ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ (ВВП) – один з узагальнюючих статистичних показників розвитку національного господарства, основний показник у системі національних розрахунків
17. ВАЛОВИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРОДУКТ (ВНП) – один з узагальнюючих статистичних показників, що використовуєтья у системі національних розрахунків.
18. Валюта— грошові знаки іноземних держав, а також кредитні та платіжні документи в іноземних грошових одиницях, що застосовуються в міжнародних розрахунках. Валюти розподіляють на вільно конвертовані, частково конвертовані, неконвертовані.
19. Валюта платежу— валюта, за допомогою якої здійснюються розрахунки або повертаються позички та борги.
20. Валютний демпінг— заходи щодо знецінення національної грошової одиниці з метою забезпечення масового експорту товарів за цінами, нижчими від світових.
21. Валютний дериватив— стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити валютну цінність на обумовлених умовах у майбутньому.
22. Валютна інтервенція — це цільові операції з купівлі-продажу іноземної валюти для обмеження динаміки курсу національної валюти певними межами підвищення або пониження.
23. Валютний кліринг— міжурядові угоди про взаємний залік зустрічних вимог і зобов'язань, що виникають у зовнішньоторговельних та інших взаємовідносинах між країнами, основу яких складає -, вирівнювання та взаємний залік вартості поставок - товарів і послуг. Погашення взаємної заборгованості може здійснюватися товарними поставками (кліринг з неконвертованим сальдо) або розрахунками в конвертованій валюті чи золотом.
24. ВАЛЮТНЕ КОТУВАННЯ – метод встановлення та публікації курсу іноземної валюти. Валютне котування здійснюється центральним банком або найбільшими комерційними банками відповідно до діючих законодавчих норм та практики подібних операцій.
25. Валютний курс – мінова вартість національних грошей однієї країни, виражена в грошових одиницях інших країн
26. Валютний опціон— угода про купівлю-продаж певної суми валюти у встановлені терміни за узгодженим курсом.
27.Валютний паритет— співвідношення між двома валютами, яке встановлюється в законодавчому порядку.
28. ВАЛЮТНІ РЕЗЕРВИ – централізовані запаси золота та іноземної валюти, що зберігаються у центральних банках та валютно-фінансових органах держав.
29. ВАЛЮТНИЙ РИНОК – особливий інституціональний механізм, що опосередковує систему стійких відносин, пов'язаних зі здійсненням операцій купівлі-продажу іноземної валюти.
30. Варант— різновид опціону на купівлю, який випускається емітентом разом із власними привілейованими акціями чи облігаціями та надає його власнику право на придбання простих акцій цього емітента протягом певного періоду за певною ціною.
31. Вексель— цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Випускаються такі види векселів: простий, переказний.
32. Випуск цінних паперів— зареєстрована у встановленому порядку сукупність цінних паперів одного емітента з одним державним реєстраційним номером, що можуть мати різні умови емісії, але надають однакові права.
33. Внутрішня вартість опціону— різниця між ціною виконання опціону та спот-курсом валюти.
34. Внутрішня конвертованість— можливість обміняти національну грошову одиницю на певну іноземну валюту для резидентів даної країни.
35.Гарантійний внесок— застава, внесена коштами учасника біржової торгівлі чи торгівлі на організаційно оформленому позабіржовому ринку (як учасника торговельно-інформаційної системи), яка необхідна для відкриття позиції.
36. ГАТТ/ВТО – Генаральна угода з тарифів та торгівлі/Всесвітня торгівельна організація – міжнародна організація, що діє на основі багатостороннього міжурядового договору, який регулює режим взаємної торгівлі та торгівельну політику країн-учасниць. В ГАТТ/ВТО представлені не тільки промислово розвинені країни, а й країни, що розвиваються – в цілому близько 150 держав.
37. Генеральна (загальна) торгівля — прийняте у міжнародній статистиці позначення зовнішньоторговельного обігу з урахуванням вартості транзитних товарів.
38. Готова продукція — продукція, призначена для кінцевого споживання.
39. Грошові системи— форми організації грошового обігу в країні, які склалися історично і закріплені в національному законодавстві.
40. Гудвіл— нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій.
41. Девальвація— знецінення національної грошової одиниці, яке знаходить своє відображення у підвищенні її курсу по відношенню до іноземних валют.
42. Девізи— платіжні засоби в іноземній валюті, призначені для здійснення міжнародних розрахунків.
43. Девальвація— знецінення національної грошової одиниці, яке знаходить своє відображення у підвищенні її курсу по відношенню до іноземних валют.
44. Девізи— платіжні засоби в іноземній валюті, призначені для здійснення міжнародних розрахунків.
45. Депозитарій цінних паперів— 1)спеціалізована посередницька організація, що забезпечує збереження і облік цінних паперів, обслуговує угоди, пов'язані з їх обігом, та у разі потреби — поставку паперових бланків фондових інструментів із своїх сховищ у місця, зазначені їх власниками; 2) юридична особа, яка провадить виключно депозитарну діяльність та може здійснювати кліринг і розрахунки за угодами щодо цінних паперів.
46. Депозитарна діяльність— надання послуг щодо зберігання цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів) і обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.
47. Депозитарний договір— договір між зберігачем та обраним ним депозитарієм, за яким депозитарій веде для зберігача рахунки у цінних паперах,
48. на яких відображаються операції з цінними паперами, переданими зберігачем.
49. Депозитний сертифікат— різновид цінних паперів на пред'явника, що засвідчує наявність у банку строкового вкладу юридичної або фізичної особи (депозиту) на певну суму.
50. Дериватив— стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати чи продати цінні папери, кошти (валютні цінності), матеріальні або нематеріальні активи (товари) на визначених умовах у майбутньому.
51. Дефляція— процес стримування збільшення грошової маси в обігу (на відміну від інфляції).
52. Дивіденди— прибуток, отриманий платниками податку від здійснення корпоративних прав, включаючи доходи, нараховані у вигляді відсотків на акції
53. або внески до статутних фондів, за винятком доходів, отриманих від торгівлі корпоративними правами, і доходів від операцій з борговими зобов'язаннями і вимогами.
54. Дизажіо— відхилення біржового курсу цінних паперів, фондових цінностей, грошових знаків у напрямі зниження порівняно з їхньою номінальною вартістю.
55. Дисконт— в строкових валютних операціях — знижка з курсу валюти порівняно з курсом за поточними операціями; різниця між вартістю погашення цінних паперів та вартістю їх придбання без урахування нарахованих на час придбання відсотків, якщо вартість придбання нижча від вартості погашення.
56.Дилер— фізична особа, котра є уповноваженою особою брокерської контори або учасником торговельно-інформаційної системи, що здійснює цивільно-правові угоди щодо цінних паперів, які (угоди) передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу третім особам.
57.Еволюція МЕВ – це їх розвиток, зміна їх типів.
58. ЕКСПОРТ – ввезення товарів, технологій, капіталів за кордон для використання та реалізації їх на зовнішньому ринку.
59. Економічний союз – це об*єднання національних економік декількох країн на основі митного союзу, спільного ринку, уніфікації фінансових систем і проведення спільної валютної політики.
60. Експортний лізинг - виробник(В) і лізингова компанія (ЛК) в одній країні,а фірма-орендар (О) в іншій
61. Емітент цінних паперів— юридична особа, яка від свого імені випускає цінні папери і зобов'язується виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску.
Економічна інтеграція – це процес зближення та взаємопереплетення економік декількох країн з однорідними соціально-економічними системами, спрямований на створення єдиного господарчого організму.