій стратегії необхідно вибирати замовників з урахуванням їх платоспроможності, йти на вигідні форми розрахунків (зокрема перед-оплату), надаючи бездоганним у платежах замовникам пільги за цінами, уникати завищення цін на товари, що поставляються; у завоювання лідерства на ринку.

Цінове лідерство

Цінове лідерство відбиває положення підприємства на ринку як одного з найбільш активних при:

· встановленні загальних цінових рівнів на якісь види продукції (часто більш низьких, чим діючі, чи більш високих на престижний, високоякісний товар);

· упровадженні нововведень у структуру цін, одним з перших змінюючи ціну на товар, що впливає на рівень біржових цін.

Звичайно, для того, щоб зайняти лідируюче положення на ринку, підприємство повинне мати достатні можливості і потенціалом.